33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"25" листопада 2019 р. м. Рівне Справа № 918/454/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,
розглянувши матеріали скарги фізичної особи - підприємця Малиновського Ігоря Володимировича на постанову від 21 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження
у справі за позовом: Малого приватного підприємства "Моріон"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Малиновського Ігоря Володимировича
про стягнення неустойки в сумі 14 721,60 грн.
орган виконання судового рішення: Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
секретар судового засідання: Коваль С.М.;
Представники:
Від скаржника (ФОП Малиновський І.В.): Малиновський І.В.;
Від стягувача (МПП "Моріон"): не з'явився;
Від органу ДВС: не з'явився;
Мале приватне підприємство "Моріон" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Малиновського Ігоря Володимировича про стягнення неустойки в сумі 14 721,60 грн. за прострочення повернення торговельного місця № 79 на ринку "Моріон", що перебувало в оренді згідно договору оренди торговельного місця №79/16 від 15 липня 2016 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2019 року позов задоволено.
На виконання вказаного рішення 17 вересня 2019 року господарським судом видано відповідний наказ.
12 листопада 2019 року боржником (ФОП Малиновський І.В.) подано скаргу на постанову від 21 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60360571, в якій скаржник просить суд скасувати постанову від 21 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60360571, як таку, що не відповідає приписам перехідних положень Конституції України, ст. 16 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження".
Вказана постанова аргументована тим, що 16 вересня 2019 року відповідач подав до апеляційної інстанції скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області, у зв'язку з чим 02 жовтня 2019 року апеляційною інстанцією винесено ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги, а 21 жовтня 2019 року апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, проте 17 вересня 2019 року Господарським судом Рівненської області на виконання рішення видано наказ, на підставі якого державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області відкрито виконавче провадження.
Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року прийнято вказану скаргу та призначено до розгляду в судовому засіданні 25 листопада 2019 року.
22 листопада 2019 року стягувачем (МПП "Моріон") подано заперечення на скаргу, відповідно до змісту якої стягувач вважає скаргу необґрунтованою.
22 листопада 2019 року органом ДВС подано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, та направити на адресу відділу ДВС скаргу з усіма додатками.
Щодо вказаного клопотання суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог статті 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Таким чином, з огляду на імперативні приписи статті 342 ГПК України, підстави для відкладення розгляду скарги відсутні, при цьому неявка в судове засідання будь-якої із сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Розглянувши подану скаргу та додані до неї матеріали, суд прийшов до висновку, що вказана скарга є обґрунтованою частково, з огляду на наступні обставини.
22 серпня 2019 року Господарським судом Рівненської області за результатом розгляду спору між Малим приватним підприємством "Моріон" та фізичною особою - підприємцем Малиновським Ігорем Володимировичем винесено рішення про задоволення позову про стягнення 14 721,60 грн. неустойки та 1 921,00 грн. судового збору. Повне рішення складено 27 серпня 2019 року.
Відповідно до статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Статтею 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, з огляду на приписи статей 241, 256 ГПК України, строк подання апеляційної скарги закінчувався 16 вересня 2019 року (включно).
Згідно з вимогами пункту 17.15. Перехідних положень ГПК України, суд видає виконавчі документи в паперовій формі.
Пунктом 19.1. Перехідних положень ГПК України встановлено, що оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2019 року №918/454/19, після закінчення строку на подання апеляційної скарги, 17 вересня 2019 року Господарським судом Рівненської області, на виконання рішення суду від 22 серпня 2019 року у справі №918/454/19 видано відповідний наказ.
Разом з тим, 19 вересня 2019 року, до господарського суду надійшов запит про направлення матеріалів справи №918/454/19 до Північно-західного апеляційного господарського суду, з огляду на надходження апеляційної скарги на рішення Господарського осуду Рівненської області від 22 серпня 2019 року.
21 жовтня 2019 року апеляційним судом винесено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за скаргою Малиновського І.В. на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2019 року у справі №918/454/19.
Таким чином, суд констатує, що рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2019 року у справі №918/454/19 оскаржено в апеляційному порядку, та відповідно не набрало законної сили в силу вимог статті 241 ГПК України.
Разом з тим, як слідує з наданої скаржником копії постанови державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, 21 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№60360571, якою державним виконавцем постановлено відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2019 року №918/454/19.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Таким чином, з огляду на положення статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ підлягав до повернення стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, у зв'язку з не набранням рішенням суду законної сили.
Відповідно до статті 74 ГПК України, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно вимог статті 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, суд приходить до висновку, що подана скарга є обґрунтованою частково, та відповідно до імперативних приписів статті 343 ГПК України, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 жовтня 2019 року №60360571, оскільки вказана постанова не відповідає приписам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", та у зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця усунути порушення допущені при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 жовтня 2019 року №60360571.
Щодо скарги в частині невідповідності виконавчого документу вимогам Закону України "Про виконавче провадження" суд приходить до висновку, що скарга в цій частині є необґрунтованою, з огляду на наступне.
Згідно з нормами статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з вимогами пункту 17.15. Перехідних положень ГПК України, суд видає виконавчі документи в паперовій формі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Постановою Верховної Ради України "Про Державний герб України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 40, ст.592 ) від 19 лютого 1992 року N2137-XII затверджено тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України (кольорове та схематичне зображення герба додаються) ( 2137а-12 ).
Зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.
Відповідно до пункту 1 Перехідних положень Конституції України, закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Згідно з положеннями статті 20 Конституції України, державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
За приписами пункту 1.1.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (Затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 № 28) інструкція з діловодства в господарських судах України (далі - Інструкція) встановлює правила ведення діловодства у Вищому господарському суді України, апеляційних та місцевих господарських судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи.
Відповідно до пункту 2.6.13. Інструкції, оригінал наказу господарського суду, підписаний суддею, засвідчується гербовою печаткою суду і видається стягувачеві під розписку або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили. Копія наказу засвідчується секретарем судового засідання або іншою відповідальною особою у порядку, передбаченому підпунктом 2.8.11 цього пункту, і долучається до матеріалів справи.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від14 серпня 2018 року № 401 "Про затвердження зразка та опису гербової печатки суду" затверджено: опис гербової печатки місцевих загальних судів, апеляційних судів, місцевих господарських судів, апеляційних господарських судів, місцевих адміністративних судів, апеляційних адміністративних судів; зразок гербової печатки місцевих загальних судів, апеляційних судів, місцевих господарських судів, апеляційних господарських судів, місцевих адміністративних судів, апеляційних адміністративних судів.
Враховуючи вищевикладене, наказ Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2019 року №918/454/19 відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", при цьому скарга в частині невідповідності виконавчого документу вимогам законодавства України є необґрунтованою, оскільки аргументована переконаннями скаржника щодо невідповідності окремих нормативно-правових актів положенням Конституції, поряд з тим суд звертає увагу скаржника, що тільки до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України (ст. 150 Конституції України).
Поряд з тим, суд звертає увагу скаржника, що відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Керуючись статтями 234, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 жовтня 2019 року №60360571.
2. Зобов'язати державного виконавця усунути порушення допущені при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 жовтня 2019 року №60360571.
Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно до п.25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Положеннями ч.1 ст.256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя Качур А.М.