20.11.2019 року м. Дніпро Справа № 904/7683/15
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Коваль Л.А., Кузнецов В.О.
секретар: Манчік О.О.
за участю:
від ПП "Нітрохім Інжинірінг": Клименко С.А., адвокат,
від ТОВ "Тадіні": Ліфлянчик С.І., адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019 року
у справі № 904/7683/15 (суддя - Владимиренко І.В., м. Дніпро)
боржник Приватне підприємство "Нітрохім Інжинірінг", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019 року (з урахуванням додаткового рішення від 08.08.2019 року) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора № 67 від 07.03.2019 року про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних та 3% річних. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Тадіні" № 45 від 10.05.2019 року про застосування строків позовної давності. Залишено без задоволення клопотання ліквідатора № 160/1 від 10.06.2019 року про відновлення строку позовної давності. Залишено без задоволення клопотання ТОВ "Тадіні" № 46 від 10.06.2019 року про відшкодування витрат на правову допомогу.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Приватне підприємство "Нітрохім Інжинірінг" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та заяву ліквідатора № 67 від 07.03.2019 року про стягнення інфляційних та 3% річних задовольнити, стягнути з ТОВ "Тадіні" на користь ПрАТ "Нітрохім Інжинірінг" 792 400,02 грн. інфляційних, 84 561,53 грн. процентів річних, а всього 876 961,55 грн., судові витрати розподілити відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана ухвала в частині залишення без задоволення заяви ліквідатора про стягнення інфляційних та 3 % річних прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Оскаржувана ухвала постановлена без повно та всебічно з'ясованих обставин, які були зазначені в заяві ліквідатора, без надання жодної оцінки аргументам, викладеним в заяві ліквідатора, без встановлення обставин, яким обґрунтовувалась заява ліквідатора і взагалі без застосування норм матеріального права. Так, мотивуючи свою відмову суд першої інстанції послався лише на одну підставу, а саме - "суд, погоджується із викладеними в своїх запереченнях ТОВ "Тадіні" правовою позицією...". При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме - частину 1 статті 193, частину 1 статті 202 Господарського кодексу України, статтю 526, частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
В додаткових письмових поясненнях щодо обчислення позовної давності скаржник посилається на те, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 14.07.2010 року у справі № 17/300/09 стаття 625 Цивільного кодексу України закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних втрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку із девальвацією грошової одиниці України та 3 % річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочки виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.07.2018 року у справі № 904/10242/17, за змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Нараховані інфляційні та 3 % річних є збільшенням основного боргу та входять до складу грошового зобов'язання і є самостійною основною вимогою. В той же час такі нарахування не входять до складу додаткових вимог і до них не застосовуються правила статті 266 Цивільного кодексу України, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 26.04.2017 року у справі № 918/329/16, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Початком перебігу строку позовної давності слід вважати момент, коли позивач дізнався про розмір індексу інфляції, а саме - дата публікації розміру індексу інфляції в газеті "Урядовий кур'єр". Саме з цієї дати слід обчислювати трирічний строк позовної давності за заявленою позовною вимогою. Таким чином, перебіг строку позовної давності починається за кожен місяць коли боржник дізнався про індекс інфляції з газети "Урядовий кур'єр".
