Справа № 485/1656/19
Провадження № 2/485/792/19
25 листопада 2019 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14 листопада 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області зареєстрували шлюб з відповідачкою. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачкою. Спільне життя з дружиною не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов"язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. З жовтня 2019 року припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Вважає, що збереження сім'ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати.
В підготовче засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Позивач подав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив не стягувати з відповідача понесені судові витрати.
Відповідач також надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги позивача визнала та вказала, що згодна на розірвання шлюбу, просила залишити їй прізвище " ОСОБА_2 ".
Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому засіданні.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
14 листопада 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб (актовий запис №76); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 14 листопада 2012 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_2 " (а.с.3).
Сторони у справі мають малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області 07 червня 2016 року за актовим записом №90 (а.с.4).
Шлюбні відносини між подружжям припинені через різність характерів та поглядів на сімейне життя, вони втратили почуття любові і поваги один до одного; дитина проживає з відповідачкою.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнала, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, а тому збереження даної сім'ї не відповідало б інтересам сторін та дитини, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України відповідач має право надалі іменуватися прізвищем " ОСОБА_2 ".
На прохання позивача суд не стягує на його користь судовий збір.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14 листопада 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №7 - розірвати.
Залишити ОСОБА_2 шлюбне прізвище " ОСОБА_2 ".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 25.11.2019 р.
Суддя