про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2019 року м. Рівне№460/3380/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозуля Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
до ПАТ "Мирогощанський аграрій"
про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося до суду з позовом до ПАТ "Мирогощанський аграрій" про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 35275,31грн. за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону).
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII, установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921,00 грн., на одну особу.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, пред'явлену у даному позові вимогу майнового характеру 9948,90грн. і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної вимоги майнового характеру становить 1921,00грн.
Однак, суддею встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не додано суду доказів сплати судового збору.
Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області просило суд звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у вищенаведених нормах дій, є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України покладається на заінтересовану сторону.
Однак, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплати судового збору.
Системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору. В будь якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, суддя звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Право на звільнення від сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Таким чином, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст.161 цього Кодексу також передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як встановлено з матеріалів справи, предметом розгляду справи є стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року, на підставі розрахунків з грудня 2017 року, з 2018 року, з лютого 2018 року, з березня 2018 року, з квітня 2018 року, з червня 2018 року, з липня 2018 року, з грудня 2018 року, з 2019 року, з березня 2019 року, з квітня 2019 року, з липня 2019 року.
Таким чином, позивачем подано позовну заяву після закінчення тримісячного строку для звернення до суду, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про прийняття спірного рішення. Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску - подано не було.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст. 169 КАС України).
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви необхідно усунути у спосіб , який передбачає подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00грн., із зазначенням реквізитів відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням позовних вимог майнового характеру, подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити: Отримувач коштів УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012714 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA748999980000034311206084031; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу "Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)". .
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до ПАТ "Мирогощанський аграрій" про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Зозуля Д.П.