22 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2241/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б. від розгляду адміністративної справи №440/2241/19 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи: Приватне підприємство "Євротранс-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-15307", Управління інфраструктури облдержадміністрації, Департамент соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії, -
26 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи: Приватне підприємство "Євротранс-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-15307", у якій просила:
1) визнати протиправною бездіяльність щодо:
- не здійснення контролю в частині дотримання перевізниками встановленого маршруту, встановлення/зміни тарифів, на послуги з автотранспортних перевезень загального користування на приміському сполученні;
- щодо не встановлення пільгового перевезення пасажирів всіх категорій на приміському маршруті перевізниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
2) скасувати розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації:
- від 19.03.2018 № 214 "Про укладення договорів на право перевезення пасажирів";
- 21.11.2017 № 783 "Про укладення договорів на право перевезення пасажирів";
- 16.09.2016 № 404 "Про укладення договорів на право перевезення пасажирів";
3) зобов'язати Полтавську обласну державну адміністрацію розірвати договори:
- № 57/16 від 16 вересня 2016 року, укладений з ТОВ "АТП-15307";
- № 89/17 від 21 листопада 2017 року, укладений з ПП "Євротранс-сервіс";
- № 30/18 від 19 березня 2018 року, укладений з ПП "Євротранс-сервіс";
4) зобов'язати сплатити відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 88000 грн.
Ухвалою суду від 25 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/2241/19, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Управління інфраструктури облдержадміністрації та Департамент соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації.
Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі № 440/2241/19 та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15:00 год. 20 листопада 2019 року.
13 листопада 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Головку А.Б., головуючому у даній справі.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (суддя Головко Є.Б.) передано справу №440/2241/19 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, та зупинено провадження у справі №440/2241/19 до вирішення питання про відвід судді.
Підставою зупинення провадження у справі та її передачі для вирішення заяви про відвід судді Головка А.Б. іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість поданої позивачем заяви про відвід судді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2019 року суддею з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б. від 13 листопада 2019 року визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченка С.О.
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б., суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року №21-496во06). Водночас, для того, аби ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі "Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.
Згідно уставленої практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Важливо зазначити, що відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі "Білуха проти України", стосовно об'єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
Як слідує зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді, остання обґрунтована існуванням обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, з огляду на допущення до розгляду справи представників учасників по справі, які не подали копії документів оформлених належним чином на підтвердження своїх повноважень, долучення до матеріалів справи копій документів, які не завірені належним чином. Крім того суддею Головком А.Б. розглядалася справа №440/27/19 за позовом ОСОБА_1 , при розгляді якої суддя не пояснив, які потрібно надати докази для підтвердження не спроможності сплати судового збору, що призвело до необхідності сплатити судовий збір.
Вказані доводи ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими, оскільки мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються процесуальних дій та рішень суду.
За приписами частини третьої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
Так, за змістом заяви про відвід, адвокат фактично висловив свою незгоду з прийнятим судом процесуальним рішенням під час розгляду справи по суті.
При цьому частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, суддею Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченком С.О., за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід, не встановлено існування будь-якої з підстав, зазначених у статтях 36 - 37 Кодексу адміністративного судочинства України, для відводу судді Головка А.Б.
За викладених обставин, заява ОСОБА_1 від 13 листопада 2019 року про відвід судді Головка А.Б. від розгляду адміністративної справи №440/2241/19 задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б. від розгляду адміністративної справи №440/2241/19 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи: Приватне підприємство "Євротранс-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-15307", Управління інфраструктури облдержадміністрації, Департамент соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.О. Удовіченко