22 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2830/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» (надалі - ТзОВ «ОПОС-ТОРГ», товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області) та Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 12 червня 2019 року №1191621/31011337 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 травня 2019 року №17 та від 13 червня 2019 року №1193869/31011337 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 травня 2019 року №18; зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15 травня 2019 року №17 та №18.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 травня 2019 року ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» відповідно до вимог Податкового кодексу України (надалі - ПК України) було складено в електронній формі та відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) податкові накладні, виписані за фактом господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС» (надалі - ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС»): від 15 травня 2019 року №17 на загальну суму 257869,99 грн (із них податок на додану вартість (ПДВ) 42978,33 грн) та від 15 травня 2019 року №18 на загальну суму 127 915,92 грн (з них ПДВ 21 319,32 грн). Дані податкові накладні були доставлені до центрального рівня ДФС України, прийняті системою, однак їх реєстрація була зупинена. З метою реєстрації зупинених податкових накладних ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» в електронній формі подало листи-пояснення та пакет документів, який необхідний для реєстрації податковихої накладних. Однак за результатами розгляду поданих пояснень та первинних документів Комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення по реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія ГУ ДФС у Волинській області) були прийняті рішення про відмову у реєстрації цих податкових накладних.
Позивач не погоджується із рішеннями Комісії ГУ ДФС у Волинській області, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки ним надіслано контролюючому органу усі документи, що підтверджують господарські операції із ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС», а в чинному законодавстві відсутня норма, яка встановлює чіткий перелік документів, що є достаніми та обов'язковими для підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Товариство зазначило, що господарські операції, за результатами яких були виписані за першою подією, як це передбачено пунктом 187.1 статті 187 та пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкові накладні від 15 травня 2019 року №17, №18, носять реальний характер та підтверджені відповідними первинними документами. У рішеннях відповідача вказано на ненадання товарстовм окремих документів, однак постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, якою контролюючий орган мав би керуватись при винесенні спірних рішень, не передбачений такий вид документів, як інвентаризаційні описи; відповідачем не наведено пояснень щодо невідповідності товарно-транспортної накладної вимогам до їх складання. Також позивач пояснив, що транспортні послуги з доставки товару від команії-нерезидента Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp ОСОБА_1 k (Польща) до TзOB «ОПОС-ТОРГ», які були надані ФГ « ОСОБА_2 », та з доставки товару від ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» до ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС», які були надані ТзОВ «ЕКСПРЕС-ТРАНС 2000», були оплачені позивачем у повному обсязі у строки, обумовлені сторонами; товар зі сторони ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» отримав безпосередньо директор цього товариства, що пояснює відсутність довіреності на отримання товару. На думку позивача, спірні рішення приняті контролюючим органом упереджено, без повного аналізу поданих товариством документів, а також без передбачених законом підстав.
Позивач також зазначив, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 року №17, № 18 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника відповідачів надійшов відзив на позов; в задоволенні позовних вимог представник відповідачів просив відмовити (а.с.163-167). В обґрунтування такої позиції представник вказав, що ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» подало для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 року №17 та №18, виписані для покупця ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС» на постачання м'яса курячого механічного обвалки, дрібного помолу (заморожене) на суму 257869,99 грн та 127915,92 грн, в тому числі ПДВ 42978,83 грн та 21319,32 грн відповідно, однак їх реєстрацію було зупинено з посиланням у квитанціях від 31 травня 2019 року на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Пунктами 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як пояснив представник відповідачів, ГУ ДФС у Волинській області було виявлено, що позивач відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених ДФС України 05 листопада 2018 року та погоджених Міністерством фінансів України 31 жовтня 2018 року, а тому відповідно до рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області від 22 травня 2019 року ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» включено до переліку ризикових платників податків.
Для підтвердження реєстрації податкових накладних від 15 травня 2019 року №17 та №18 в ЄРПН ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» було надіслано повідомлення від 05 червня 2019 року №47 та №46 про надання пояснення та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинелено. З аналізу отриманих копій документів, поданих ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, Комісією ГУ ДФС у Волинській області було встановлено відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару, інвентаризаційних описів та прийнято рішення від 12 червня 2019року №1191621/31011337 та від 13 червня 2019 року №1193869/31011337 про відмову в реєстрації податкових накладних.
Представник відповідачів вважає, що такі рішення відповідають пункту 14 Порядку №117, яким встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Також вважає, що позовна вимога про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 року №17, №18 є передчасною, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку, обчислену за відповідною формулою. Для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну чи розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаній накладній. На момент прийняття рішення судом в даній справі неможливо встановити реєстраційну суму на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.185-186).
Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року замінено відповідачів: ГУ ДФС у Волинській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Волинській області, а ДФС України на його правонаступника - Державну податкову службу України (надалі - ДПС України, відповідач) (а.с.201-202).
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» зареєстроване як юридична особа 07 червня 2000 року; основним його видом діяльності є оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, як платник податків взято на облік 12 червня 2000 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 198-200).
05 березня 2019 року між ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (постачальник) та ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС» (покупець) укладено договір поставки №050319. Предметом поставки відповідно до пункту 1.2 даного договору є охолоджені та заморожені елементи м'яса свинини та яловичини, свинина охолоджена та заморожена в напівтушах, розділка свинна, сало свяче, субпродукти свинні та яловичі та інший товар згідно зі специфікацією на кожну окрему партію товару. Поставка товару здійснюється партіями в обсязі, в асортименті та за цінами узгодженими сторонами у порядку встановленому договором, на умовах та за цінами, узгодженими в специфікаціях згідно з отриманими від покупця замовленнями у довільній формі. У випадку відсутності погодженої специфікації замовлення вважається виконаним, якщо покупець прийняв товар і прийняття товару підтверджується підписом представника покупця на видатковій накладній (пункти 2.1, 2.4, 4.3 договору поставки). Відповідно до пункт 5.1 договору поставки оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах, узгоджених сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару. У випадку якщо сторони не погодили специфікацію на окрему партію товару або в специфікації не погодили умови оплати товару, оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати згідно з виставленим постачальником рахунком. Прийом-передача товару здійснюється в узгодженому сторонами місці поставки. Приймання товарів за кількістю здійснюється за товарними одиницями під час отримання товарів покупцем від постачальника. поставлений товар вважається прийнятим за кількістю з моменту підписання видаткової накладної покупцем. Приймання товарів за якістю здійснюється шляхом огляду товарних одиниць на предмет наявності в них явних недоліків (пункти 6.2, 6.3, 6.4 договору поставки).
На виконання договору поставки від 05 березня 2019 року №050319, укладеного між ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС» (а.с.24-27), позивач відповідно до специфікації від 15 травня 2019 року №190192 здійснив поставку на користь покупця м'яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 20623 кг на загальну суму 257869,99 грн, в тому числі ПДВ 42978,83 грн, а відповідно до специфікації від 15 травня 2019 року №190193 - поставку м'яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 10230 кг. на загальну суму 127915,92 грн, в тому числі ПДВ 21319,32 грн (а.с.28, 91). За фактом цих господарських операції складено видаткові накладні від 15 травня 2019 року №190193 та від 17 травня 2019 року №190195 (а.с.30, 96) та сформовано податкові накладні від 15 травня 2019 року №17, №18 (а.с.15, 80), які надіслано для реєстрації в ЄРПН 31 травня 2019 року.
Як вбачається із квитанцій від 31 травня 2019 року, податкові накладні доставлено до ДФС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена: податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.16, 81).
05 червня 2019 року ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» подало в електронному вигляді пояснення та копії документів для реєстрації вказаних податкових накладних, що підтверджується листами-повідомленнями №46 та №47 (а.с.19-23, 84-89). До листів-повідомлень додано такі копії документів: договору поставки від 05 березня 2019 року№050319, укладеного між ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС»; специфікацій від 15 травня 2019 року №190192 та №190193, якими підтверджуються домовленості між постачальником та покупцем про поставку м'яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 20623 кг на загальну суму 257869,99 грн. з ПДВ та 10230 кг на загальну суму 127915,92 грн з ПДВ відповідно; накладних від 15 травня 2019 року та від 17 травня 2019 року на відпуск товару зі складу ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с.29, 95); видаткових накладних від 15 травня 2019 року №190193 та від 17 травня 2019 року №1901195 щодо названого вище товару (а.с.30, 96); актів від 16 травня 2019 року та від 18 травня 2019 року приймання-передачі товару від постачальника до покупця по кількості і якості (а.с.31, 97); товарно-транспортних накладних від 15 травня 2019 року №190193 та від 17 травня 2019 року №190195, якими підтверджується факт транспортування товару від постачальника до покупця (а.с. 32, 98); рахунків на оплату від 15 травня 2019 року № 190192 та № 190193 (а.с.33, 99); платіжних доручень від 15 травня 2019 року №1539 та №1540 про оплату покупцем м'ясної продукції згідно з рахунками від 15 травня 2019 року №190192 та №190193 (а.с.34, 100); картки рахунку 361 за травень 2019 року, якою підтверджується відображення в бухгалтерському обліку ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» цих господарських операції (а.