Справа № 420/5424/19
15 листопада 2019 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Радолова В.Г. (по довіреності)
представника відповідача - Костіної В.Д. (по довіреності)
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду звернулося Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2019 року №0000034907.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов обґрунтований позивачем тим, що податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, які зазначені в акті перевірки, не підлягають наданню покупцю та складені на постачання для операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, а тому застосування штрафних санкцій за порушення їх реєстрації є неправомірним. Крім того, позивач зазначив, що по одній з накладних визначив суму штрафу самостійно, по частині накладних погодився з порушенням строків їх реєстрації, однак зазначив про відсутність шкоди від порушення термінів реєстрації накладних та розрахунків коригування.
Представник відповідача в судове засідання з'явився. З відзиву на позовну заяву (аркуші справи 94-102) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки для не застосування штрафу потрібні дві умови: не надання покупцю податкових накладних та: або звільнення від оподаткування операцій, або оподаткування їх за нульовою ставкою, однак у позивача відсутні такі умови, як звільнення операцій від оподаткування або оподаткування операцій за нульовою ставкою, оскільки податкові накладні та розрахунки коригування виписані з оподаткуванням за основною ставкою - 20%.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 12.12.2018 року проведена камеральна перевірка даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу за період реєстрації з 01.01.2017 року по 30.11.2018 року та податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, що складені на отримувача - платника ПДВ, у період з 18.02.2017 року по 30.11.2018 року, за результатами якої складений акт перевірки №281/28-10-49-07/01125815/42 від 12.12.2018 року (аркуші справи 27-30).
Зазначеною перевіркою встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ -37409,65 грн., у т.ч. з порушенням терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ -20184,26 грн., з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ -117930,40 грн., з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 96602 грн., з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 4103,01 грн.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав свої заперечення до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, однак висновки акту перевірки залишені без змін (аркуші справи 31-41).
На підставі виявлених порушень, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000034907 від 03.01.2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 800328,98 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (аркуші справи 42-43).
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України, однак скарга позивача залишена без задоволення (аркуші справи 44-51).
Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та звернувся до суду з цим позовом.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для виписки зазначених в акті перевірки податкових накладних, зведених податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних є нарахування Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» податкових зобов'язань за 2017-2018 рік та проведення коригування сум податкових зобов'язань за підсумками 2017-2018 років у відповідності до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 199.1, 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
В даному випадку податкові накладні та розрахунки корегування до податкових накладних виписувалися на власне ім'я та стосувалися визначення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Оскільки позивачем порушені строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, зазначених в акті перевірки та ці обставини позивачем не заперечуються, у податкового органу були всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Позивач в позові посилається на наявність підстав для звільнення його від нарахування штрафу з підстав не надання податкових накладних отримувачу (покупцю) та складення їх для операцій, які звільнені від оподаткування, оскільки постачальником та отримувачем накладних та розрахунків коригування є сам позивач, а тому відсутня будь-яка шкода від несвоєчасної реєстрації накладних.
Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних містять заповнену графу V, тобто, обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) та, в даному випадку, самим позивачем визначено в накладних, що вони виписані по операціям за ставкою 20%, а не по операціям звільненим від оподаткування або операціям за нульовою ставкою.
Позивач посилається в позові на те, що податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, які зазначені в акті перевірки складені для операцій, які звільнені від оподаткування та у них зазначений тип причин « 09» «складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість», однак, ці обставини спростовуються самими даними податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, в яких зазначено код ставки 20.
При цьому, відповідно до п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, у разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II-VIII не заповнюються.
Для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Позивачем не доведено звільнення спірних операцій від оподаткування або їх оподаткування за нульовою ставкою, самі накладні та розрахунки корегування спростовують ці обстави, тобто, у позивача наявна лише 1 з 2 обов'язкових складових для звільнення від відповідальності за ст.120-1 Податкового кодексу України, зокрема, ненадання податкової накладної отримувачу (покупцю), однак 2 вимога відсутня, а тому, контролюючим органом правомірно застосовані до позивача штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладену у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України стосовно презумпції правомірності рішення платника податку, оскільки норми Податкового кодексу України, в даному випадку, не припускають неоднозначного трактування прав та обов'язків платників податків.
Суд звертає увагу, що позивач погоджується з порушенням строків реєстрації податкових накладних №556 від 18.02.2017 року, №684 від 30.03.2018 року, №677 від 14.06.2018 року, однак не зазначає чому в цій частині просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Крім того, позивач зазначає в позові, що по несвоєчасній реєстрації податкової накладної №204 від 14.01.2017 року він уточненим розрахунком самостійно нарахував та сплатив штрафні санкції, проте, суд звертає увагу, що жодною нормою податкового законодавства не передбачена сплата штрафу таким чином, за твердженнями податкового органу ця сума є переплатою та не зарахована в рахунок сплати штрафних санкцій, а тому штраф має бути сплачений за оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням.
Враховуючи викладені обставини, порушення позивачем вимог ст. 201 Податкового кодексу України, тобто, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування з порушення термінів їх реєстрації, у відповідача були всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (вул. Портова, 7, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 01125815) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2019 року №0000034907 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.11.2019 року.
Суддя Л.І. Свида
.