18 листопада 2019 р.Справа № 520/2220/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача: Василенко Г.В.,
представника відповідача: Лисенка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року, суддя Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.07.19 року по справі № 520/2220/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Публічне акціонерне товариство «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0190551214 від 23.11.2018 про накладення штрафу в сумі 771 187, 38 грн.
- скасувати податкове повідомлення-рішення №019561214 від 23.11.2018 року про накладення штрафу в сумі 47 993, 29 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень, крім того зазначено про те, що відповідачем порушено строки проведення перевірки, встановлених положеннями ст. 76 Податкового кодексу України, відповідно до яких вказано, що камеральна перевірка податкової декларації може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання. Факт прострочення сплати узгоджених зобов'язань спростовується долученими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень щодо вчасної сплати таких податкових зобов'язань та договорами купівлі-продажу заставного майна, за рахунок коштів від продажу яких було погашено ці зобов'язання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення № 0190551214, № 0190561214 від 23.11.2018 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.11.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС в Харківській області проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" з питання дотримання термінів сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у період грудень 2016 року, січень, березень, квітень, травень, червень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень 2018 року, згідно Рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу (Наказ ДФС 14.04.2016 № 318) та Податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») від 12.04.2017 р. № 0001901201.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 26.10.2018 року № 15509/20-40-12-14-18/14309534 у висновках якого встановлено порушення п. 57.1 ст. 57.п.п.100.6, 100.7 ст.100, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки від 26.10.2018 року № 15509/20-40-12-14-18/14309534 позивачем складено та направлено на адресу відповідача заперечення на вказаний акт, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Харківській області листом № 48202/10/20-40-12-14-26 від 20.11.2018 повідомило позивача про залишення без змін висновків акту перевірки.
На підставі встановлених у висновках акту перевірки порушень контролюючим органом винесені податкове повідомлення-рішення № 0190551214 від 23.11.2018 про накладення штрафу в сумі 771187,38 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ в розмірі 3855936,90 грн. (20 %) та № 0190561214 від 23.11.2018 про накладення штрафу в сумі 47993,29 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ в розмірі 479932,90 грн. (10 %).
Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження вказаних рішень, шляхом направлення скарги до ДФС України, у задоволенні якої позивачу відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
18.04.2019 року ГУ ДФС в Харківській області на адресу позивача направлено лист № 18598/10/20-40-57-05-28 від 11.04.2019 року щодо повідомлення про допущення помилок у акті перевірки від 26.10.2018 року № 15509/20-40-12-14-18/14309534 та виправлення їх.
На думку позивача, процедура виправлення помилок у акті перевірки виходить за рамки повноважень контролюючого органу і не передбачена нормами чинного законодавства, тобто такими діями відповідач фактично визнав та підтвердив помилковість розрахунків штрафних санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України, встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків відповідно до законодавства.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Як свідчать матеріали справи, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки виявив несвоєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в порушення п. 57.1. ст.57 Податкового кодексу України, що передбачає зобов'язання платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів.
До платників податків за порушення норм податкового та іншого законодавства, яке контролюється органами державної податкової служби, застосовуються штрафні санкції, передбачені чинним законодавством, що має двоєдину правову природу: по-перше, це є способом забезпечення обов'язку зі сплати податків і зборів, а по-друге, є санкцією за порушення терміну сплати податків і зборів.
У разі якщо платник податків не сплачує суму самостійно визначеного (узгодженого) грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, визначеного статтею 126 Податкового кодексу України, у таких розмірах: 10% погашеної суми податкового боргу - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; 20% погашеної суми податкового боргу - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Зі змісту акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень встановлено, що перевірці підлягали податкові декларації з податку на додану вартість за період грудень 2016 року, січень, березень, квітень, травень, червень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень 2018 року, рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу (Наказ ДФС 14.04.2016 № 318) та податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 12.04.2017 року № 0001901201.
На підставі вказаних даних, відображених у акті перевірки контролюючим органом нараховано штрафні санкції у розмірі 10 % у сумі 47993,29 грн. та 20 % у сумі 771187,38 грн.
Проте, в подальшому, після відкриття провадження по адміністративний справі судом першої інстанції, листом від 11.04.2019 року № 1859/10/20-40-57-05-28 ГУ ДФС в Харківській області повідомив позивача, що саме при друкуванні акту перевірки № 15509/20-40-12-14-18/14309534 від 26.10.2018 року органом ДФС допущені технічні помилки при визначенні періоду затримки згідно переліку, викладеному у тексті вказаного листа.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.182 ст. 14 Податкового кодексу України, технічна помилка - помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв'язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету.
З огляду на те, що періоди викладені у акті перевірки, відображені у табличній формі, яка була складена в режимі ручного набору, то позиція контролюючого органу щодо помилковості періодів не може розглядатись як технічна невідповідність або технічна помилка.
