Справа № 496/4451/19
Провадження № 1-кс/496/2864/19
15 листопада 2019 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
за матеріалами кримінального провадження № 12019160250000695 від 14.11.2019, за ознаками ч.4 ст. 296 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
При цьому вказує на те, що 13.11.2019 року приблизно о 17.30 год., ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в барі по вул. Центральна, 117 в с. Мирне Біляївського району Одеської області, маючи на меті прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, виражаючи неповагу до суспільства, розпочав конфлікт з ОСОБА_7 . В результаті конфлікту, ігноруючи охоронюване законом право на повагу до гідності громадян, перебуваючи у громадському місці, у присутності сторонніх осіб, діючи явно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки, за допомогою заздалегідь заготовленого предмету - ножа, який зберігав при собі у правому кармані джинсових брюк, наніс ОСОБА_7 удар в область голови, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у виді забитої рани обличчя. В цей час ОСОБА_7 - співмешканка ОСОБА_8 , знаходячись на місці вчинення конфлікту, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_5 , які супроводжувалися заподіянням ударів руками її чоловіку ОСОБА_7 , обмеживши нанесення удару, підставила праву руку, тим самим захищаючи ОСОБА_7 , в результаті чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток правого луча. Приблизно о 17.40 год. до місця вчинення конфлікту прибув ОСОБА_9 та намагався завадити подальшому порушенню громадського порядку з боку ОСОБА_5 , відштовхнув останнього від ОСОБА_7 . Дії ОСОБА_7 обурили ОСОБА_5 та з метою подальшого приниження честі та гідності ОСОБА_9 , ОСОБА_5 почав виражатись в його бік нецензурною лайкою. З метою уникнення подальшого конфлікту, ОСОБА_9 прослідував за місцем свого мешкання до квартири АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 , розуміючи протиправність своїх дій, знаходячись поруч з будинком по АДРЕСА_4 , у присутності сторонніх осіб, діючи явно, підійшов до дверей квартири АДРЕСА_5 , де діючи з особливою зухвалістю, погрожував фізичною розправою, продовжив голосно нецензурно виражатися в бік ОСОБА_9 , після чого за допомогою ножа наніс чотири удари по вхідних дверях вказаної квартири, чим пошкодив майно ОСОБА_9 . За даним фактом Біляївським ВП внесені відомості до ЄРДР за №12019160250000695 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. 14.11.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, а також на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
14.11.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати інший, більш м'який запобіжний захід, а саме: домашній арешт.
Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання.
ОСОБА_5 одружений, має малолітню дитину, разом з тим, він за місцем реєстрації не проживає, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого йому може бути призначено покарання на строк до семи років позбавлення волі, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а тому наявний ризик того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування. Крім того, він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, зокрема звільнений з місць позбавлення волі 30.07.2019 року, тому наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказані обставини підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Ризик, зазначений прокурором, а саме: можливість незаконного впливу на потерпілих у кримінальному провадження не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого злочину дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. З урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, обставин злочину, вважаю за необхідне визначити розмір застави в межах розмірів, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який передбачений для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, а саме: у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 120420 грн.
Керуючись ст. ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі.
Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня взяття під варту, тобто з 15 листопада 2019 року по 13 січня 2020 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 120420 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1