14 листопада 2019 року м.Житомир справа № 296/6615/17
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Єфремової О.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Кувшина І.Р.
представника відповідача Зотова А.О.
свідка ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії в частині невидання наказу про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області;
- зобов'язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії встановити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області на момент звільнення з органів внутрішніх справ - 29 вересня 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що під час проходження служби на останній перед звільненням посаді йому безпідставно не нараховувалася і не виплачувалася грошова надбавка за таємність, внаслідок чого вона не була включена до грошового атестата від 07 жовтня 2015 року № 21 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 07 жовтня 2015 року № 21, виданих Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, для нарахування та виплати йому пенсії. Виплата вказаної надбавки передбачалася відповідно до розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск його як начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області до державної таємниці за формою 3 (три).
ОСОБА_1 20 червня 2017 року на адресу ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області направляв заяву з проханням внести зміни у відомчі нормативно-правові акти, здійснити виплату грошової надбавки за таємність за період перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області відповідно до вказаного розпорядження УСБУ в Житомирській області, включити до грошового атестату та довідки про грошове забезпечення грошову надбавку за таємність.
Однак, листом від 6 липня 2017 року отримав відмову у задоволенні своєї заяви, мотивовану відсутністю правових підстав, в зв'язку з тим, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень не була йому встановлена наказом начальника УМВС України в Житомирській області під час проходження служби на посаді начальника штабу Новоград- Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, тому не проводилось її нарахування та виплата.
Позивач вважає, що така відмова є порушенням посадовими особами УМВС України в Житомирській області статті 19 Конституції України та вимог нормативно-правових актів, які регламентують дану сферу службової діяльності, що виразилося в своєчасному неоформлені відповідних відомчих документів, передбачених законодавством на той час, на що позивач мав законне право, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Дана справа № 296/6615/17 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії перебувала у провадженні Корольовського районного суду м.Житомира.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 11 січня 2018 року позов задоволено, однак ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року вказане судове рішення скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11 січня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі № 296/6615/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 14 серпня 2019 року матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Вказана адміністративна справа 13 вересня 2019 року надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду та відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 вересня 2019 року передана на новий розгляд судді Черноліхову С.В.
Ухвалою судді Черноліхова С.В. від 18 вересня 2019 року адміністративна справа № 296/6615/17 прийнята до провадження Житомирського окружного адміністративного суду та призначено підготовче судове засідання у ній на 03 жовтня 2019 року.
03 жовтня 2019 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку з відпусткою судді, наступне засідання призначено на 10 жовтня 2019 року.
10 жовтня 2019 року судом оголошено перерву в розгляді справи для надання можливості позивачу надати відповідь на відзив, а відповідачу - доказів, наступне засідання призначено на 29 жовтня 2019 року.
29 жовтня 2019 року справа в судовому засіданні не слухалася у зв'язку з перебуванням судді Черноліхова С.В. у відрядженні, наступне засідання призначено на 05 листопада 2019 року.
05 листопада 2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 листопада 2019 року, а також про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
04 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що оскільки позивач проходив службу в Новоград-Волинському МВ УМВС України в Житомирській області, яке має статус юридичної особи, керівництво вказаного підрозділу повинно було підготувати і направити до УМВС України в Житомирській області документи щодо встановлення позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, визначених пунктом 2.9.4 Наказу МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", а саме: відповідне подання керівника Новоград-Волинського МВ УМВС та вмотивований рапорт на ім'я начальника УМВС про необхідність встановлення ОСОБА_1 такого виду надбавки. Однак, такі документи, необхідні для призначення позивачеві надбавки та включення її до грошового забезпечення, від керівництва Новоград-Волинського УМВС України в Житомирській області не надходили. За таких умов на момент звернення позивача до УМВС України в Житомирській області із заявою у 2017 році останнє було позбавлене правових підстав для встановлення позивачеві такої надбавки. Отже, жодні рішення, дії чи бездіяльність відносно позивача Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області не вчинялися, прав позивача не порушено, а тому позовні вимоги є безпідставними.
16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 надіслав відповідь на відзив, в якому зазначив, що викладена у відзиві інформація жодним чином не спростовує бездіяльність відповідача щодо виплати грошової надбавки за таємність у зв'язку з тим, що обсяг повноважень начальника штабу міськрайвідділу органів внутрішніх справ на період його перебування на посаді начальника штабу був визначений наказом УМВС від 24 травня 2013 року № 505. Серед них, зокрема, опрацювання проектів наказів організаційно-розпорядчого характеру з питань, що містять службову інформацію або відомості, що становлять державну таємницю; здійснення контролю за станом організації роботи з питань охорони державної таємниці і забезпечення режиму секретності в штабі.
28 жовтня 2019 року Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області надіслано до суду заперечення на відповідь на відзив. В ньому представник ліквідаційної комісії зазначив, що на виконання запиту було перевірено журнали обліку вхідних, підготовлених документів, картки обліку видачі документів (справ) Новоград- Волинського ВП ГУНП, відповідно до яких у період з червня по жовтень 2015 року ОСОБА_1 секретні документи та інші матеріальні носії секретної інформації не створювались, на виконанні або ознайомленні не перебували, відповідні підписи в облікових формах відсутні. Функціональні обов'язки (посадові інструкції) ОСОБА_1 в номенклатурній справі «Посадові інструкції» (інв. № 1630) відсутні, встановити причини, чому вони не розроблялись у період перебування ОСОБА_1 на посаді, не представилось можливим, у зв'язку з тривалим проміжком часу з моменту звільнення останнього із органів внутрішніх справ. Ураховуючи вищевикладене, надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 не встановлювалась у зв'язку з відсутністю вмотивованого подання керівництва Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області.
Позивач і його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29 вересня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за вислугою років та через хворобу з посади начальника штабу Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області. Після звільнення був взятий на облік в головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, де отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 56 % грошового забезпечення (а.с. 18).
Позивачу під час перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області розпорядженням УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д був наданий допуск до державної таємниці за формою 3 (а.с. 13). Однак грошова надбавка за таємність позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, у зв'язку з чим не була включена до грошового атестату від 07 жовтня 2015 року № 21 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 07 жовтня 2015 року № 21, виданих Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області.
Даний допуск до державної таємниці скасовано розпорядженням УСБУ в Житомирській області від 18 липня 2016 року № 80 д на підставі наказу УМВС України в Житомирській області від 23 жовтня 2015 року № 138 о/с дек. (тобто, після звільнення позивача з органів внутрішніх справ).
20 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із заявою, в якій просив внести зміни у відомчі нормативно-правові акти, здійснити виплату грошової надбавки за таємність за період перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області відповідно розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д та включити до грошового атестату і довідки про грошове забезпечення грошову надбавку за таємність (а.с. 14-15).
Листом від 6 липня 2017 року № УС-169/29/05-2017 позивач отримав відповідь про відмову у задоволенні вказаної вище заяви, посилаючись на відсутність правових підстав, в зв'язку з тим, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень не була позивачу встановлена наказом начальника УМВС України в Житомирській області під час проходження служби на посаді начальника штабу Новоград- Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, тому не проводилось її нарахування та виплата (а.с. 16).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 3855-ХІІ, залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 3855-ХІІ, допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 3855-ХІІ, допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною сьомої статті 22 Закону № 3855-ХІІ, надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3855-ХІ, переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі потреби підвищення громадянину форми допуску за необхідності роботи з секретною інформацією вищого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини другої цієї статті, скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, а також після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання його недієздатним.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону № 3855-ХІІ, громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено. Порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємниці встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ, у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 (далі - Положення).
У пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
Згідно з пунктом 2 Положення, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Положення, такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Згідно з пунктом 6 Положення, персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону № 3855-ХІІ.
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється особам рядового і начальницького складу за займаною посадою наказом про особовий склад на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів, погоджених з режимно-секретним підрозділом, що відповідає вимогам Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499.
Отже, надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
За змістом пункту 2 Положення, компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «таємно» встановлюється десятивідсоткова надбавка.
Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Судом встановлено, що посада начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, на якій працював позивач з 13 листопада 2014 року по 29 вересня 2015 року, була включена до номенклатури посад працівників Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області, перебування на яких потребує оформлення допуску до державної таємниці.
Як зазначає представник відповідача та підтверджується листом УМВС України в Житомирській області від 23 жовтня 2019 року № 474/13/01-2019, посадові інструкції працівників організації підлягають зберіганню протягом 5 років після заміни новими та є документами тимчасового зберігання, які в архів не передаються, у зв'язку з чим в архіві УМВС вони відсутні.
Функціональні обов'язки (посадові інструкції) ОСОБА_1 в номенклатурній справі "Посадові інструкції" відсутні, встановити причини, чому вони не розроблялися у період перебування позивача на посаді, немає можливості у зв'язку з тривалим проміжком часу з моменту звільнення останнього із органів внутрішніх справ.
Разом з цим, суд зазначає, що обсяг повноважень начальника штабу міськрайвідділу органів внутрішніх справ на період перебування позивача на посаді начальника штабу був визначений наказом УМВС від 24 травня 2013 року № 505 "Про організацію діяльності штабних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України". Серед них, зокрема, опрацювання проектів наказів організаційно-розпорядчого характеру з питань, що містять службову інформацію або відомості, що становлять державну таємницю (пункт 3.8); здійснення начальником штабу контролю за станом організації роботи з питань охорони державної таємниці і забезпечення режиму секретності в штабі (пункт 6.3).
Також Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 181 від 28 квітня 2009 року (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що начальники штабів контролюють дотримання особовим складом дисципліни, законності, режиму секретності, конституційних прав громадян, які утримуються в кімнатах затриманих та доставлених чергових частин.
Допитаний в ході розгляду справи в якості свідка ОСОБА_2 , який за своєю посадою був головою комісії з таємності, підтвердив, що ОСОБА_1 у спірний період часу мав допуск і доступ до державної таємниці, був носієм таємної інформації, працював з таємними документами. Допуск йому було оформлено відповідно до номенклатури посад працівників Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області, перебування на яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, і посадової інструкції начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області. Також свідок зазначив, що позивачеві повинна була встановлюватися надбавка за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «таємно», у розмірі 10% посадового окладу.
Наведені обставини свідчать про те, що обсяг функціональних обов'язків ОСОБА_1 за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області та умови, яким він повинен був відповідати для того, щоб бути призначеним на цю посаду та виконувати роботу/завдання, пов'язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю, передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю.
Оскільки ОСОБА_1 отримав у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працював в державному органі і характер умов його праці, з огляду на займану посаду, передбачав режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, тому йому повинна була призначатися надбавка у розмірі, визначеному Положенням, з видачею відповідного розпорядчого документа.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
У відповідності до частини 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 КАС України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (серед інших справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)), одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своєї відмови у виданні наказу про встановлення позивачеві надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 08592164) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в частині невидання наказу про встановлення ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області встановити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року по 29 вересня 2015 року (момент звільнення з органів внутрішніх справ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
Повне судове рішення складене 25 листопада 2019 року