Крім того, згідно з п. 2 «Загальних положень» наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» (надалі - «Порядок»), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ч.4 п.6, розділу «Основні вимоги до оформлення документальних перевірок» Порядку, в акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних.
Згідно з п. 76.2. ст. 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, де визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податковий кодекс України, та Порядок оформлення результатів документальних перевірок не передбачають можливості вносити уточнення до акту перевірки окремим листом.
Крім того, уточненнями до акту перевірки № 18598/10/20-40-57-05-28 від 11.04.2019 року не виправлялися описки чи арифметичні помилки, виявлені при складанні акту перевірки, а фактично встановлено нові порушення, не зафіксовані актом перевірки від 26.10.2018 року № 15509/20-40-12-14-18/14309534, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Положеннями ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірки оформлюються актом або довідкою. В акті камеральної перевірки від 26.10.2018 року контролюючим органом вказується таблиця 1 (в розділі результати перевірки»), де відповідач розмежовує дату операції, період затримки сплати, суму сплаченого боргу та кількість днів затримки та розмір штрафу, який визначений останнім на підставі перелічених даних. Отже, розрахунок, викладений в акті є підставою для зобов'язання сплати штрафу за певний період та у певному розмірі, що викладено у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
З огляду на те, що у листі від 18598/10/20-40-57-05-28 від 11.04.2019 року ГУ ДФС в Харківській області повідомляє про допущені в акті перевірки помилки при визначені у розрахунку періоду затримки сплати, які були відображені також у податкових повідомленнях-рішеннях, наведене свідчить про факт здійснення органом ДФС розрахунку штрафних санкцій за періоди, які не відповідають дійсним обставинам справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами позивача та суду першої інстанції про допущення органом ДФС у порушення ст. 86 Податкового кодексу України процедурних помилок при внесенні змін до акту перевірки шляхом виправлення інформації за допомогою листа. Як наслідок, це вказує на невірний розрахунок штрафних санкцій та необґрунтовано винесені податкові повідомлення-рішення №0190551214 від 23.11.2018 року та № 0190561214 від 23.11.2018 року.
Стосовно доводів позивача про неузгодженість податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення - рішення від 12.04.2017 року № 0001901201, колегія суддів зазначає наступне.
Контролюючий орган в акті камеральної перевірки від 26.10.2018 року № 15509/20-40-12-14-18/14309534 нараховує штрафні санкції в тому числі на підставі податкового повідомлення рішення №0001901201 від 12.04.2017 року.
У суді першої інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що останньому не було відомо про винесення вказаного рішення контролюючим органом, крім того вказано, що позивач його не отримував у визначені процесуальні строки, не оскаржував та не мав інформації про підстави винесення такого рішення. Тому виходить з того, що у нього, відповідно, відсутній обов'язок зі сплати грошового зобов'язання.
Судом першої інстанції встановлено з пояснень представника відповідача, що податкове повідомлення рішення № 0001901201 від 12.04.2017 року винесене на підставі попередньо скасованого податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 року № 0003681201 до акту камеральної перевірки від 09.11.2016 року № 3234/20-31-12-01-10/14309534. ГУ ДФС в Харківській області обґрунтовує вручення податкового повідомлення рішення № 0001901201 від 12.04.2017 року позивачу копією фіскального чеку від 12.04.2017 року за № 6100222337409 та зазначає про направлення листа від 10.09.2018 року, в додаток до якого орган ДФС долучив копію податкового повідомлення-рішення від 12.04.2017 року та копію акта камеральної перевірки від 09.11.2016 року № 3234/20-31-12-01-10/14309534.
Відповідно до п. 58.2. ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано у порядку пункту 42.4. статті 42 ПК України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи вбачається, що податковий орган не надав, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції належних доказів надсилання податкового повідомлення - рішення від 12.04.2017 року № 0001901201 позивачу.
Відповідно до пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове повідомлення - рішення від 12.04.2017 року № 0001901201 отримане позивачем лише 17.09.2018 року разом з листом ГУ ДФС в Харківській області № 38414/10/20-40-12-01-11 від 10.09.2018 року, отже в силу положень ст. 57 Податкового кодексу України, нарахована вказаним рішенням сума податкового зобов'язання стала узгодженою з 28.09.2018 року, проте, як вбачається з акту камеральної перевірки від 26.10.2018 року та листа ГУ ДФС в Харківській області від 11.04.2019 року №18598/10/20-40-57-05-28 податковий орган, перевіряючи своєчасність сплати за вказаним рішенням дійшов висновку, що період затримки мав місце протягом 2017 року.
Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача щодо правомірності податкових повідомлень - рішень прийнятих Головним управлінням ДФС у Харківській області № 0190551214, № 0190561214 від 23.11.2018 року є помилковими.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року по справі № 520/2220/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 22.11.2019 року