справа № 569/12755/19
провадження № 2/570/1326/2019
07 листопада 2019 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
покликаючись на отримання ОСОБА_2 внаслідок дій відповідача тілесних ушкоджень, з приводу яких він перебував на лікуванні у позивача, представник позивача Л. ОСОБА_3 у поданій до Рівненського міського суду Рвненської області 14 червня 2019 року позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати позивача на лікування у розмірі 4 337 грн. 46 коп.
Уподаній до суду заяві вказаний позивач позов підтримує.
Відповідач позов визнає.
У поданих до суду заявах представник позивача та відповідач просять справу слухати у їх відсутність. Зважаючи на те, що їх явку не було визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що 27 жовтня 2017 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «KIA SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Дубенська зі сторони вул.Січових Стрільців у напрямку вул.Поповича у м.Рівне, неподалік будинку АДРЕСА_1 , в порушення вимог п.16.13 Правил дорожнього руху України (перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч), виконуючи маневр повороту ліворуч на АДРЕСА_2 у напрямку АДРЕСА_3 , не переконалася, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не врахувала дорожню обстановку та допустила зіткнення із велосипедом "Bulls" під керуванням ОСОБА_2 , який рухаючись в зустрічному напрямку прямо. Внаслідок вчинення зазначеного злочину велосипедисту ОСОБА_2 спричинені середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалості розладу здоров'я тілесні ушкодження.
20 лютого 2018 року Рівненський районний суд Рівненської області звільнив відповідача від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, кримінальне провадження закрите у зв'язку з примиренням потерпілого із обвинуваченим та повне відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному центрі торакальної хірургії КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» з 21 жовтня 2017 року по 07 листопада 2017 роки. Згідно розрахунку вартості лікування він становить суму позову і складається з 2 974 грн. 20 коп. - заробітна плата, 700 грн. 75 коп. - нарахування на заробітну плату, 90 грн. 47 коп. - предмети, матеріали, обладнання на інвентар, 74 грн. 37 коп. - продукти харчування, 87 грн. 87 коп. - оплата послуг /крім комунальних/, 2 грн. 80 коп. - видатки на відрядження, 172 грн. 71 коп. - оплата теплопостачання, 37 грн. 36 коп. - оплата водопостачанння та водовідведення, 178 грн. 68 коп. - оплата електроенергії, 0 грн. 05 коп - окремі заходи по реалізації державних програм, 18 грн. 10 коп - виплата пенсії та допомоги, 0 грн. 10 коп - інші видатки.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Ст.128 КПК України передбачає право пред'явлення цивільного позову, у тому числі і до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. При цьому ч.7 цієї статті надає право особі, яка не пред'явила цивільного позову у кримінальному провадженні, пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України однією з підстав звільнення від доказування у випадку розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені обставини, є встановлення таких обставин судовим рішенням у цивільній, кримінальній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили. Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Ст.22 ЦК України передбачено, що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК особа, яка скоїла злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Згідно ч.3 вказаної норми, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодува витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
П.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарному лікуванні потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року. Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
КП «Рівненська обласна клінічна лікарня»,у якій проводилось лікування ОСОБА_2 , перебуває у комунальній власності області та фінансується з обласного бюджету. Витрати, здійснені вищевказаною медичною установою на лікування потерпілого від злочину та непогашення зазначених витрат, призводять до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам. Водночас, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст.68 Конституції України, є обов'язковою умовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної та правової держави.
Суд вважає, що позивачем належними доказами доведено заподіяння відповідачем шкоди, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування доказів, наданих позивачем і у суду немає підстав вважати обставини, викладені у них, такими, що не відповідають дійсності. При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує її документальну підтвердженість.
За таких умов позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то суд прийшов до таких висновків.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.141 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі, визначеному на день винесення рішення.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265ЦПК України, суд
задоволити цивільний позов Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальне підприємство "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради 4 337 грн. 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 1921 грн. 00 коп. в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області (отримувач коштів: УК у Рiвненському районі/Рiвненський район/22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок UA 958999980000031213206017295, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012756, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету : судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.
Учасник справи, якому рішення суду не була вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Комунальне підприємство "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради, вул.Київська, 78Г, м.Рівне.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Кушнір Н.В.