Справа №636/4943/19
Провадження №1-кп/621/339/19
22 листопада 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_5 ,
з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019220440000845, що надійшли з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
21.11.2019 в провадження Зміївського районного суду Харківської області із Харківського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження №12019220440000845 з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів з метою забезпечення кримінального провадження, мотивуючи тим, що судове провадження не може бути закінчене в межах строку тримання обвинуваченого під вартою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що полягають у можливості переховуватися від суду, впливати на малолітню потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та у такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, продовжують існувати. Вказав, що фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому умисного особливо тяжкого злочину проти статевої недоторканості малолітньої особи.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважав за можливе обрати більш м'який запобіжний захід, а саме, цілодобовий домашній арешт. На обгрунтування навів ті доводи, що він має вік 56 років, є сам дідом, впливати на потерпілу наміру не має, переховуватись від суду не налаштований, та на його утриманні перебуває 78-річна матір.
Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання обвинуваченого із наведених підстав та акцентував увагу на тому факті, що після скоєння правопорушення обвинувачений ОСОБА_6 заснув, а не переховувся від правоохоронних органів та раніше мав законослухняну поведінку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного:
Вказане кримінальне провадження за підсудністю, визначеною судом апеляційної інстанції, надійшло до Зміївського районного суду Харківської області 21.11.2019.
Термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 спливає 25.11.2019.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом приймається до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи є посяганнями на особистість і пов'язані з грубими порушеннями норм суспільної моралі.
Статтею 21 Конституції України встановлено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину щодо статевої недоторканості стосовно малолітньої дитини, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення на строк від 8 до 15 років. Враховуючи наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на малолітню потерпілу, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість, характер і ступінь суспільної небезпеки інкримінованого злочину, які встановлені під час обрання виняткового запобіжного заходу, продовжують існувати на теперішній час та є актуальними, що є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на це, інші, більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку.
Крім того, стороною захисту не надано належних доказів на обґрунтування свого клопотання щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
З огляду на наведені обставини, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Вказане відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви» (Jeиius v. Lithuania), заява № 34578/97, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало» (NechiporukandYonkalov.Ukraine), заява №42310/04).
У зв'язку з чим суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на шістдесят днів та з огляду на наведене у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , підтриманого захисником ОСОБА_7 , про застосування цілодобового домашнього арешту слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у злочині, вчиненому з застосуванням фізичного насильства, розмір застави у цьому кримінальному провадженні не визначається.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину проти статевої недоторканості малолітньої особи, також малолітній вік потерпілої, психічні наслідки, яких може зазнати малолітня потерпіла, суд вважає за необхідне проводити судовий розгляд даного кримінального провадження у закритому судовому засіданні, відповідно до положення п. 2 ч. 2 ст. 27 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 314-317, 177-178 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , підтриманого захисником ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, без визначення застави, в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" на шістдесят днів, до 20 січня 2020 року включно.
Розгляд кримінального провадження проводити у закритому судовому засіданні.
Відкласти підготовче судове засідання до 14 год 00 хв 06.12.2019.
Викликати у підготовче судове засідання учасників судового провадження.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом семи діб до Харківського апеляційного суду.
Головуючий-
Суддя -
Суддя -