г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2354/19
Номер провадження 2/213/1467/19
22 листопада 2019 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Алексєєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Васильєвої Є.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідача - Шрамко ОСОБА_2 ., Тищенко О.А.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на дитину,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів на дитину, посилаючись на те, що рішенням суду з відповідача на утримання їх дитини стягнуті аліменти у розмірі 1400,00 грн щомісячно і до повноліття дитини. Оскільки зазначеної суми не вистачає на утримання дитини, просить збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 5000,00 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заявила клопотання, в якому просить зобов'язати провести незалежне медичне обстеження малолітнього ОСОБА_6 з наданням висновку, медичне обстеження провести в Комунальному підприємстві «Криворізька міська лікарня №8». В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідно до відповіді КУ «Криворізький інклюзивно-ресурсний центр №1» Криворізької міської ради позивач до вказаного центру з питання отримання корекційно-розвиткових послуг не зверталась, необхідно з'ясувати, якої саме медичної допомоги потребує малолітня дитина.
Представник відповідача ОСОБА_7 підтримав клопотання.
Представник позивача ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що позивач до КУ «Криворізький інклюзивно-ресурсний центр №1» Криворізької міської ради не зверталась, згоди на проведення обстеження малолітнього ОСОБА_6 позивач не надає. Окрім того, зазначив, що вказані відомості не є предметом доказування у даній справі.
Вислухав учасників справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує: Кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб».
Відповідно до чисельної судової практики Європейського суду з прав людини , можна побачити, що концепція «приватного» життя належить сфері безпосередньої особистої автономії. Сюди відносяться аспекти фізичної і моральної недоторканності (приклад Рішення у справі «X and Y v. the Netherlands» (постанова 26.03.1985 року (скарга N 8978/80)). Концепція виходить за вузькі межі гарантій життя, вільного від небажаної публічності. Вона забезпечує поле, в межах якого кожний може вільно займатися розвитком своєї особистості. Сюди входить право на самоідентифікацію, а також право/можливість розвивати взаємостосунки з іншими особами, у тому числі емоційні і сексуальні. Виходячи з цієї концепції, Суд ухвалив, що право на повагу до «приватного» життя включає фізичну і психологічну недоторканність людини.
Виходячи із наведеного, вислухавши думку представника позивача, який заперечував проти задоволення клопотання, суд вважає, що примушування малолітнього ОСОБА_6 на проходження медичного огляду без згоди законного представника ОСОБА_3 є фактом втручання у приватне життя, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 260 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Алексєєв