П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 листопада 2019 р.м. ОдесаСправа № 523/1113/19
Головуючий в 1 інстанції: Бабаков В.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Семенюка Г.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта Куркана Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову Серії ЕАВ №858288 від 14.01.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки поліцейського про порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме здійснення експлуатації транспортного засобу за наявності технічних несправностей зовнішніх світлових приладів, не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами. Разом з цим, під час розгляду справи інспектором поліції грубо порушено правила щодо належного її розгляду, у тому числі, з огляду на оспорення правопорушення, не розглянуто відповідний протокол належним чином, не роз'яснено права водію, не заслухано пояснення особи, яка притягується до відповідальності. Зазначені обставини свідчать про неправомірність рішення відповідача, його необґрунтованість та наявність безумовних підстав для його скасування.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено. Суд скасував постанову серії ЕАВ №858288 від 14.01.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам у справі, за якими підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме керування транспортного засобу без включення лампи лівої фари в режимі ближнього світла, у зв'язку із чим дійшов необґрунтованого висновку про невідповідність постанови про накладення стягнення вимогам чинного законодавства.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з'явились, з огляду на достатність доказів для вирішення справи за наявними матеріалами, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.01.2019 року інспектором поліції роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом Курканом Олександром Сергійовичем винесено постанову Серії ЕАВ №858288 про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 340 грн.
Згідно вказаної постанови, підставою для накладення адміністративного стягнення стало те, що позивач 14.01.2019 року по вул. Миколаївська дорога, 301 в м. Одесі керував транспортним засобом AUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП України.
Не погоджуючись із накладенням стягнення, посилаючись на його безпідставність, необґрунтованість і невідповідність чинному законодавству, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджений беззаперечними доказами, що свідчить про необґрунтованість адміністративного стягнення та наявність безумовних підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, проте такими, що не у повній мірі відповідають правилам адміністративного процесуального законодавства, з огляду на наступне.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).
Так, відповідно до п.п. "а", "б" п. 2.3 Правил від 10.10.2001 року №1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За правилами п.п. 31.4.1 п. 31.4 Правил від 10.10.2001 року №1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно оскаржуваної постанови стало виявлення посадовою особою підрозділу поліції керування транспортним засобом у темну пору доби з технічними несправностями, а саме з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла.
Судом першої інстанції вірно враховано те, що позивач не визнає порушення ним вказаних норм, а навпаки наполягає на дотриманні установлених правил дорожнього руху.
Отже, зазначені обставини зумовлюють відповідача-суб'єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій та рішення на підставі ч. 2 ст. 77 КАС України.
При цьому, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідач надав відеозапис та фото, яким зафіксовано проїзд транспортного засобу у відповідній місцевості без чіткого зображення та відтворення несправностей автомобіля.
В свою чергу, позивачем під час провадження справи про адміністративне правопорушення здійснено його відеофіксацію, за якою у тому числі відображено відповідні складові транспортного засобу, а саме фари автомобілю, які на момент розгляду справи були у справному стані.
На думку колегії суддів, оскільки надані відповідачем докази не підтверджують склад виявленого правопорушення, а позивачем надані докази, що їх спростовують, рішення суб'єкта ладних повноважень не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для його скасування.
У зв'язку із чим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ці обставини свідчать про наявність підстав для задоволення позову.
Разом з цим, апеляційний суд враховує, що згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, а саме про порушення, зокрема, правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123) розглядають органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Вказані правила кореспондуються із приписами ч. 5 вказаної статті КУпАП, згідно якої, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Разом з цим, згідно із ч. 6 ст. 276 КУпАП Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, виявлене відповідачем адміністративне правопорушення не підлягає оформленню протоколом, а вирішення питання про притягнення водія до адміністративної відповідальності має відбуватись на місці його вчинення шляхом складання відповідної постанови, тобто за правилами ч. 4 ст. 258 КУпАП, що кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 276 КУпАП.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та без складання відповідного протоколу відбувся із повним дотриманням вищенаведених правових норм, а доводи позивача про порушення установленого порядку під час накладення стягнення - є необґрунтованими.
Водночас, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про порушення поліцейським його прав на належний розгляд справи, у тому числі шляхом не доведення йому обставин, які стали підставою для притягнення до відповідальності, роз'яснення йому прав та доведення відомостей про особу, яка здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, апеляційний суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що не наведення у судовому рішенні висновку про закриття провадження у справі у зв'язку із скасуванням рішення суб'єкта владних повноважень не є порушенням правил адміністративного процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи та свідчить про наявність обставин для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні його резолютивної частини.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2019 року - змінити, доповнивши резолютивну частину судового рішення абзацом наступного змісту:
"Справу про адміністративне правопорушення закрити.".
В іншій частині судове рішення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: Г.В. Семенюк
О.І. Шляхтицький