25 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/3032/19
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 р. у справі № 420/3032/19 за позовом ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділк державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 р. адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області подали апеляційну скаргу, в якій, крім іншого просить поновити строки на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, а Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, якому підпорядкований відділ не може вирішити питання щодо сплати судового збору, так як кошти, щодо сплати судового збору відсутні, просить поновити строки на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишено без руху у зв'язку з тим, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги. Крім того, залишаючи апеляційну скаргу без руху судом зазначено про пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду, доводи апелянта викладенні в клопотанні щодо пропуску строку були визнані судом не поважними та було зазначено про необхідність надання інших поважних підстав пропуску строку для вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали про продовження строку для усунення недоліків Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області отримали 05.11.2019 року (а.с. 53).
14.11.2019 року на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області надали копію платіжного доручення №5180 від 12.11.2019 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1747,41 грн. Заяви щодо поновлення пропущеного строку з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку, апелянтом до суду, на виконання вимог ухвали не надано.
Відповідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В свою чергу, статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято у відкритому судовому засіданні 13 серпня 2019 року (а.с. 78-86).
Судова колегія звертає увагу, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 р. було роз'яснено учасникам справи, що апеляційні скарги на рішення суду можуть бути подані в порядку, передбаченому ч.6 ст.287 КАС України.
Апеляційну скаргу подано до канцелярії суду першої інстанції 18.10.2019 р. (а.с. 97), тобто з пропуском встановленого статтею 287 КАС України десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме з дня його проголошення.
Суд вважає причини пропуску строку, зазначені апелянтом в клопотанні надано до апеляційної скарги, а саме відсутність коштів на сплату судового збору не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку.
Зазначений період часу, протягом якого відповідач не подавав апеляційну скаргу є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.
Суд зазначає, що звернення до суду з апеляційною скаргою у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, порушує принцип юридичної визначеності.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може вважатись відсутність коштів для сплати судового збору. Цє пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення "Лелас проти Хорватії": "Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
Також, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку.
Держава (в даному випадку - в особі апелянта) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через причини відсутності коштів для сплати судового збору. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 15.11.2019 р., заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, на виконання вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги, з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку, апелянтом не надано, а наведені у клопотанні (наданому до апеляційної скарги) про поновлення строку доводи, колегія суддів вважає не поважними та недостатніми підставами для відкриття апеляційного провадження, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 р. відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.