про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2019 року м. Київ № 320/6445/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про зменшення строку заборони в'їзду в Україну,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про зменшення строку заборони в'їзду в Україну до 6 (шісти) місяців та внести відповідні зміни до рішення про відмову у перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 10.08.2019, постанови про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 (три) роки від 10.08.2019, а також до паспортного документу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у п.п. 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, враховуючи вищевказані вимоги КАС України, суд приходить до висновку, що позивачем заявлено некоректні вимоги, які не можуть забезпечити ефективний захист прав, свобод, інтересів.
Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921,00 гривні.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, ОСОБА_1 просить суд внести зміни не тільки до рішення про відмову у перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 10.08.2019, але і до постанови про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 (три) роки від 10.08.2019 та до паспорту.
За звернення до адміністративного суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн., про що свідчить квитанція від 15.11.2019, однак враховуючи, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, йому необхідно доплатити 1 536,80 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду уточненої позовної заяви (2 примірника), що буде містити позовні вимоги, які відповідають вимогам ст. 5 КАС України, а також документу про сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн. або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (якщо такий є в наявності).
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про зменшення строку заборони в'їзду в Україну - залишити без руху.
Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду уточненої позовної заяви (2 примірника), що буде містити позовні вимоги, які відповідають вимогам ст. 5 КАС України, а також документу про сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн. або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (якщо такий є в наявності).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАСУкраїни.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.