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
ТОВ "Тадіні" у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Посилається на те, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом під час розгляду даної справи було встановлено, що 10.07.2017 року зобов'язання ТОВ "Тадіні" перед ПП "Нітрохім Інжинірінг" у розмірі 672 000,00 грн. було виконано в повному обсязі та підтверджується копією платіжного доручення № 21 від 10.07.2017 року, випискою з рахунку (т. 6, а. с. 59, 60) та повідомленням ліквідатора Юдицького О.В. про проведення повного розрахунку за придбані об'єкти нерухомості (т. 6, а. с. 55-60). Будь-яких інших вимог від ПП "Нітрохім Інжинірінг" на адресу ТОВ "Тадіні" про сплату інфляційних втрат та 3 % річних не надходило. ТОВ "Тадіні" вважає, що зобов'язання виконані належним чином та в повному обсязі і відсутність будь-яких боргових зобов'язань ТОВ "Тадіні" підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та встановлені судами під час розгляду даної справи про розірвання договорів купівлі-продажу (ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 року, постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.05.2018 року). Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також процентів річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Оскільки вимога № 02-01/12263/904-7683 від 04.07.2017 року не містила вимогу сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, то відсутність таких вимог до ТОВ "Тадіні" розцінюється як відмова від них. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019 року є обґрунтованою та ухваленою на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, а мотивувальна частина ухвали викладена у відповідності до вимог статті 238 Господарського процесуального кодексу України. Так, судом було досліджено всі докази у справі та надано їм належну правову оцінку. В свою чергу скаржником не зазначено, які саме докази були судом відхилено та яким саме аргументам сторін не надано мотивовану оцінку. Судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, оскільки зобов'язання ТОВ "Тадіні" припинене виконанням, проведеним належним чином, а будь-які інші господарські зобов'язання перед боржником відсутні.
В додаткових письмових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Тадіні" також просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Посилається на те, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами те, що актом звіряння взаємних розрахунків від 24.05.2013 року підтверджено борг ТОВ "Тадіні" перед ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" (правонаступник ПП "Нітрохім Інжинірінг") у сумі 672 000,00 грн. за договором № 843 від 19.03.2013 року. 10.07.2017 року після отримання вимоги від ПП "Нітрохім Інжинірінг" борг у сумі 672 000,00 грн. за договором № 843 від 19.03.2013 року було погашено ТОВ "Тадіні". Вимога ПП "Нітрохім Інжинірінг" була обмежена тільки сумою основного зобов'язання в розмірі 672 000,00 грн. та не містила вимогу про сплату 3 % річних та інфляційних. Ліквідатором ПП "Нітрохім Інжинірінг" Слєпцовою Ю.С. не було надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують нарахування ПП "Нітрохім Інжинірінг" 3 % річних та інфляційних на суму боргу з 20.04.2013 року, а саме дані бухгалтерського обліку та податкову звітність. Підтвердження щодо направлення вимоги про сплату 3 % річних та інфляційних на адресу ТОВ "Тадіні" ліквідатором боржника суду не надано. З урахуванням переривання строку позовної давності, загальний строк позовної давності щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних до основної вимоги в сумі 672 000,00 грн. почав свій перебіг 25.05.2013 року спочатку та сплив 25.05.2016 року. Визнання ТОВ "Тадіні" свого боргу в розмірі 672 000,00 грн. шляхом сплати 10.07.2017 року цієї суми після спливу строку позовної давності не перериває його. Як свідчить судова практика, положення частини 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, діючій станом на дату виникнення спірних правовідносин) щодо зупинення перебігу позовної давності на період дії мораторію розповсюджуються тільки до вимог до боржника, та не розповсюджується на вимоги арбітражного керуючого, направлених на формування ліквідаційної маси боржника. До вимог арбітражного керуючого (ліквідатора), направлених на формування ліквідаційної маси боржника застосовуються загальні правила позовної давності. Серед інших підстав для відмови у задоволенні вимог ПП "Нітрохім Інжинірінг" до ТОВ "Тадіні" про стягнення інфляційних втрат за період прострочення травень 2013 року - червень 2017 року у сумі 792 402,24 грн. та 3 % річних за 1 531 днів прострочення у сумі 84 561,53 грн., що разом складає 876 963,77 грн., у суду є всі підстави для застосування строків позовної давності та відмови в задоволенні вимог ліквідатора - арбітражного керуючого ПП "Нітрохім Інжинірінг" Слєпцової Ю.С.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 28.10.2019 року.
В судовому засіданні 28.10.2019 року оголошено перерву до 11.11.2019 року.
11.11.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2019 року.
Під час розгляду апеляційної скарги представник ПП "Нітрохім Інжинірінг" надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а представник ТОВ "Тадіні"проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року за заявою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, яка в подальшому змінила назву на Кам'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, порушено провадження у справі № 904/7683/15 про банкрутство Приватного підприємства "Нітрохім Інжиніринг"; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 450 287,48 грн., вимоги в сумі 16 734,41 грн. відхилено; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 року припинено процедуру розпорядження майном, ПП "Нітрохім Інжинірінг" визнано банкрутом.
07.03.2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області подано заяву ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" арбітражного керуючого Слєпцової Ю.С. про стягнення інфляційних та 3 % річних на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в межах справи № 904/7683/15 про банкрутство ПП "Нітрохім Інжинірінг".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2019 року заяву ліквідатора про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних та 3 % річних прийнято до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви на 14.05.2019 року. Залучено учасником у справі № 904/7683/15 про банкрутство ПП "Нітрохім Інжинірінг" - ТОВ "Тадіні". Зобов'язано учасників провадження у справі вчинити певні дії.
11.05.2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області ТОВ "Тадіні" подало копію письмових пояснень (заперечень) щодо поданої ліквідатором заяви про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних та 3 % річних. У вказаних поясненнях ТОВ "Тадіні" просило суд застосувати строки позовної давності та відмовити ПП "Нітрохім Інжинірінг" у задоволенні заяви про стягнення з ТОВ "Тадіні" інфляційних втрат в сумі 792 402,24 грн. та 3 % річних в сумі 84 561,53 грн., що разом складає 876 963,77 грн. Оригінал вказаних письмових пояснень (заперечень) надійшов до місцевого господарського суду 14.05.2019 року.
13.05.2019 року ліквідатор ПП "Нітрохім Інжинірінг" арбітражний керуючий Слєпцова Ю.С. подала до Господарського суду Дніпропетровської області нормативне та документальне обґрунтування заяви про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних та 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2019 року відкладено судове засідання на 11.06.2019 року.
11.06.2019 року ліквідатор ПП "Нітрохім Інжинірінг" арбітражний керуючий Слєпцова Ю.С. подала до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про відновлення строку позовної давності.
Також, 11.06.2019 року ліквідатор ПП "Нітрохім Інжинірінг" арбітражний керуючий Слєпцова Ю.С. подала до Господарського суду Дніпропетровської області письмові пояснення щодо обчислення позовної давності.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2019 року відкладено на 10.07.2019 року судове засідання з розгляду заяви ліквідатора про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних та 3 % річних та заяви (письмових пояснень) ТОВ "Тадіні" щодо застосування строків позовної давності.
24.06.2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "Тадіні" надійшли додаткові пояснення. Судом додаткові пояснення прийняті до відома.
09.07.2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшов уточнений розрахунок інфляційних втрат. Судом уточнений розрахунок прийнятий до відома.
Розглянувши в судовому засіданні 10.07.2019 року наявні матеріали справи, заяву ліквідатора № 67 від 07.03.2019 року про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
Відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора, місцевий господарський суд погодився з викладеною в запереченнях ТОВ "Тадіні" правовою позицією та дійшов висновку, що ліквідатором безпідставно подано заяву про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних та 3 % річних.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Апеляційний господарський суд при перегляді ухвали суду першої інстанції у даній справі застосовує правило дії процесуальної норми у часі, передбаченого частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, в березні 2019 року ПП "Нітрохім Інжинірінг" в особі ліквідатора Слєпцової Ю.С. у межах справи № 904/7683/15 звернулося з заявою до ТОВ "Тадіні" про стягнення з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних у розмірі 792 402, 24 грн. та 3 % річних 84 561,53 грн., а всього 876 963,77 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла станом на час розгляду справи в суді першої інстанції) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Заявлені ПП "Нітрохім Інжинірінг" вимоги мотивовані тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 року у справі № 904/7683/15 було встановлено, що 18.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тадіні" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нітрохім Інжинірінг" був укладений договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Житньоторзька, буд. 10, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Насобіною Г.О. та зареєстрований в реєстрі за № 836.
19.03.2013 року між ТОВ "Тадіні" та ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" укладений договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Насобіною Г.О. та зареєстрований в реєстрі за № 843.
Відповідно до предмету вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю "Нітрохім Інжинірінг" передає у власність, а ТОВ "Тадіні" приймає 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі (за кожним договором), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Житньоторзька (площа Житньоторзька), буд. 10, або (нежитлова будівля) літера А, загальною площею 3 797,10 кв. м. За заявою власника відчужується 1/2 (одна друга) частка нежитлової будівлі площею 1 898,55 кв. м. (за кожним договором).
Положеннями пункту 4 договорів визначено, що продаж 1/2 (однієї другої) частки вищевказаної нежитлової будівлі вчинено за 2 016 000 (два мільйони шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ - 336 000 (триста тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок, які ТОВ "Тадіні" зобов'язується сплатити на розрахунковий рахунок ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" протягом 20 (двадцяти) банківських днів, про що сторони стверджують своїми підписами на цих договорах.
11.04.2013 року на виконання умов договору № 836 від 18.03.2013 року ТОВ "Тадіні" на розрахунковий рахунок ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" було перераховано грошові кошти в сумі 463 680,00 грн.
Решту заборгованості за цим договором і повну суму заборгованості за договором № 843 відповідач не сплатив, чим порушив істотні умови договору, що і стало підставою звернення ліквідатора з позовними заявами до господарського суду про розірвання вказаних договорів.
21.02.2013 року між ТОВ "Тадіні" (покупець) та ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" (постачальник) було укладено договір поставки № 21/02-13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар, кількість, асортимент і технічні характеристики якого зазначені у специфікації (додаток № 1 до договору), що складає невід'ємну частину договору, а покупець зобов'язався прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.
Пунктом 2.2 договору поставки встановлено, що загальна вартість товару визначена відповідно до специфікацій (додаток № 1 до договору) та становить 2 896 320,00 грн., в тому числі 482 719,98 грн. ПДВ.
Відповідно до пункту 3.1 договору поставки розрахунок між покупцем та постачальником за даним договором здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості товару та/або шляхом застосування вексельних розрахунків (передачі покупцем на користь постачальника простого (простих) векселю (векселів) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару в повному обсязі. Спосіб виконання зобов'язання оплата грошима чи передача векселя (векселів) покупець обирає у момент виконання зобов'язання.
Згідно з пунктом 4.1 договору поставки товар має бути повністю поставлений постачальником покупцю протягом трьох місяців з дати підписання договору.
Пунктом 5.1 договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі накладної та акту приймання-передачі.
Також 21.02.2013 року між сторонами підписана специфікація (додаток № 1 до договору поставки), відповідно якої ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" мало поставити ТОВ "Тадіні" продукцію (технічні прилади) в асортименті загальною вартістю 2 896 320,00 грн.
08.04.2013 року, на виконання умов договору поставки, за видатковою накладною № 1 та актом приймання-передачі продукції від 08.04.2013 року товар на суму 2 896 320 грн. був переданий постачальником (ТОВ "Нітрохім Інжинірінг") покупцю (ТОВ "Тадіні).
11.04.2013 року на виконання договору поставки в рахунок оплати товару та погашення своїх боргових зобов'язань перед постачальником, ТОВ "Тадіні" за актом приймання-передачі векселів були передані ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" 5 (п'ять) простих векселів загальною номінальною вартістю 2 896 320 (два мільйони вісімсот дев'яносто шість тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. з наступними реквізитами: простий вексель серії АА № 2423151, номінальною вартістю 517 440,00 грн., векселедавець ТОВ "Тадіні", дата складання 11.04.2013 року зі строком платежу 28.04.2016 року, м. Київ; простий вексель серії АА № 2423152, номінальною вартістю 517 440,00 грн., векселедавець ТОВ "Тадіні", дата складання 11.04.2013 року зі строком платежу 28.04.2016 року, м. Київ; простий вексель серії АА № 2423153, номінальною вартістю 517 440,00 грн., векселедавець ТОВ "Тадіні", дата складання 11.04.2013 року зі строком платежу 28.04.2016 року, м.Київ; простий вексель серії АА № 2423154, номінальною вартістю 672 000,00 грн., векселедавець ТОВ "Тадіні", дата складання 11.04.2013 року зі строком платежу 28.04.2016 року, м. Київ; простий вексель серії АА № 2423155, номінальною вартістю 672 000,00 грн., векселедавець ТОВ "Тадіні", дата складання 11.04.2013 року зі строком платежу 28.04.2016 року, м. Київ.
25.04.2013 року між ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" (продавець) та Екселленд Холдінг ЛТД, юридична особа за законодавством Кіпру, яка зареєстрована в Республіці Кіпр 23.05.2007 року, реєстраційний номер НЕ 200263, має зареєстрований офіс за адресою вул. Крінон, 16, м. Лімасол, Кіпр, 3110 (покупець), був укладений договір № б/н, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця векселя, визначені пунктом 1.1.1 цього договору, а покупець зобов'язався прийняти їх та оплатити їх вартість на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 1.1.1 договору ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" передало у власність Екселленд Холдінг ЛТД 5 (п'ять) простих векселів, вказаних вище.
Пунктом 1.1.4 договору визначено, що загальна договірна вартість векселів, зазначених в пункті 1.1.1 цього договору становить 9 000 грн.
29.04.2013 ТОВ "Тадіні" повернуло товар, отриманий за договором поставки, постачальнику (ТОВ "Нітрохім Інжинірінг") за актом приймання-передачі та накладної повернення товару № 1 від 29.04.2013 року.
Пунктом 4 акту від 29.04.2013 року ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" зобов'язалось повернути вартість товару, оплаченого покупцем згідно умов договору поставки від 21.02.2013 року у розмірі 2 896 320,00 грн., в тому числі 482 719,98 грн. ПДВ, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання цього акту, але вчасно свій обов'язок не виконало.
15.05.2013 року ТОВ "Тадіні", у зв'язку з порушенням терміну виконання зобов'язань постачальником, взятих відповідно до акту від 29.04.2013 року, направило ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" лист-вимогу, в якому просило у триденний термін повернути покупцю передані 11.04.2013 року п'ять простих векселів або погасити загальну суму заборгованості у розмірі 2 896 320,00 грн. Вказану вимогу отримано боржником 16.05.2013 року, про що здійснено відмітку у нижньому правому куті листа.
22.05.2013 року, у відповідь на вимогу, ТОВ "Тадіні" отримало від ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" повідомлення з визнанням суми заборгованості та пропозицією припинити зобов'язання за договором № 836, договором № 843 та договором поставки № 21/02-13 шляхом заліку однорідних зустрічних вимог. Також у повідомленні зазначалось, що вищевказані векселі 25.04.2013 року були продані юридичній особі-нерезиденту, в зв'язку з чим, їх повернення не можливе та додано копію відповідного договору купівлі-продажу векселів.
23.05.2013 року між ТОВ "Тадіні" та ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" було укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку однорідних зустрічних вимог за договором № 836, договором № 843 та договором поставки № 21/02-13, відповідно до пункту 1-3 якої сторонами визначено, що за договором № 836 ТОВ "Тадіні" є боржником ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" на суму 1 552 320,00 грн.; за договором № 843 відповідач є боржником позивача на суму 2 016 000 грн.; за договором поставки № 21/02-13 позивач є боржником відповідача на суму 2 896 320 грн.
Пунктами 4-6 угоди сторони домовились про те, що розмір зустрічних грошових вимог за договором № 836, договором № 843 та договором № 21/02-13, які підлягають заліку, складає 2 896 320,00 (два мільйони вісімсот дев'яносто шість тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. в тому числі ПДВ; з моменту набрання сили угодою від 23.05.2013 року зобов'язання ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" за договором № 21/02-13 припиняються повністю, зобов'язання ТОВ "Тадіні" за договором № 836 припиняються повністю, зобов'язання ТОВ "Тадіні" за договором № 843 припиняються частково в розмірі 1 344 000,00 грн.
24.05.2013 року між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого ТОВ "Тадіні" мало заборгованість перед ТОВ "Нітрохім Інжинірінг" в сумі 672 000 грн. за договором № 843 від 19.03.2013 року.
Угодою про залік зустрічних однорідних вимог сторони припинили зобов'язання за договором № 843 від 19.03.2013 року частково на суму 1 344 000 грн., несплаченою залишилась сума 672 000 грн., що підтверджено актом звіряння розрахунків між сторонами.
10.07.2017 року ТОВ "Тадіні" на основний рахунок ПП "Нітрохім Інжинірінг" № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" перераховано грошові кошти в сумі 672 000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за нерухомість згідно договору № 843 від 19.03.2013 року, у тому числі ПДВ 20% - 112 000,00 грн.", що підтверджується копією платіжного доручення № 21 від 10.07.2017 року та випискою з рахунку.
Наведені обставини стали підставою для звернення ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" до місцевого господарського суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Тадіні" суми інфляційних нарахувань та 3 % річних за період прострочення з 17.04.2013 року по 09.07.2017 року в межах даної справи про банкрутство ПП "Нітрохім Інжинірінг".
Причиною апеляційного перегляду даної справи стало питання щодо правомірності відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" про стягнення з ТОВ "Тадіні" інфляційних та 3 % річних.
Як вбачається із матеріалів справи, обов'язок ТОВ "Тадіні" з оплати ПП "Нітрохім Інжинірінг" настав з 17.04.2013 року, проте фактично зобов'язання було виконано 10.07.2017 року. Таким чином, саме 10.07.2017 року є датою припинення зобов'язання між сторонами.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 598, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України.
Таким чином, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Верховний Суд у справі № 920/792/18 від 10.09.2019 року звернув увагу, що встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене специфічним видом такого майна, як грошові кошти, якому незалежно від факторів природного середовища (форс-мажорним обставинам) притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо). А тому норми статті 625 Цивільного кодексу України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор мав одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов'язань, буде значно меншим, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора. Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого зобов'язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 Цивільного кодексу України). Зважаючи на те, що застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов'язання, стягнення 3 % річних є тою мірою відповідальності, яку боржник зобов'язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов'язання.
Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Тадіні" було подано до суду заяву про застосування позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних.
Главою 19 Цивільного кодексу України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).
Порядок відліку позовної давності наведено в статті 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
За наведених обставин, суд першої інстанції не взяв до уваги правову природу нарахувань, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України), а тому 10.07.2017 року (дата здійснення розрахунку) і є датою, коли зобов'язання припинилося.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим.
При цьому позовна давність обчислюється та застосовується для кожної вимоги окремо.
Беручи до уваги, що ліквідатор ПП "Нітрохім Інжинірінг" звернувся до суду про стягнення інфляційних втрат і річних за весь період прострочення платежу, то суд повинен встановити, чи дотримано строки позовної давності. Ліквідатор ПП "Нітрохім Інжинірінг" визначив період для стягнення 3 % річних та інфляційних із 17.04.2013 року по 09.07.2017 року, із заявою звернувся до суду 07.03.2019 року.
Періодом нарахування інфляційних та річних в межах строку позовної давності та за правилами статті 625 Цивільного кодексу України слід вважати з 07.03.2016 року по 09.07.2017 року (10.07.2017 року день здійснення оплати).
Враховуючи визначений ліквідатором ПП "Нітрохім Інжинірінг" період, в межах якого здійснено нарахування заявлених до стягнення сум та заяву ТОВ "Тадіні" про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення 139 055,78 грн. - інфляційних втрат та 27 018,84 грн. - 3 % річних, нарахованих за період із 07.03.2016 року по 09.07.2017 року. У стягненні інших вимог ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" слід відмовити, застосувавши наслідки спливу позовної давності.
Щодо клопотання ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності колегія суддів враховує наступне.
В обґрунтування зазначеного клопотання, ліквідатор посилався на те, що ТОВ "Тадіні" визнавало борг протягом всього періоду прострочення, але не сплачувало його у зв'язку із відсутністю платіжних реквізитів з вини боржника. Після порушення провадження у справі про банкрутство боржника колишній керівник боржника ОСОБА_2 самоусунувся від керівництва боржником і не передав бухгалтерські та господарські документи боржника. Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Юдицький О.В. направляв колишньому керівнику боржника ОСОБА_2 вимогу про передачу бухгалтерської та іншої документації від 21.03.2016 року, яку його представник за довіреністю отримав 06.04.2016 року. В зв'язку із невиконанням посадовими особами боржника вимог закону, Господарський суд Дніпропетровської області наказом від 07.06.2016 року у даній справі зобов'язав колишнього керівника боржника Куща Р.О. передати арбітражному керуючому (ліквідатору) Юдицькому О.В. всі документи боржника, печатки та штампи, всі активи боржника, в тому числі внесені до актів опису Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6/1 від 04.03.2013 року, № 15 від 18.03.2013 року. 12.06.2017 року відкрито кримінальне провадження № 12017040630001415 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.07.2017 року ліквідатор ПП "Нітрохім Інжинірінг" направляв на адресу ТОВ "Тадіні" вимогу про проведення повного розрахунку за придбані об'єкти нерухомості. 10.07.2017 року ТОВ "Тадіні" на рахунок ПП "Нітрохім Інжинірінг"перераховано грошові кошти в сумі 672 000,00 грн. Проте, протягом тривалого часу до березня 2019 року ліквідатором ПП "Нітрохім Інжинірінг" не вживались заходи щодо нарахування та стягнення з ТОВ "Тадіні" інфляційних та 3 % річних.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що клопотання ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності відносно вимог про стягнення з ТОВ "Тадіні" інфляційних та 3 % річних за період з 17.04.2013 року по 06.03.2016 року не підлягає задоволенню.
Апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що перебіг позовної давності зупинився 15.09.2015 року (дата порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Нітрохім Інжинірінг" та введення щодо боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів), оскільки положення частини 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, діючій станом на дату виникнення спірних правовідносин) щодо зупинення перебігу позовної давності на період дії мораторію розповсюджуються тільки на вимоги до боржника, та не розповсюджується на вимоги арбітражного керуючого, направлених на формування ліквідаційної маси боржника. До вимог арбітражного керуючого (ліквідатора), направлених на формування ліквідаційної маси боржника застосовуються загальні правила позовної давності.
За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов до необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" про стягнення з ТОВ "Тадіні" інфляційних та 3 річних.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019 року у даній справі прийнята при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. В зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню. Необхідно прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора ПП "Нітрохім Інжинірінг" про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Тадіні" на користь ПП "Нітрохім Інжинірінг" 139 055,78 грн. - інфляційні втрати, 27 018,84 грн. - 3 % річних. В задоволенні іншої частини заяви ліквідатора слід відмовити.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Щодо клопотання ТОВ "Тадіні" № 46 від 10.06.2019 року про відшкодування витрат на правову допомогу колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що до клопотання ТОВ "Тадіні" не надано акту виконаних робіт підписаного обома сторонами, який підтверджував би витрати, понесені ТОВ "Тадіні" на правову допомогу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України", "East/West Alliance Limited" проти України" Суд встановив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
За таких обставин, клопотання ТОВ "Тадіні" № 46 від 10.06.2019 року про відшкодування витрат на правову допомогу підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019 року (з урахуванням додаткового рішення від 08.08.2019 року) у справі № 904/7683/15 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
"Заяву ліквідатора Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" арбітражного керуючого Слєпцової Юлії Сергіївни № 67 від 07.03.2019 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тадіні" на користь Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" інфляційних втрат та 3 % річних - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тадіні" на користь Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" 139 055,78 грн. - інфляційні втрати, 27 018,84 грн. - 3 % річних.
В задоволенні іншої частини заяви ліквідатора Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" арбітражного керуючого Слєпцової Юлії Сергіївни № 67 від 07.03.2019 року - відмовити".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тадіні" на користь Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" 363,79 грн. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.11.2019 року.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ Л.А. Коваль
Суддя _________________ В.О. Кузнецов