Номер провадження: 22-ц/813/7548/19
Номер справи місцевого суду: 521/22531/14-ц
Головуючий у першій інстанції Мирончук Н. В.
Доповідач Цюра Т. В.
14.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
За участю секретаря судового засідання: Ткачука В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2019 року про залишення зустрічного позову без розгляду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим
У грудні 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У травні 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання договору поруки припиненим (Том ІІ: а.с. 76-80).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2019 рокузустрічний позов, наданий до суду 25.05.2015 року ОСОБА_1 , до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу суду про залишення зустрічного позову без розгляду від 18 червня 2019 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вирішити питання про розподіл судових витрат за наслідком розгляду апеляційної скарги.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
До суду апеляційної інстанції з'явився відповідач ОСОБА_1 , інші учасники справи до суду не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з'явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.
Так, залишаючи зустрічний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом в судове засідання багаточисельну кількість разів на протязі: 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 років не з'являвся безпідставно, за надуманими ним причинами, як, наприклад, командировка.
Проте, такий висновок суду є передчасним, оскільки не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Умовою для застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 223 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
Так, з матеріалів справи дійсно вбачається, що зустрічний позов ОСОБА_1 надійшов до суду ще в 2015 році, а саме 25.05.2015 року (Том І: а.с.76-80) .
Два останніх судових засідання призначалися на 03.04.2019 року та на 18.06.2019 року.
Згідно розписки, наявної у матеріалах справи (Том ІІ: а.с.7), ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність з'явитися у судове засідання, яке було призначено на 03.04.2019 року, про що свідчить його особистий підпис, однак у зв'язку із неявкою відповідача, справа була відкладена на 17.06.2019 року о 10 год.00 хв. (а.с. 8).
Разом з тим, 14.05.2019 року протоколом повторного автоматизованого розподілу справ, головуючим суддею у справі визначено суддю Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В. (Том ІІ: а.с.13).
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 20.05.2019 року прийнято справу до провадження с. Мирончук Г.В. та призначено її до розгляду на 18.06.2019 року о 11год. 40 хв. (Том ІІ: а.с.14).
В оскаржуваній ухвалі, суд посилається на те, що позивач за зустрічним позовом в судове засідання не прибув.
Так, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, судові виклики та повідомлення учасників справи, здійснюються судовими повістками про виклик, судовими повістками-повідомленнями, телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Натомість в порушення вищевказаних вимог процесуального закону, жодного повідомлення про виклик ОСОБА_1 на судове засідання, яке було призначено на 18.06.2019 року матеріали справи не містять.
Більш того, у доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що Ухвала Малиновського районного суду м.Одесивід 20.05.2019 року, якою було призначено справу до судового розгляду на 18.06.2019 року відповідно до супровідного листа суду була направлена відповідачу нібито 21.05.2019 року.
Однак, відповідно до дати, зазначеної на штемпелі поштового відправлення, датою здачі поштового відправлення до відділення поштового зв'язку є дата - 18.06.2019 року.
На підтвердження вказаних доводів, ОСОБА_1 надав до апеляційного суду інформацію, яка розміщена на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта», а саме копію відстеження поштового відправлення, з якого вбачається, що згідно штрихового кодового ідентифікатора, розміщеного на конверті (трек - номер 6504516041986) дане поштове відправлення було прийнято оператором 18.06.2019 року об 08:17:00, тобто майже за 3,5 години до проведення судового засідання та яке було вручено адресату 01.07.2019 року об 18:06:00, тобто через два тижня після судового засідання.
На дані обставини місцевий суд уваги не звернув, що призвело до постановлення помилкової ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу суду.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було жодних підстав для залишення без розгляду позовної заяви в зв'язку з повторною неявкою без поважних причин позивача, а тому вказана ухвала суду не може залишатися в силі і на підставі ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Perez de Rada Cavanilles v. Spain (Перес де Рада Каванилес проти Іспанії); Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки; RTBF v. Belgium (RTBF проти Бельгії).
Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду. Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує «законну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою», якщо доступ до суду обмежений законом чи практикою суду (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства).
Суд досліджує, чи впливає таке обмеження на сутність права, а саме, чи переслідує обмеження законну мету і чи забезпечується при цьому належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства).
З огляду на наведене, з метою уникнення порушення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, колегія суддів вважає, що надмірний формалізм у вказаній справі, з урахуванням предмету спору, може позбавити заявника права на належний захист його прав та інтересів.
Отже, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2019 року - скасувати та направити справу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22.11.2019 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: О.С. Комлева
С.М. Сегеда