(ДОДАТКОВА)
20 листопада 2019 року м. Київ
справа № 758/8601/13-ц
провадження №06.08/824/530/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів - Андрієнко А.М., Саліхова В.В., за участю секретарів судового засідання - Пащенко О.П., Якушко Т.А.,
сторони справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», в особі правонаступника Чуриліної Анастасії Євгеніївни,
відповідачі: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
24.06.2019 до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, в частині вирішення питання щодо судових витрат.
Заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасовано заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» 1 529 297 грн. 37 коп. кредитної заборгованості, та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Родовід Банк» в особі його правонаступника ОСОБА_3 , про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кредитної заборгованість у сумі 612 462 грн. 77 коп.
У зв'язку з розглядом зазначеної справи та на підставі договору про надання правової допомоги, ОСОБА_3 понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн. і оскільки питання щодо судових витрат апеляційним судом не вирішено, представник ОСОБА_3 у відповідності до ст. 141 ЦПК України просить стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 зазначені витрати.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 підтримав доводи заяви,з підстав в ній викладених та просив її задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися. Про розгляд справи за законом повідомлені належно.
Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Чурсіної І.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із її перебуванням на санаторно-курортному лікуванні за межами м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 2 цієї ж статті визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Ухвалою суду причину неявки в судове засідання адвоката Чурсіної О.І. визнано неповажною.
Як вбачається, адвокат Чурсіна І.О. здійснює правову допомогу ОСОБА_2 за дорученням Вишневого місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правої допомоги,а відтак, на час своєї відсутності у м. Києві, вона мала б вирішити питання своєї заміни щодо надання ОСОБА_2 правової допомоги іншим адвокатом Центру.
Враховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення перебуває у провадженні апеляційного суду з червня 2019 року та неодноразово відкладалась за клопотаннями та заявами ОСОБА_2 , дії адвоката Чурсіної І.О. щодо неявки в судове засідання 20 листопада 2019 року колегія суддів розцінює як зловживання процесуальними правами,з метою затягування розгляду справи в продовж розумних строків.
Слід зазначити, що такі дії адвоката ідуть в розріз зі ст. 44 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 р. із змінами і доповненнями від 15 лютого 2019 року), за якою адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
У рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», в якому Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,обговоривши письмові заперечення адвоката ОСОБА_2 - Чурсіної І.О., додані до них докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно правил пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається, згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_4 за свідоцтвом № 546410,виданого 08.10.2015 року Радою адвокатів Київської області має право на заняття адвокатською діяльністю та здійснює свою діяльність в Адвокатському об'єднанні "АРТІУС"
За договором від 12 лютого 2019 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням "АРТІУС" та ОСОБА_3 про надання правової допомоги, Адвокатське об'єднання зобов'язалось через адвоката об'єднання надати ОСОБА_3 правову допомогу в справі за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. (т.3 ас.6-8).
Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, розмір гонорару адвоката визначено в сумі 100 000 грн.
За квитанцією № 1 від 13.02.2019 ОСОБА_3 за надання правової (правничої) допомоги згідно договору від 12.02.2019, здійснено оплату в розмірі 50 000 грн., за меморіальними ордерами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про сплату відповідно 10 000 грн. та 40 000 грн. з відміткою банку про перерахування цих коштів (т. 3 ас.ас. 5-7).
За фактом виконаних робіт 21.06.2019 між АО «АРТІУС» та ОСОБА_3 укладено Акт приймання-передачі наданих робіт і відповідно до п. 1.2. вказаного Акту зазначається перелік послуг, які надавалися адвокатом у межах предмету договору та затверджені у Звіті від 21.06.2019 (т. 3 а.с. 89).
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги, загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога клієнту у формі надання послуг, становить 52 годин, а загальна вартість наданих послуг складає 100 000 грн.
З опису робіт (наданих послуг), на підтвердження яких надано Звіт по договору про надання правової допомоги від 12.02.2019 вбачається, що послуги адвоката складалися з: первинного ознайомлення з документами, наданими клієнтом; підготовки клопотання про залучення до участі у справі процесуального правонаступника та подання його до канцелярії суду; ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них фотокопій; робота в офісі, роздруківка та упорядкування сфотографованих матеріалів справи; вивчення матеріалів справи; робота за місцезнаходження клієнта з метою вивчення та опрацювання документів, переданими за договорами про відступлення права вимоги; складання детального розрахунку ціни позову, здійснення розрахунку основної суми заборгованості, нарахування суми договірної пені, інфляційних збитків та 3% річних з урахуванням висновків, викладених в постанові ВС від 14.11.2018 у вказаній справі; перебування в судових засіданнях суду апеляційної інстанції; підготовка та подання заяви від 5.04.2019 про необхідність вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, подання власного детального розрахунку ціни позову; очікування та отримання вступної та резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 21.06.2019; підготовка клопотання про отримання повного тексту судового рішення та заяви про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Враховуючи обсяг виконаних адвокатом Красновим І.А. робіт з надання правової допомоги, складність цивільної справи та принципи співмірності та розумності судових витрат апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_3 80 000,00 грн.
При цьому суд враховує доводи відповідачів щодо їх матеріального стану та того, що ОСОБА_2 не працює, має інвалідність, а його донька відповідач ОСОБА_10 має на утриманні двоє малолітніх дітей.
Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Такі вимоги кореспондуються також з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина дев'ята статті 139 ЦПК).
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
За практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (справи «Баришевський проти України», «Гімайдуліна й інші проти України», «Двойних проти України» та «Меріт проти України»).
Стосовно доводів ОСОБА_2 та його адвоката, що до судових витрат не може бути віднесено перебування адвоката ОСОБА_11 І.В. в судових засіданнях в якості вільного слухача слід зазначити, що не прийняття участі в судових засіданнях в якості учасника було обумовлено незалежними від адвоката Краснова І.В. причинами, а вирішенням судом, відповідно до вимог закону питання щодо правонаступництва ОСОБА_3 , та,відповідно, його вступу до участі в справі. Прибуття ж адвоката Краснова І.В. на всі судові засідання по справі, суд навпаки розцінює як добросовісне виконання ним умов договору про надання ОСОБА_3 правової допомоги.
Інші заперечення ОСОБА_2 та його представника не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються встановленими судом обставинами та поданими на їх підтвердження належними доказами.
Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зокрема, враховано чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, заперечення відповідача і з урахуванням аналізу вищенаведених положень процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку про те, що судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Краснова І.В. документально підтверджені,вони безпосередньо пов'язані з розглядом справи та підлягають компенсації, як стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд,що ухвалив рішення,може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи, ухвалити рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.270,382,383,384 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови виготовлено 21 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: