Дата документу 20.11.2019 Справа № 314/4774/19
Провадження № 11-сс/807/1121/19 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 314/4774/19 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, в режимі відеоконференції з Вільнянським районним судом Запорізької області, матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2019 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвіївки Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою проживання у період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин строком на два місяці - до 25 грудня 2019 року, з покладенням обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України,
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, посилаючись на те, що слідчий суддя при розгляді клопотання в порушення вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України не надав оцінки наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, у тому числі, проти власності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, наразі скоїв злочин середньої тяжкості проти власності під час відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 березня 2019 року, проживає один, офіційно не працевлаштований та не має законних джерел для існування.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, вислухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, встановивши доведеними обставини, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, врахувавши підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, з покладенням обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
З таким рішенням слідчого судді погоджується й колегія суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених вище обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухані думки слідчого, прокурора, та з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, правильно встановив, що наведені у ньому дані, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та не встановив чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя також дійшов вірного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які є посилання у клопотанні, дають підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, по якому позитивно характеризується, не перебуває на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра, не ухиляється від участі у досудовому розслідуванні, а також не вчиняє дій, які перешкоджають його здійсненню, свідчать, на переконання колегії суддів, про те, що хоча зазначені слідчим у клопотанні та встановлені слідчим суддею ризики, і є реальними, проте, мають мінімальний ступінь їх здійснення,що не виключає можливість застосування до ОСОБА_7 менш суворого запобіжного заходу.
При цьому колегія суддів враховує й те, що слідчим у клопотанні, а прокурором - в судовому засіданні, не наведено переконливих доказів існування обставин, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним ризикам.
Також колегія суддів враховує і фактичну поведінку підозрюваного після застосування щодо нього 25 жовтня 2019 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який самостійно з'явився за викликом апеляційного суду до судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Той факт, що ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі та наразі скоїв злочин під час відбування покарання з випробуванням, на що посилається прокурор, не може беззаперечно свідчити про вчинення підозрюваним у майбутньому дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та розцінюється колегією суддів, як дані, що характеризують особу підозрюваного, які підлягають врахуванню судом під час розгляду справи по суті.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 проживає один, на думку суду апеляційної інстанції, не може вказувати на відсутність у нього соціальних зв'язків, як це вважає апелянт, право особи на працю, відповідно до норм Конституції України, взагалі є вільним вибором особи, а тяжкість кримінального правопорушення, на яку посилається прокурор, хоча і є визначеною умовою при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності втручання у право особи на свободу.
Отже, з огляду на зазначені вище обставини, застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Саме вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 , з метою чого, слідчий суддя поклав на підозрюваного також й обов'язок, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, працівники органу Національної поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, можуть здійснювати контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 , який перебуває під домашнім арештом, а саме, мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді по доводам апеляційної скарги прокурора.
Крім того, колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2019 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою проживання у період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин строком на два місяці - до 25 грудня 2019 року, з покладенням обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: