Справа № н/822/2453/17
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
21 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Куца В.В.
представника апелянта: Лавренюка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року (постанова ухвалена у м. Хмельницький, повний текст постанови складено 30.09.2019, час її ухвалення не зазначено), ухвалена за результатами розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006081407 від 17.08.2017 року.
2. У своїй заяві заявник просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №822/2453/17 за нововиявленими обставинами та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Як на підставу для перегляду постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №822/2453/17 за нововиявленими обставинами заявник посилався на Указ Президента України від 20.06.2019 року №418/2019 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України", яким Указ Президента України №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", на підставі якого до позивача застосовано штрафні санкції, визнано таким, що втратив чинність.
3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2019 заяву задоволено.
4. Скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №822/2453/17.
5. Прийнято нову постанову у справі №822/2453/17, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
6. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №0006081407 від 17.08.2017 року.
7. Скаржник вважає оскаржуване судове рішення незаконним, у зв'язку з чим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами.
8. Скаржник вказує, що суд першої інстанції помилково поєднує ч. 2 та ч. 3 ст. 361 КАС України, оскільки вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає лише ч. 2 ст. 361 КАС України.
9. Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано ч.2 ст.361 КАС України, оскільки зміни в законодавстві не можуть бути нововиявленою обставиною, адже 17.08.2017 року, на момент винесення податкового повідомлення-рішення, Указу №418/2019 не існувало, а Указ №436/95 був чинним. Також суд, обґрунтовуючи перегляд постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2019 за нововиявленими обставинами посилається на ч.3 ст.361 КАС України, однак дана норма не є однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у ст.363 КАС України відсутні положення про строк для подання заяви з підстави визначеної ч.3 ст.361 КАС України.
10. Вказує на те, що в Указі Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 20 червня 2019 року №418/2019 відсутні будь-які положення про надання йому зворотної сили.
11. Також відмітив, що фізична особа-підприємець при здійсненні підприємницької діяльності за своїм правовим статусом прирівнюється до юридичної особи, при цьому поза сферою підприємницької діяльності не позбавляється свого статусу фізичної особи, якого набуває з моменту народження. А враховуючи, що до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію за порушення у сфері підприємницької діяльності (у сфері обігу готівки) положення частини першої статті 58 Конституції України на неї не поширюється.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Судом першої інстанції встановлено, що 03.08.2017 на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №2045 від 25.07.2017 про проведення фактичної перевірки проведено фактичну перевірку господарської одиниці (кіоску) ОСОБА_1 по
АДРЕСА_1 . 03.08.2017 за наслідками перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки.
14. За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача встановлено не здійснення обліку готівкових коштів у загальній сумі 9 611,50 грн. (у повній сумі їх фактичних надходжень) у книгу обліку розрахункових операцій за № 2215001338р/5, тобто встановлено неоприбуткування готівкових коштів у сумі 9 611,50 (готівкова виручка від реалізації ТМЦ за 31.07.2017 та 01.08.2017).
15. 17.08.2017 за результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006081407, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 48 057,50 грн.
16. У вересні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2017 № 0006081407.
17. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №822/2453/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006081407 від 17.08.2017 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
18. Постановою Верховного Суду від 30.10.2018 у цій справі касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 822/2453/17 - без змін.
19. У липні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
20. Позивач, як на істотну для справи обставину, посилається на факт визнання таким, що втратив чинність Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року N 436/95 на підставі Указу Президента України від 20.06.2019 року №418/2019 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".
21. Відповідач вважає, що згідно з Указом Президента України №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" до ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію за порушення законодавства у сфері обігу готівки не як до фізичної особи, а як до фізичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (фізичної особи-підприємця). Зазначив, що фізична особа-підприємець при здійсненні підприємницької діяльності за своїм правовим статусом прирівнюється до юридичної особи. Тому, вважає, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
22. Положеннями ч.ч. 1 - 4, 6 ст. 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
23. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
24. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
25. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
26. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
27. Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 22.05.2015 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
28. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
29. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
30. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
31. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
32. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
33. Таким чином, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
34. У свою чергу істотні для справи обставини - це ті обставини, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
35. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву за нововиявленими обставинами та як наслідок скасовуючи податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №0006081407 від 17.08.2017, виходив з того, що обставина - визнання таким, що втратив чинність Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року N 436/95, є істотною в розумінні ч.3 ст.361 КАС України.
36. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
37. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з урахуванням такого.
38. Зі змісту судового рішення (про перегляд якого ставиться питання) вбачається, що підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог стало визнання правомірним застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансової санкції передбаченої абзацом третім статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року N 436/95.
39. Як на істотну для справи обставину, позивач посилається на факт визнання таким, що втратив чинність Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року N 436/95 на підставі Указу Президента України від 20.06.2019 року №418/2019 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".
40. Згідно із ч.3 ст.361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
41. Фізична особа - це термін, що використовується для позначення людини як учасника правових відносин. Цей статус людина отримує від народження, тоді ж починає володіти правоздатністю. Тобто фізична особа - це звичайна людина, яка володіє загальнолюдськими правами і обов'язками.
42. Разом з тим, фізична особа підприємець має спеціальний правовий статус. Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
43. Таким чином, враховуючи те, що заява про перегляд судового рішення подана позивачем як фізичною особою - підприємцем, до якої застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб та спірні правовідносини виникли внаслідок подібної діяльності, а не фізичної особи, то підстав для задоволення такої заяви немає, оскільки перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, допускається в разі подання такої заяви лише фізичною особою.
44. Також, слід врахувати позицію Конституційного Суду України викладену в Рішенні від 09 лютого 1999 року у справі Справа № 1-7/99 № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
45. Подібне не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
46. Разом з тим, в Указі Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 20 червня 2019 року №418/2019 відсутні будь-які положення про надання йому зворотної сили.
47. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
48. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
49. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
50. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
51. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
52. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
53. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
54. Пунктом 1 частини 4 статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
55. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалена постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 22 листопада 2019 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.