с.35, 101); договору від 23 липня 2018 року №230734 про надання послуг з перевезення вантажів в міжнародному і міжміському сполученні, укладеного між ТзОВ «Експрес Транс 2000» ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» для організації та здійснення перевезень товару до покупців позивача (а.с.36-37); заявок від 15 травня 2019 року №92, від 17 травня 2019 року №94 щодо домовленостей з перевезення товару від ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (м. Луцьк) до ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» (склад м. Харків) (а.с.38,104); актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 травня 2019 року № 429, від 18 травня 2019 року №438 про фактичне надання та приймання послуг з перевезення вантажу від ТзОВ «ОПОС-ГОРГ» (м. Луцьк) до ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» (склад м. Харків) - а.с. 39, 105; рахунків-фактур від 16 травня 2019 року № 428, від 18 травня 2019 року №437 на оплату транспортних послуг (а.с.40, 106). Зазначені докази підтверджують порядок, спосіб поставки товару позивачем на користь його контрагента - ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС». Також позивач надав докази про походження проданого товару: копію контракту від 16 травня 2018 року №Р16/05, укладеного між ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (покупець) та компанією-нерезидентом Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) з додатками (а.с. 42-47); копію специфікації від 05 квітня 2019 року №6 стосовно м'яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 440000 кг (а.с.48); копію платіжного доручення в іноземній валюті від 24 квітня 2019 року №186 про проведення оплати згідно з контрактом від 16 травня 2018 року №Р16/05 (а.с.49); копії митних декларацій від 19 квітня 2019 року №UA205090/2019/052511 та від 13 травня 2019 року №UA205090/2019/059767, якими підтверджується факт митного оформлення придбаного товару в режимі імпорту (а.с.50-51, 116-117); копії сертифікатів відповідності від 10 травня 2019 року та від 18 травня 2019 року про якість товару (а.с.25-118); копії інвойсів від 18 квітня 2019 року №FVS/59/054/19/H та від 10 травня 2019 року № FVS/23/05/19/H (53,119); копії міжнародних товарно-транспортних накладних від 18 квітня 2019 року та від 10 травня 2019 року; копії договорів перевезення вантажів в міжнародному і міжміському сполученні від 08 травня 2018 року №080504, від 21 січня 2019 року № 210165, укладеного між ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» та ФГ «НАТАЛІЯ І.П.», ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», згідно з якими було здійснено перевезення товару від постачальника Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) до ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с.55-56, 121-122); копії заявок від 11 квітня 2019 року №53, від 09 травня 2019 року №59 року на перевезення товару ( а.с. 57, 123); копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19 квітня 2019 року № 587 та від 14 травня 2019 року №65 про факт перевезення товару від Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) до ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с.58,124); копії рахунків від 19 квітня 2019 року №587 та від 14 травня 2019 року №69 на оплату послуг перевезення (а.с.59, 125); копії накладних від 19 квітня 2019 року та від 14 травня 2019 року на прийом товару на склад ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с. 61, 127).
Крім того, товариством також було подано копії документів, які підтверджують наявність матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій, а саме: договору від 01 січня 2019 року найму приміщення (офісу), укладеногоз фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (а.с.62-64); акту приймання-передачі офісного приміщення від 01 січня 2019 року (а.с.65); акта прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2019 року за договором найму (оренди) приміщення (а.с.66); платіжною доручення від 19 березня 2019 року №1698 за оплату послуг найму (оренди) офісу (а.с.67); договору суборенди нежитлового приміщення (холодильної камери) від 01 лютого 2018 року №15 з ПМП «Вінтер» з додатками (а.с.68-75); акта прийняття-передачі нежитлового приміщення (холодильної камери) до договору від 01 лютого 2018 року №15 (а.с.76); акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2019 року №ОУ-0000397 ( а.с.77); рахунку-фактури від 01 травня 2019 року №СФ-0000397 за послуги суборенди холодильної камери (а.с.78); копія платіжного доручення від 16 травня 2019 року №1874 за оплату послуг суборенди холодильної камери (а.с.79).
Однак Комісією Головного управління ДФС у Волинській області за результатами розгляду цих документів прийнято рішення від 12 червня 2019 року №1191621/31011337 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 15 травня 2019 року №17 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписокз особових рахунків. Додатково зазначено про відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару та інвентаризаційних описів (а.с.17-18). Аналогічні підстави зазначені і у рішенні від 13 червня 2019 року №1193869/31011337 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 15 травня 2019 року №18; в додатковій інформації також вказано, про відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару та що надані платником товаро-транспортні накладні не відповідають наказу Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року (зі змінами) (а.с.82-83).
Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №117) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Реєстр).
Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як вбачається із пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
В матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області від 22 травня 2019 року №50 (а.с.168) про включення ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» до переліку ризикових платників податків ІС «Податковий блок» відповідно до абзацу сьомого підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 про затвердження критеріїв ризиковості платника податку (наявна інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). Таке рішення було прийняте на підставі службової записки Управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області від 22 травня 2019 року №594/03-20-07-03-09 (а.с.169-170).
Разом з тим, в квитанціях від 31 травня 2019 року про зупинення реєстрації податкових накладних від 15 травня 2019 року №17 та №18 було сформовано висновок про відповідність податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Таке формулювання не є коректним, оскільки відповідність критеріям ризиковості платника податку може стосуватися платника податку, а податкова накладна може відповідати критеріям ризиковості здійснення операції. В квитанціях запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, однак конкретний перелік необхідних документів у квитанціях не вказано.
Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
За умовами пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Як встановлено судом, позивач відповідно до пунктів 15, 16 Порядку №117 подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації податкових накладних від 15 травня 2019 року №17, №18.
Згідно із вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією засідання, на якому розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Як слідує з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку №117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як уже зазначалося судом, комісією регіонального рівня (Комісією ГУ ДФС у Волинській області) за результатами розгляду поданих ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» документів прийняті рішення від 12 червня 2019 року №1191621/31011337 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 травня 2019 року №17 та від 13 червня 2019 року №1193869/31011337 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 травня 2019 року №18.
Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Зі спірних рішень слідує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податків копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.17-18, 82-83). Однак таке формулювання не відповідає дійсним обставинам у справі з огляду на те, що первинні документи щодо постачання товару та його походження (придбання товарів), акти-приймання-передачі товару, розрахункові документи (платіжні доручення на оплату за товар покупцем) позивач надав. Поряд з тим, суд звертає увагу на те, що відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, що якихось конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. У рішеннях від 12 червня 2019 року №1191621/31011337 та від 13 червня 2019 року №1193869/31011337 як додаткова інформація вказано про відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару та інвентаризаційних описів, а також, що надані платником товаро-транспортні накладні не відповідають наказу Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року (зі змінами).
Суд звертає увагу, що на підтвердження здійснення перевезень товару (як від постачальника Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) до ТзОВ «ОПОС-ТОРГ», так і від ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» до ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС») позивачем було надано копії договорів перевезення вантажів в міжнародному та міжміському сполученні, укладених з ФГ «НАТАЛІЯ І.П.», ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», ТзОВ «Експрес Транс 2000», копії заявок до них, копії актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), копії рахунків-фактур на оплату транспортних послуг. До матеріалів справи позивач надав копії платіжних доручень від 20 червня 2019 року №1946, від 11 липня 2019 року №1964, 22 липня 2019 року №1976, №1977, що підтверджують оплату транспортних послуг, наданих вищевказаними перевізниками. Факт здійснення позивачем оплати за послуги перевезення після реєстрації податкових накладних не може слугувати підставою для відмови в їх реєстрації. Крім того, з наданих ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» товаросупровідних документів (видаткових накладних від 15 травня 2019 року №190193, від 17 травня 2019 року №190195; актів приймання-передачі товару по кількості і якості від 16 травня 2019 року та від 18 травня 2019 року до договору поставки від 05 березня 2019 року №050319; товарно-транспортних накладних від 15 травня 2019 року №190193 та від 17 травня №190195 вбачається, що прийом товару здійснював безпосередньо директор ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС», відтак довіреності на отримання товару не оформлялися. Також матеріали справи місять копії товарно-транспортних накладних на поставку товару від 15 травня 2019 року №190193, від 17 травня 190195 (а.с.32, 98), які містять відомості про автопідприємство перевізника, замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, найменування товару та його основні характеристики, підписи уповноважених осіб, скріплені печатками підприємств, а тому зазначення в рішенні від 13 червня 2019 року №1193869/31011337 про їх невідповідність є необґрунтованим.
На думку суду, сукупність первинних документів, наданих відповідачу з метою реєстрації зупинених податкових накладних і суду до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарських операцій на виконання договору поставки, укладеного між ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТзОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС», за якими позивачем виписані і надіслані для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 року №17 та №18.
З огляду на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили конкретного переліку документів, які позивач має надати (запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної), то такі документи були надані ТзОВ «ОПОС-ТОРГ», виходячи зі змісту господарських операцій. Разом з тим, оскаржувані рішення не містять мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд вважає, що відповідач не з'ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначив перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій, наданих як відповідачеві, так і суду, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що Комісія ГУ ДФС у Волинській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, факт отримання оплати за товар 15 травня 2019 року (100% попередньої оплати; перша подія), що підтверджується платіжними дорученнями від 15 травня 2019 року №1539 на суму 257869,99 грн, №1540 на суму 127915,92 грн, є підставою для виникнення податкових зобов'язань у позивача та формування ним податкових накладних.
Варто також зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. При цьому невиконання ним законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма Радіо Телевіжн ЛТД проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінюючи в сукупності надані сторонами у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що у даному випадку ГУ ДФС у Волинській області як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень від 12 червня 2019 року №1191621/31011337 та від 13 червня 2019 року №1193869/31011337 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» від 15 травня 2019 року №17 та №18.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. На думку суду, оскаржувані рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії. Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені письмові докази, суд вважає, що вони є достатніми для висновку про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, такі документи були надані контролюючому органу, який не навів доводів щодо їх неналежності, недостовірності, недопустимості чи недостатності, а тому суд вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 15 травня 2019 року №17 та №18. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, судом не встановлено. Отже, з огляду на наведене оскаржувані рішення слід скасувати як протиправні.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 року №17 та №18, то суд враховує, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків. Разом з тим, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). Аналогічне положення закріплено і в пункті 28 Порядку №117.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
Водночас, на аргумент представника відповідача про неможливість встановити реєстраційну суму на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на момент прийняття рішення судом в даній справі, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка таких сум законодавцем не ставиться як умова для реєстрації податкової накладної на підставі рішення суду, якщо її реєстрація була зупинена. Крім того, перевірка наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України здійснюється після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі, тоді як у квитанціях від 31 травня 2019 року невідповідність реєстраційної суми на електронному рахунку позивача сумі, зазначеній у цих накладних, не встановлено.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов'язати ДПС України зареєструвати у ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 року №17 та №18. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються зі сплати судового збору - 3842,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано такі документи: копію договіру №2ПН від 18 червня 2019 року про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатським об'єднанням «АФК» (далі - Адвокатське об'єднання) та ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с.152-154); додаток 1 до договору №2 ПН про надання правничої допомоги від 18 червня 2019 року (вартість правничої допомоги адвокатського об'єднання); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (а.с.155-156).
Пунктами 4.1, 4.2 вказаного договору передбачено, що за надання правової (правничої) допомоги клієнт зобов'язується виплатити Адвокатському об'єднанню гонорар за домовленістю, згідно з обсягом наданої правничої допомоги, відповідно до підписаних сторонами актів прийому-передачі наданої правової допомоги, незалежно від гіпотетичного досягнутого результату у кожній конкретній справі. Оплата за надання правової (правничої) допомоги погоджується сторонами, виходячи з розрахунку вартості однієї робочої години адвоката Адвокатського об'єднання в розмірі 1000,00 грн без ПДВ. Розмір гонорару у кожній конкретній справі визначається сторонами у додатках до даного договору та актах приймання-передачі правничої допомоги, які є його невід'ємною частиною. При цьому враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвокатів Адвокатського об'єднання, залучених до виконання захисту інтересів клієнта, та інші істотні обставини.
Відповідно до додатку 1 до договору №2 ПН від 18 червня 2019 року встановлено розмір плати, зокрема за такі послуги: участь в судових засіданнях в суді першої інстанції з розрахунку за одне судове засідання 1000,00 грн (1 година). У попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат включено вартість за участь в судових засіданнях в суді першої інстанції з розрахунку за два судових засідання (авансування) - 1000,00 грн та судовий збір - 3842,00 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, судовий розгляд даної справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 КАС України, відтак витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн за участь в судових засіданнях в суді першої інстанції з розрахунку за два судових засідання (авансування) відшкодуванню не підлягають.
Разом з тим, позивач сплатив судовий збір у сумі 3842,00 грн згідно з платіжним дорученням від 18 вересня 2019 року (а.с.2), зазначена сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.158). Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області, Комісія якого прийняла рішення, що стали підставою звернення до суду з даним позовом, судові витрати позивача у сумі 3842,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Івана Франка, 44, ідентифікаційний код юридичної особи 31011337) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 12 червня 2019 року №1191621/31011337 та від 13 червня 2019 року №1193869/31011337.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» від 15 травня 2019 року №17 та від 15 травня 2019 року №18.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк