Дата документу Справа № 336/5297/19
Справа № 33/807/609/19 Головуючий в 1-й інстанції - Галущенко Ю.А.
Єдиний унікальний № 336/5297/19 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
Категорія - ч.1 ст.183-1 КУпАП
22 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., за участю ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Іващенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запорізької від 18 вересня 2019 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,
постановою судді Шевченківського районного суду м. Запорізької від 18 вересня 2019 року, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 , не працює та накладено адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт строком на 240 годин. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384,20 грн.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 за виконавчим листом, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя від 08.02.2019 року зобов'язана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.09.2018 року до повноліття дитини. Проте, аліменти на утримання дитини він не сплачує, що призвело до виникнення заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на 21.07.2019 року складає 27138,00 грн. за період з 03.09.2018 року по 21.07.2019 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції належним чином не встановив, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без повідомлення сторони і з'ясування фактичних обставин, що мають значення для її розгляду. Про існування примусового виконання зі сплати аліментів вона дізналась лише в жовтні 2019 року. В матеріалах виконавчого провадження невірно вказано її прізвище та номер платника податків, що призвело до неможливості примусово виконати рішення суду. Апелянт зазначає, що вона офіційно працевлаштована, має постійний дохід, але через вказані помилки утримання аліментів з заробітної плати не відбувається. Крім того, розрахунок заборгованості, наданий державним виконавцем є неналежним, через те, що він був розрахований з урахуванням того, що боржник не працює.
Крім того, в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, зазначено, що про існування постанови дізналась лише 16.10.2019, тому просить поновити цей строк.
Заслухавши в судовому засіданні апеляційної інстанції апелянта, та її захисника-адвоката, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, вважаю за необхідне його задовольнити, оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні присутньою не була, про існування постанови дізналась лише 16.10.2019, та виходячи з того, що матеріали справи складені на інше прізвище, а саме « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Матеріали справи не містять жодних даних про повідомлення осіб, які беруть участь у провадженні - такі дані відсутні у протоколі про адміністративне правопорушення, а матеріали справи не містять не тільки доказів вручення повістки ОСОБА_1 , а навіть про її направлення.
Заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню, оскільки поважність причин пропуску підтверджено, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.
Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, суд першої інстанції не врахував вимоги ст.280 КУпАП та не з'ясував всіх обставин справи про адміністративне правопорушення та належним чином не встановив фактичних обставин адміністративного правопорушення. Так, суд зазначив, що ОСОБА_1 допустила виникнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на 21.07.2019 року складає 27138,00 грн. за період з 03.09.2018 року по 21.07.2019 року.
Як вбачається з наявних матеріалів, у протоколі про адміністративне правопорушення, підставою накладення на ОСОБА_1 стягнення, стало утворення заборгованості станом на 21.07.2019 року у сумі 27138,00 грн.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 та її захисник зазначили про те, що про існування виконавчого провадження ОСОБА_1 обізнана не була, як і про існування судового рішення про стягнення з неї аліментів, оскільки це рішення приймалося заочно. На утриманні ОСОБА_1 знаходиться друга дитина від шлюбу з ОСОБА_2 . Крім того, зазначила, що вона офіційно працює АТ МОТОР СІЧ з 17.06.2003 по теперішній час, що підтверджується копією довідки (а.с.73).
В матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 була обізнана із судовим рішенням про стягнення з неї аліментів, а також про існування виконавчого провадження, мала можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, що стягнуті з неї за рішенням суду, але не робила цього без поважної причини.
Відповідно, відсутні достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Так, залишився не з'ясованим той факт, чи дійсно не була обізнана ОСОБА_1 про наявність судового рішення про стягнення аліментів з неї на утримання дитини та виконавчого провадження.
Зокрема, згідно матеріалів справи, долучених до протоколу №58362129 про адміністративне правопорушення від 16.08.2019 встановлено, що виконавче провадження здійснюється щодо ОСОБА_1 , на підставі виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
Під час апеляційного розгляду адвокатом надано копію ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2019 про виправлення описки в заочному рішенні суду від 07.11.2018. Зі змісту вказаної ухвали встановлено, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2018 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.09.2018 і до повноліття дитини. На підставі зазначеного рішення суду, 08.02.2019 позивачу видано виконавчий лист.
Вказаною ухвалою судді від 03.09.2019 виправлено описку у прізвищі відповідача, та постановлено вважати правильним прізвище відповідача « ОСОБА_2 ».
З наведеного вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_1 виникла не з її вини, а у зв'язку з допущеними помилками у зазначені прізвища відповідача та боржника, що підтверджує доводи апелянта про те, що їй не було відомо про рішення суду про стягнення з неї аліментів та наявність провадження з виконання цього рішення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07.12.2017 КУпАП доповнено ст.183-1 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.183-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням несплату аліментів на утримання, зокрема, дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Отже, обов'язковою умовою настання відповідальності за вказаною статтею КУпАП є обізнаність особи про пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання та наявність обов'язку сплачувати аліменти.
Враховуючи наведені обставини щодо необізнаності ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження, які були встановлені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає, що посадова особа - державний виконавець Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області не мала правових підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , а суддя не мала відповідних підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного правопорушення, оскільки, як сам протокол, так і інші докази, долучені до матеріалів справи не містили в собі об'єктивних фактичних даних, на основі яких можливо встановити наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В той же час під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 надала довідку про нарахування їй заробітної плати за жовтень 2019 року, в якій зазначено про стягнення аліментів в сумі 2809,80 грн.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти рішення, яким вказану апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді районного суду скасувати, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 цього Кодексу.
Отже, під час перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, та зробив невірні висновки, без належного з'ясування усіх фактичних обставин, які мають бути обов'язково з'ясовані під час розгляду справи.
Тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, з постановленням нової, якою ОСОБА_1 слід визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, та провадження по справі слід закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.
Приймаючи таке рішення апеляційний суд керується також вимогами ст.62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запорізької від 18 вересня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, скасувати.
Провадження за адміністративною справою за ч.1 ст.183-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас