Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 листопада 2019 р. Справа№200/11765/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Позов наданий через відмову відповідача на звернення позивача вклеїти до її паспорту у формі книжечки фотокартку по досягненню 25-річного віку або видати новий паспорт у формі книжечки. Позивач вважає, що чинним законодавством передбачено видачу паспорту громадянина України у формі книжечки, а втручання у приватне життя особи шляхом обробки її персональних даних без відповідного бажання такої особи є протиправною.
В наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідач зазначив, що чинне законодавство передбачає можливість вклеювання фотокартки до паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки лише у разі звернення громадянина з цього приводу до уповноважених органів влади у місячний строк з дня досягнення 25-річного віку. Вказаний термін позивач пропустив, тому відмова у вклеюванні до паспорту фотокартки є законною. Вказав, що позивач повинен був завчасно звернутись із заявою про вклеювання фотокартки до його паспорта. У спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, визначених законодавством. Відповідач звернув увагу, крім іншого, на відсутність поданих позивачем фотокарток для їх вклеювання. Також відповідач вважає неможливим застосування у справі висновків у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) (постанова Верховного Суду від 19.09.2018) з огляду на те, що у цій справі відсутні ознаки відповідної типової справи.
Ухвалою від 07.10.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відповідача із заявою від 22.05.2019 про вклеювання до виданого їй 14.08.2009 паспорту серії НОМЕР_1 фотокартки по досягненню 25-річного віку або видачу нового паспорту у формі книжечки.
Листом від 28.05.2019 № Я-404/6/1401-19 відповідач відмовив позивачу у вклеюванні до її паспорту фотокартки по досягненню 25-річного віку з підстав пропуску позивачем місячного строку на відповідне звернення. В наданій позивачу відповіді зазначено, що у разі пропуску зазначеного строку Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2015 № 302, особа зобов'язується обов'язково замінити паспорт на документ у формі картки.
Також листом від 31.05.2019 № 1402.36-503/1402.36.1-19 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для видачі паспорту у формі книжечки, оскільки згідно з пунктом 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилення, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилення, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», згідно з якими паспорт громадянина України виготовляється лише у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ
Згідно статті 5 Закону України "Про громадянство України" паспорт громадянина України є документом, що підтверджує громадянство України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначені Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують її особу чи спеціальний статус» (далі по тексту - Закон № 5492).
Частиною 1 ст. 13 Закону № 5492 до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, віднесено документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України. Частиною 3 цієї статті передбачено, що паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до п. 3 Постанови № 302 з 1 листопада 2016 р. припиняється прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач досягла 25 років у жовтні 2017 року, втім, за вклеюванням фотокартки до свого паспорту звернулась у травні 2019 року.
В постанові у справі № 806/3265/17 від 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що законодавець, вносячи зміни до Закону № 5492-VI, не дотримався вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Спірні відносини врегульовано двома нормативними актами: Положенням про паспорт № 2503-XII і Постановою № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт (у формі книжечки), не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст. 21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Велика палата Верховного суду дійшла висновку про протиправність відмови у видачі особі паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ у разі побоювання останньої, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, оскільки така відмова становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Згідно частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, за висновками Великої Палати Верховного Суду примушування особи до отримання паспорту у формі картки є протиправним та становить втручання у її приватне життя, встановлює для осіб додаткові недопустимі обмеження.
Із врахуванням правової позиції Верховного Суду особа за власним вибором може отримати паспорт у формі картки відповідно до Постанови № 302, або ж відмовитись від його отримання. При цьому, паспорт є документом, що підтверджує громадянство особи, що особу, а позбавлення особи можливості користуватись паспортом, зокрема, у той формі, якій вона бажає, є обмеженням прав такої особи.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі по тексту - Положення № 2503-ХІІ). Згідно з положеннями п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Відповідно до п. 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Згідно з 12 цього Видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін.
Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою 2503-ХІІ не містить приписів, які б зобов'язували особу отримати новий паспорт у формі книжечки по досягненню 25 років у разі пропуску місячного строку на вклеювання фотокартки.
Із врахуванням волевиявлення позивача - відмови отримувати паспорт у формі картки положення та приймаючи до уваги висновки Верховного Суду викладених у рішенні в зразковій справі, п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, до даних правовідносин не застосовується, оскільки визначає обов'язковість отримання паспорту у формі картки у разі пропуску місячного строку на вклеювання фотокартки до паспорту у формі книжечки по досягненню 25 років.
Враховуючи наведене, позивач мала право на вклеювання до свого паспорту у формі книжечки фотокартки по досягненню 25 років і після спливу місячного строку, визначеного п. 12 Положення № 2503-XII.
Водночас, підставою для звернення до суду із даним позовом стала незгода позивача із невидачею саме нового паспорту у формі книжечки.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами п. 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
В матеріалах справи відсутні відомості про втрату позивачем виданого їй 14.08.2009 паспорту серії НОМЕР_1 або докази існування обставин, визначених п. 16 Положення № 2503-XII, що свідчить про відсутність підстав для обміну паспорту позивача у формі книжечки НОМЕР_1 на новий або для видачі їй нового паспорту у формі книжечки.
Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи судом дійдено висновку про невірне обрання позивачем способу захисту порушеного права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України, та, зокрема, у Кодексі адміністративного судочинства України, право особи на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає обґрунтування наявного порушення. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист, а обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.
Згідно з приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи недоведення позивачем впливу на її права відмови відповідача видати новий паспорту у формі книжки за наявності паспорту у цій же формі, виданого позивачу 14.08.2009, та відсутності визначених п. 16 Положення № 2503-XII підстав для його обміну, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної Міграційної служби України в Донецькій області (код 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 20, ЄДРПОУ 37841728) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.С. Михайлик