ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
25 листопада 2019 року №640/19128/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, із урахуванням особливостей провадження, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»
до третя особаДержавного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінського В'ячеслава Андрійовича ОСОБА_1
про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 25.09.2019 №59783064,
за участі:
представника позивача - Чернюка В.В.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Стрикаля О.В.
Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовом до Державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінського В'ячеслава Андрійовича, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінського В'ячеслава Андрійовича, що полягають у винесенні постанови про накладення штрафу від 25.09.2019 ВП№59783064;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінського В'ячеслава Андрійовича про накладення штрафу від 25.09.2019 ВП№59783064.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при винесенні постанови від 25.09.2019 ВП№59783064 про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», не враховано поважність причин, які унеможливлювали виконання рішення суду, а також наявність інформації щодо здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», грубо порушуючи вимоги законодавства України, зокрема статей 8, 19 Конституції України, статей 2, 18 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 7 частини другої статті 46, статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивачем наголошено на тому, що чинність запровадженої в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» процедури ліквідації, робить неможливим та незаконним примусове виконання за виконавчим листом №758/3419/15-ц, виданим 19.04.2019 з метою індивідуального задоволення вимог окремого кредитора, яким є ОСОБА_1
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №640/19128/19, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено справу до судового розгляду та запропоновано відповідачу у встановлені судом строки надати відзив на позовну заяву.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому старший державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінський В'ячеслав Андрійович заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що станом на час розгляду даної адміністративної справи, виконавчий лист від 19.04.2017 №758/3419/15-ц, виданий Подільським районним судом міста Києва, про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» переказати кошти у розмірі 1 279 394,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» № НОМЕР_2 в філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк», Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» не виконано.
Через канцелярію суду 05.11.2019 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача.
В судовому засіданні 07.11.2019 суд ухвалив залучити в якості третьої особи ОСОБА_1 .
Третьою особою - ОСОБА_1 надано суду пояснення, в яких наголошено на тому, що доводи позивача є безпідставними, оскільки з мотивувальної частини постанови про накладення штрафу від 25.09.2019 ВП№59783064, вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних", визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь». Таким чином, на час розгляду даної адміністративної справи, банківська ліцензія не є відкликаною, а процедура ліквідації жодним органом не оголошена. Оскільки підстав для застосування обмежень виконання виконавчого листа від 19.04.2019 №758/3419/15-ц, виданого Подільським районним судом міста Києва, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» немає, то жодних поважних причин невиконання Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» виконавчого листа від 19.04.2019 №758/3419/15-ц на момент винесення постанови про накладення штрафу не було.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та пояснення третьої особи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
На виконанні у Подільському районному відділі Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №59783064 з примусового виконання виконавчого листа від 19.04.2017 №758/3419/15-ц, виданого Подільським районним судом міста Києва про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» переказати кошти у розмірі 1 279 394,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» № НОМЕР_2 в філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк».
Так, постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.08.2019 ВП№59783064 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 19.04.2019 №758/3419/15-ц, виданого Подільським районним судом міста Києва та зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» виконати вказане рішення протягом 10 робочих днів.
Листом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» від 21.08.2019 №1447/16 ( вх. від 05.09.2019 №15884) державного виконавця повідомлено про неможливість виконання рішення суду.
Як зазначено відповідачем, у зв'язку з тим, що лист від 21.08.2019 не містить поважних причин невиконання рішення суду, старшим державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення на штрафу на Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» у розмірі 6 800,00 грн. від 25.09.2019 ВП№59783064.
Позивач, вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII, визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статі 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною четвертою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З викладених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва від 19.04.2019 №758/3419/15-ц, виданого Подільським районним судом міста Києва від 12.08.2019 ВП№59783064 відкрито виконавче провадження про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» переказати кошти у розмірі 1 279 394,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» № НОМЕР_2 в філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк», постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Позивачем зазначено, що незважаючи на скасування в судовому порядку постанов Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних", від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», є чинними рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які наразі також оскаржуються в судовому порядку, а відтак виконати рішення у спосіб, встановлений судом не представляється за можливе.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».
Так, відповідачем наголошено, що з огляду на те, що постанови правління Національного Банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних та від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» скасовані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №826/22323/15, можна вважати, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» починаючи з дати відкриття виконавчого провадження №59783064 не застосовується.
Слід зазначити, що питання застосування наслідків процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» у виконавчому провадженні із виконання виконавчого листа у цивільній справі №758/3419-15-ц було предметом дослідження Верховного суду.
Так, Верховним судом у постанові від 06.02.2018 у справі №758/3419/15-ц (провадження №61-69 св 17) визначено, що відмовляючи у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про зобов'язання державного виконавця на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчити виконавче провадження, суди правильно виходили із того, що на момент відкриття виконавчого провадження рішенням суду, яке набрало законної сили, було скасовано рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», а тому підстав для закінчення виконавчого провадження немає. Твердження заявника, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав процедуру виведення банку з ринку, інформація про запровадження в установі банку процедури ліквідації була офіційно оприлюднена в засобах масової інформації, крім того, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не заслуговують на увагу, оскільки правовою підставою для закриття виконавчого провадження є прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Так, третьою особою вказано на те, що підстав для застосування обмежень виконання виконавчого листа від 19.04.2019 №758/3419/15-ц, виданого Подільським районним судом міста Києва, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» немає, та жодних поважних причин невиконання Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» виконавчого листа від 19.04.2019 №758/3419/15-ц, на момент винесення постанови про накладення штрафу не було.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що на момент винесення відповідачем постанови про накладення штрафу від 25.09.2019 ВП№59783064, постановою Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №826/22323/15 відмовлено в задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №826/22323/15.
Більше того, слід зазначити, що питання невиконання досліджуваних в рамках ВП№59783064 зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» щодо переказу коштів у розмірі 1 279 394,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» № НОМЕР_2 в філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк», вже були предметом дослідження в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 №758/3419/15-ц та від 18.03.2019 №758/3419/15-ц.
Приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частиною четвертою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до приписів частин першої - четвертої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Слід зазначити, що позивач в межах спірного виконавчого провадження №59783064, відкритого постановою від 12.08.2019 ВП№59783064 про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» переказати кошти у розмірі 1 279 394,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» № НОМЕР_2 в філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк», постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, не звертався з відповідною заявою про зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення або роз'яснення судового рішення.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі "Immobiliare Saffi "проти Італії", заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004).
Згідно рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) "Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень" Консультативна рада Європейських суддів вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх ex-officio. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним.
Відповідно до статті 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Суд наголошує на тому, що позивач не заперечує невиконання зобов'язань, визначених на підставі виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва від 19.04.2019 №758/3419/15-ц щодо переказу коштів у розмірі 1 279 394,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» № НОМЕР_2 в філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк», постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Так, враховуючи що Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» не виконано зобов'язання визначені відповідно до виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва від 19.04.2019 №758/3419/15-ц у строк визначений постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2019 ВП№59783064, старшим державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві правомірно винесено постанову від 25.09.2019 ВП№59783064 про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» у розмірі 6 800,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінського В'ячеслава Андрійовича, що полягають у винесенні постанови про накладення штрафу від 25.09.2019 ВП№59783064 та, як наслідок, визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінського В'ячеслава Андрійовича про накладення штрафу від 25.09.2019 ВП№59783064.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Повний текст рішення виготовлено 25.11.2019.