Справа № 598/619/19
провадження № 2/598/383/2019
іменем України
"22" листопада 2019 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі :
головуючого судді Олещука Б.Т.
з участю секретаря Демчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 ,
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
до Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області,
місце знаходження: вул.Шолом-Алейхема, 19, м.Збараж Тернопільської області, 42302,
про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження, -
встановив:
До Збаразького районного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 03.04.2019р., до Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській областіпро зняття арешту з майна та заборони на його відчуження.
Позивач просить:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Зобов'язати Збаразький міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській областіпро зняття арешту з майна та заборони на його відчуження, що накладений відділом державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції в Тернопільській області згідно постанови від 25.02.2015 року, виконавче провадження №46647992.
3. Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта запис про арешт нерухомого майна.
4. Стягнути з Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області в мою користь 768,40 грн. сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в провадженні Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області перебувало виконавче провадження №46647992 з примусового виконання виконавчого листа №1906/530/2012 виданого 20.10.2014р. Збаразьким районним судом Тернопільської області про конфіскацію всього належного йому майна, однак звернувшись до відповідача із заявою про зняття арешту з майна, останній йому відмовив посилаючись на відсутність підстав для зняття з нього арешту.
Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно №598/619/19 провадження №2/598/383/2019.
08 квітня 2019 року ухвалою Збаразького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Збаразьким районним судом Тернопільської області 06 вересня 2019 року ухвалено заочне рішення у даній справі.
31 жовтня 2019 року ухвалою Збаразького районного суду дане заочне рішення скасовано і справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Позивача і представник відповідача у судове засідання не з'явилися. Позивач звернувся до суду із клопотанням, що у нього відсутні претензії щодо стягнення із відповідача в його користь судового збору, а представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про розгляд даної справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки №157629474 від 26.02.2019р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта зареєстроване обтяження №8864056 від 26.02.2015р. державним реєстратором Збаразького районного управління юстиції зареєстрований арешт нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №46647992 від 25.02.2015р. відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції (а.с.7).
Згідно інформації Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області від 13.02.2019р. №1916/13-31 вбачається, що у результаті проведених виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутні рахунки відкриті в банківських установах, рухоме і нерухоме майно, а тому 24.04.2015р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.11).
Згідно повідомлень №2330/13-31 від 19.02.2019 року та №2825/13-31 від 25.02.2019 року відповідача матеріали виконавчого провадження №46647992 знищено у відповідності до вимог правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби приватними виконавцями. Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на примусовому виконанні у відділі відповідача не перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1906/530/2012 виданого 20.10.2014р. Збаразьким районним судом Тернопільської області про конфіскацію всього майна, яке належить ОСОБА_1 , до виконання повторно не пред'являвся.
Листом №3481/13-31 від 04.03.2019р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення його майна з під арешту державним виконавцем.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст.ст.319-321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до вимог ч.4, ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Позивач не має можливості розпоряджатися належним йому майном, через наявність арешту. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Виходячи з вищевикладеного, суд, беручи до уваги те, що на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, та оскільки підстав для продовження обтяження на майно на даний час не вбачається, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту у заявлений спосіб шляхом зняття арешту з майна, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись Статтею 41 Конституції України, Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.316-321, 328, 391 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст.4, 12, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280, 281, 282, 283, 289, 352 ЦПК України, суд,-
ухвалив :
Позов задовольнити.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , за зареєстрованим обтяженням №8864056 від 26.02.2015р. накладеним державним реєстратором Збаразького районного управління юстиції Миколайчуком Олегом Миколайовичем на підставі постанови №46647992 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виданої 25 лютого 2015 року відділом державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34463014, країна реєстрації Україна, адреса Україна, 47302, Тернопільська область м.Збараж, вул.Шолом-Алейхема, №19.
Дане рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане повне рішення суду складено і підписано суддею 22 листопада 2019 року.
Суддя Богдан Олещук