Справа № 488/4090/19
Провадження № 1-кп/488/472/19 р.
31.10.2019 року
Корабельний районний суд м.Миколаєва
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150050001890 від 15.06.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_4 ,
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою строком на 60 діб. Зазначив, що ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжних заходів, не зменшились та не відпали.
Обвинувачений та його захисник проти обрання строку тримання під вартою заперечували, посилаючиьс на необгрунтованість викладених прокурором обставин. Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, в межах питання, яке розглядається, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігати спробам, крім іншого: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
01.11.2019 року спливає строк тримання обвинуваченого під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та наявність вищевказаних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
На думку суду, у сукупності перелічені обставини та дані, що характеризують особу обвинуваченого, свідчать про те, що ризики, враховані при обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та не відпали, та в разі спливу строку тримання під вартою ОСОБА_4 чи застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж раніше обраного судом, він може вчинити спробу переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Як неодноразово наголошував Європейський Суд з прав людини, обґрунтована підозра - це сукупність обставин (достатність фактичних даних), які б могли переконати об?єктивного (стороннього) спостерігача, що певна особа вчинила злочин. Обґрунтована підозра є першим етапом доказування, і вона не обов?язково має обґрунтовуватися настільки ретельно, як, наприклад, обвинувачення.
Відтак, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину поєднаного з насильством. Свою причетність до інкримінованого правопорушення підозрюваний частково визнав. Також, ОСОБА_4 є особою раніше судимою, в тому числі за вчинення аналогічних корисливих злочинів.
Більше того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні даного кримінального правопорушення через три місяці після звільнення.
Так само, є доведеним і ризик ухилення від правосуддя, адже ОСОБА_4 не оспорював, що порушив умови раніше застосованого до нього домашнього арешту, зник з міста Миколаєва та переїхав до м.Чернігова. Протягом близько 5 років останній перебував у розшуку. Навіть, незважаючи на самостійне з"явлення ОСОБА_4 до поліції, суд вважає, що даний ризик не перестав мати місце. За такого, тільки найсуворіший запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам, проте з урахуванням тривалості провадження і необхідності його якнайшвидшого завершення строк перебування ОСОБА_4 під вартою має бути скорочений до 27 днів. Лише цього вже достатньо, аби стверджувати, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є настільки реальним, що жоден інший, більш м?який запобіжний захід не зможе йому запобігти.
За такого, суд находить доводи обвинуваченого про відсутність існування зазначених прокурором ризиків та їх недоведеність безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181,183,199, 350 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 26.11.2019 року (включно).
Копію ухвали надіслати для виконання начальнику Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 року, ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1