20 листопада 2019 року місто Київ
справа № 361/6378/19
провадження №22-ц/824/15095/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Кравець В.А., Стрижеуса А.М.,за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», подану адвокатом Петренко Світланою Василівною,
на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2019 року, постановлену у складі судді Дутчак І.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» - Максюти Дмитра Вікторовича про визнання дій незаконними та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,-
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» - Максюти Д.В. про визнання дій незаконними та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ "Укрсоцбанк", Державного реєстратора КП "Пріоритет" Максюти Д.В. про визнання незаконним рішення та його скасування, зобов'язання вчинити дії.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач АТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не пересвідчився, чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог
Суд застосував до відповідача заходи забезпечення позову які є неспівмірними з заявленими позовними вимогами, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
При постановлення ухвали про забезпечення позову, суд першої інстанції взяв до уваги інтереси позивача та не врахував інтересів осіб, права яких можуть бути порушенні у зв'язку з застосуванням заходів забезпечення.
В оскаржуваній ухвалі відсутні мотивовані підстави про необхідність застосування вказаного обмеження та накладення арешту на спірне майно, відсутня оцінка доказів, поданих позивачем по справі. Суд не вирішив питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бороденко О.А. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутність у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» - Максюти Д.В. про визнання дій незаконними та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 149-154 ЦПК України, виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір, майно, на яке позивач просить накласти арешт, є предметом позовних вимог, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
З виділених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів АТ «Укрсоцбанк», державного реєстратора комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» - Максюти Д.В. про визнання дій незаконними та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, в якому просить: визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора КП "ПРІОРИТЕТ" Максюти Д.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40569263 від 11 квітня 2018 року, згідно якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за АТ "Укрсоцбанк"; скасувати реєстраційний запис державного реєстратора КП "ПРІОРИТЕТ" Максюти Д.В. № 25663329 від 11 квітня 2018 року про право власності АТ "Укрсоцбанк" на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1528029032106; поновити відомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1528029032106, що передували скасованому запису.
ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовувала тим, що 23 жовтня 2008 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", та нею укладений договір кредиту № 041/750911-KR, відповідно до умов якого вона отримала грошові кошти в сумі 250 000 грн. під 23 % річних, з кінцевим терміном повернення 22 жовтня 2023 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між нею та АТ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір №041/750915-ІО, посвідчений 23 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., за реєстровим №7854, предметом якого є нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_3 . Право власності на предмет іпотеки підтверджується договором дарування квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу 1 лютого 2008 року, за реєстровим № 282. Право власності на квартиру зареєстроване КП Броварської міської ради "Броварське бюро технічної інвентаризації", 26 лютого 2008 року, реєстраційний № 17679142, номер запису 8861, в книзі 24/7.
У листопаді 2019 року позивачем отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №144775148, відповідно до якої власником квартири АДРЕСА_1 , є не позивач, а ПАТ «Укрсоцбанк».
У якості підстави виникнення права власності державним реєстратором зазначено:договір іпотеки, серія 7854, виданий 23 жовтня 2008 року, вимога ПАТ "Укрсоцбанк" від 25 вересня 2017 року, рекомендоване повідомлення ПАТ "Укрпошта" від 25 вересня 2017 року.
Позивач вважає, що перехід права власності на належну їй квартиру відбувся незаконно (за відсутності правових підстав), що призвело до порушення її прав, які підлягають захисту у судовому порядку.
З викладеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 оспорює набуття АТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач посилався на те, що спірна квартира на даний час перебуває у власності АТ «Укрсоцбанк», а тому банк має достатній обсяг правомочностей та можливість розпорядитись цим нерухомим майном. У разі відчуження АТ «Укрсоцбанк» спірної квартири, у випадку задоволення позову, рішення суду неможливо буде виконати.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно п.п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Враховуючи те, що предметом даного позову є оспорювання набуття АТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , тобто спір між сторонами у цій справі виник з приводу квартири, яка може бути відчужена до вирішення справи по суті, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, то суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на спірну квартиру.
Обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу АТ «Укрсоцбанк», є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не наведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, суд до уваги не приймає, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам у цій справі, є співмірним з вимогами, та вказує на те, що його неприйняття унеможливить або утруднить виконання можливого рішення суду в даній справі.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявником обґрунтована, оскільки повідомлені ним обставини дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову і якщо такий буде задоволено, то виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.
Доводи апеляційної скарги про те, що в оскаржуваній ухвалі відсутні мотивовані підстави про необхідність застосування вказаного обмеження та накладення арешту на спірне майно, відсутня оцінка доказів, поданих позивачем по справі, є безпідставними.
За відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Відомостей про обставини, які слугують обов'язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення матеріали справи не містять, а тому доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції зустрічного забезпечення є безпідставними.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», подану адвокатом Петренко Світланою Василівною, - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 22 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: В.А. Кравець
А.М. Стрижеус