про відмову у забезпеченні позову
22 листопада 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/4539/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
21 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
21 листопада 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 листопада 2018 року № Ф-5303-50У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15819,54 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративні справі.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду через фактичне стягнення оспорюваної суми єдиного внеску, а також стягнення виконавчого збору.
Розглянувши дану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.
Водночас розглянувши матеріали заяви суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не обґрунтовано очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.
Предметом позову у даній справі є питання щодо правомірності винесення вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 27 листопада 2018 року № Ф-5303-50У.
Відтак, заявлений позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення фактично призведе до вирішення спору без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, сформульованій у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правова оцінка доводам позивача щодо неправомірності оскаржуваного рішення має надаватися лише в ході судового розгляду справи.
Крім того, заявником зазначено, що державним виконавцем розпочато примусове виконання вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області від 27.11.2018 №Ф-5303-50У про сплату боргу (недоїмки). В той же час, в межах даної справи, позивачем заявлено позовні вимоги щодо правомірності оскаржуваної вимоги і не має вимог щодо правомірності дій та/або рішень державного виконавця у якого на примусовому виконанні перебуває вказана вимога. Фактично, здійснивши забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 листопада 2018 року № Ф-5303-50У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15819,54 грн, судом буде вирішено питання, яке вплине на права та обов'язки заінтересованих осіб, зокрема державного виконавця у якого перебуває на примусовому виконанні вказана вище вимога.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Копію ухвали направити особі, яка звернулась з даною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя І.Г. Ясиновський