копія
ЄУН справи 678/1111/18
Провадження № 2-о-678-7/19
25 листопада 2019 року смт. Летичів Летичівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Лазаренка А.В.
при секретарі Іськовій Т.Л.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу за заявою заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Терлецького О. Ц. в інтересах держави в особі Меджибізької селищної ради Летичівського району, заінтересована особа Державний реєстратор нерухомого майна Меджибізької селищної ради Летичівського району, про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність,
Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся в суд з вищеозначеною заявою, в якій просить ухвалити рішення про передачу безхазяйного нерухомого майна, а саме будівлі конюшні загальною площею 421,1кв.м, вартістю 213 369грн., що знаходиться в АДРЕСА_1 , у комунальну власність територіальної громади Меджибізької селищної ради.
В обґрунтування вимог посилається, не те, що спірна будівля є безхазяйною, власник приміщення відсутній, на балансі Меджибізької селищної ради вона не перебуває.
15.08.2017року державним реєстратором Меджибізької селищної ради вказаний об'єкт нерухомого майна взято на облік, як безхазяйне майно та внесено в Реєстр прав власності на нерухоме майно за № 11221, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 94629785 від 15.08.2017 року, і з дня взяття його на облік минув один рік.
Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік, з метою виявлення власника, 23.08.2017року було зроблено оголошення в «Летичівській газеті», однак власника майна не виявлено.
Згідно довідки архівного відділу Летичівської райдержадміністрації від 08.08.2018 року № 45/01-28, інформація щодо права власності на вказане приміщення відсутня і, що на території с. Ставниця діяла селянська спілка власників «Лан», яка на зберігання до архівного відділу Летичівської РДА, відомостей щодо майна при ліквідації не передавала.
Звітом про оцінку майна за 2017 рік підтверджується, що вартість будівлі з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 213369грн., приміщення пошкоджень і деформацій не має, є окремі несправності, які не впливають на його експлуатацію.
В судове засідання сторони надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.
При цьому, прокурор заявив про підтримання вимог і просить їх задоволити, додатково обгрунтував підстави свого представництва інтересів держави у даній справі, не заперечує проти її розгляду в порядку письмового провадження.
Наявність свого представництва прокурор обґрунтовує з посиланням на: ст. 131-1 Конституції України, згідно якої на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;
Відповідно до ч. З ст. 23 З У «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у вказаних правовідносинах є Меджибізька селищна рада, яка відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування;
Враховуючи те, що Меджибізькою селищною радою, до територіальної юрисдикції якої на даний час належить с. Ставниця, не вжито заходів до передачі вказаного майна у комунальну власність, із заявою звертається прокурор, оскільки відсутність належним чином оформленого права власності на вказану будівлю позбавляє можливості його збереження та утримання в належному стані;
Об'єднана територіальна громада позбавлена можливості отримати доходи за використання майна у вигляді орендної плати чи коштів отриманих від його реалізації. Законодавством не надано право звертатись до суду на захист інтересів держави у даних правовідносинах іншому суб'єкту владних повноважень.
У зв'язку із зазначеним представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду.
Зокрема, як вбачається з Огляду судової практики Європейського суду з прав людини, який опубліковано на сайті ЄСПЛ: «Роль прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права» - ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду, питання про участь прокурора у провадженні по звичайних цивільних справах. Розглядаючи кожен випадок індивідуально, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципам статті 6 Конвенції про право на справедливий розгляд справи незалежним та неупередженим судом, дотримання змагальності процесу, рівноправності сторін, права на доступ до суду, принципу правової певності, внаслідок чого в окремих випадках, зокрема у справі "Менчинська протии Російської Федерації" 15.01.2009, Суд дійшов висновку, що за певних обставин (для захисту прав безпомічних груп населення (дітей, інвалідів), у випадках, коли таке порушення стосується інтересів великої кількості громадян або коли вимагається захистити інтереси держави, виступ прокурора на боці однієї з сторін може бути виправданим.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді, проте держана може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи. може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів гам, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).
В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного суду України від 08.02.2019р. по справі №915/20/18).
Також, невизначеність із суб'єктом права власності на майно, виключає його належне використання, унеможливлює розпорядження ним територіальною громадою Меджибізької селищної ради для суспільних потреб.
Представник Меджибізької селищної ради Ткачук М.О. та державний реєстратор нерухомого майна Меджибізької селищної ради Гонта Д.В. не заперечують проти задоволення вимог, крім того представник Меджибізької селищної ради просить долучити до матеріалів справи копії протоколів загальних зборів членів КСП «Лан» с. Ставниця від 27.11.2010р. і від 18.03.2011року з додатками.
Справу розглянуто в порядку ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо повноважень прокурора, то заступник прокурора Хмельницької місцевої прокуратури звернувся в суд з дотриманням вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України, згідно якої прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
За змістом ч. 1 - 3 ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Відповідно до вимог ст. 329 ЦПК України, заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням відповідної територіальної громади.
Відповідно до ст. 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.
Суд установив, що 15.08.2017року державний реєстратор Меджибізької селищної ради взяв на облік будівлю конюшні по АДРЕСА_1 загальною площею 421.1 кв.м, як безхазяйне майно та вніс в Реєстр прав власності на нерухоме майно під № 94629785 і про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік було зроблено оголошення в районній газеті «Летичівська газета» за 23.08.2017 року з метою виявлення власника будівлі, але власника не було виявлено і з дня взяття на облік будівлі конюшні минуло понад один рік.
Довідкою архівного відділу Летичівської райдержадміністрації від 08.08.2018року № 45/01-28 підтверджується, що інформація щодо права власності на спірне приміщення відсутня.
Згідно звіту про оцінку майна за 2017 рік, вартість будівлі конюшні по АДРЕСА_1 загальною площею 421.1 кв.м, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 213369 грн..
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги доведені і є підстави для передачі у комунальну власність територіальної громади Меджибізької селищної ради будівлю конюшні загальною площею 421,1м кв., вартістю 213 369грн., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , як безхазяйне нерухоме майно.
Керуючись ст.ст. 10, 247, 265, 329, 332, 333 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити. Передати у комунальну власність територіальної громади Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області будівлю конюшні загальною площею 421,1 кв.м, вартістю 213 369грн., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , як безхазяйне нерухоме майно.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис А.В. Лазаренко
Суддя Летичівського
районного суду А.В.Лазаренко