21 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 404/1271/19
провадження №2-а/404/67/17
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Депатаменту патрульної поліції
на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2019 року (суддя Панфілова А.В.) у справі №404/1271/19 (провадження №2-а/404/67/17) за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту поліції лейтенант поліції Моргонюка Миколи Васильовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Депатаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №583767 від 08.02.2019 року, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неправомірність оскарженої постанови відповідача, оскільки відображені в ній обставини не відповідають дійсності, та вона не містить посилань на будь-який доказ вчинення позивачем правопорушення.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2019 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серія НК №583767 від 08.02.2019 року відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту поліції лейтенантом поліції Моргонюк Миколою Васильовичем про накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., а провадження закрито, у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Одеській області Депатаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої
інстанції щодо неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Скаржник вказує на те, що під час винесення оскаржуваного рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєння позивачем ПДР, обгрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Зазначає, що факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами, а саме роздруківкою файлу з лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam LTI 20/20 №TC001062, яка була долучена до письмових пояснень третьою особою під час розгляду справи в суді першої інстанції. При цьому, в фабулі оскарженої постанови чітко зазначено прилад та номер лазерного вимірювача швидкості ТЗ. Вказує на те, що судом не надано належної правової оцінки усім аргументам, викладеним третьою особою у наданих до суду письмових поясненнях, а також документам, долучених до них. Зазначає, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач скористався своїм правом на власний розсуд та не надавав поліцейському письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 08.02.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту поліції лейтенантом поліції Моргонюк Миколою Васильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №583767, згідно з якою 08.02.2019 року о 13 год. 30 хв. позивач, керуючи автомобілем «Ссан Йонг Корандо», номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 121 км/год. В зоні дії д.з.3.29, при цьому перевищив швидкість на 51 км/год., чим порушив вимоги п.12.9 ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало виявлення факту перевищення ним встановлених обмежень швидкості руху більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
За приписами частини 3 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. (пункт 12.4 ПДР України).
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки факт порушення позивачем вимог ПДР є недоведеним.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, з огляду на таке.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина 3 статті 77 КАС України)
Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві у неї (частина 3 статті 308 КАС України).
В ході судового розгляду справи третьою особою долучено до матеріалів справи роздруківку файлу з лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam LTI 20/20 №TC001062, на якій зафіксовано, що автомобіль із номерним знаком НОМЕР_1 08.02.2019р. о 13:29:04 год. рухався зі швидкістю 121 км/год. На роздруківці також відображено систему географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 46° 49' 51.27 ''N і географічна довгота 30° 24' 04.67''E місця події (а.с.29).
Слід зазначити, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У З197-12.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/11913, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 25.09.2018 та чинного до 25.09.2019, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000517, є придатним до застосування.
При цьому, можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 №04/02/03-3008.
Крім цього, як того вимагають приписи статті 283 КУпАП України, спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фіксацію правопорушення (TruCam 001062).
Отже, надана патрульною поліцією роздруківка файлу з лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam LTI 20/20 №TC001062 є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в постанові НК №583767 від 08.02.2019 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової про відмову задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Депатаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2019 року по справі №404/1271/19 (провадження №2-а/404/67/17) - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 21.11.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк