Справа № 640/3603/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.
25 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві (правонаступником якого є Головне управління ДФС у м.Києві) про визнання протиправним та скасування рішення №11/26-55-13-02 від 30.06.2017,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про виключення із реєстру платників єдиного податку № 11/26-55-13-02 від 30.06.2017.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30 червня 2017 року №11/26-55-13-02 про виключення із реєстру платників єдиного податку.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ні п.299.10 ст.299 ПК України ні пп.298.2.3 п. 298 ст.298 ПК України не містять вимоги щодо проведення податковим органом перевірки та оформлення її результатів актом перевірки, однак містять обов'язкові умови для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, наявність у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Апелянт вказував на помилкове застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень п.299.11 ст.299 ПК України.
Скаржником також подано клопотання про заміну ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві на ГУ ДФС у м.Києві, оскільки останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків, зокрема, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві відповідно до наказу ДФС України від 01 лютого 2019 року №80, яке підлягає задоволенню.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято не на підставі акту перевірки, що сеперечить вимогам податкового законодавства, а висновки рішення суду першої інстанції відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №826/7216/17.
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі прийнято рішення від 30 червня 2017 року №11/26-55-13-02 про виключення із реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
У вказаному рішенні зазначено, що підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 липня 2017 року є пункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України з урахування підпункту 8 пункту 298.2.3 статті 298 Податкового кодексу України, а саме, наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку зазначено довідку про наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів від 29 червня 2017 року №1347/26-55-13-02-21 (станом на 29 червня 2017 року борг становить 878,18 грн.); інтегровану картку платника податків.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних АІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не за наслідками проведеної перевірки, а тому відповідачем порушено порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 300.1. статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у тому числі, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Підпунктом 299.11 статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що жодної перевірки позивача контролюючим органом проведено не було та, відповідно не складався акт про порушення вимог чинного законодавства.
Оскаржуване рішення прийнято на підставі даних АІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в п. 299.11 ст. 299 ПК України.
Разом з тим, відомості інтегрованої картки, в даному випадку, не є належним доказом, оскільки факт порушення податкових зобов'язань встановлюється відповідною перевіркою, за результатами якої складається акт.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що сума заборгованості у розмірі 878,18 грн. обліковується за фізичною особою ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а не пов'язана зі здійсненням діяльності платника єдиного податку та не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті рішення щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови складено 25.11.19.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма