вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2153/19
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Головка Сергія Олександровича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 )
до Фізичної особи-підприємця Марущак Василя Петровича ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 )
про стягнення 85307,16 грн.
без виклику представників сторін
Фізична особа-підприємець Головко Сергій Олександрович (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Марущак Василя Петровича (відповідач) 85307,16 грн. збитків, які виникли у зв'язку з втратою вантажу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2019 р. відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
29.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІНЕРАЛІС Україна» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ТІМ» (Експедитор) укладено договір №ТТ-013 про транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання організувати перевезення вантажів Замовника, а також виконує додаткові послуги, якщо це зазначено в заявках та/або додатках до Договору.
Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 договору визначено, що Експедитор має право для виконання доручення Замовника здійснювати залучення перевізників, агентів інших третіх осіб, укладати угоди з третіми особами від свого імені та за рахунок Замовника.
01.06.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ТІМ» та Фізичною особою-підприємцем Головко С.О. (Експедитор) укладено договір про транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого, Експедитор доставляє зазначені в транспортній заявці Замовника вантажі, а Замовник оплачує послуги Експедитора.
Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 договору про транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом Експедитор має право для виконання перевезення залучати інших експедиторів, перевізників, агентів, інших третіх осіб, укладати угоди з третіми особами від свого імені, але залишаючись відповідальним за дії третіх осіб, як за власні.
Між ТОВ «МІНЕРАЛІС УКРАЇНА» та ТОВ «ТРАНС-ТІМ» була узгоджена заявка №10/04/2019 від 10.04.2019 на перевезення вантажу за маршрутом Васильків (Київська область) - с. Веселе (Дніпропетровська область).
В подальшому, на виконання заявки №10/04/2019 від 10.04.2019, узгоджена заявка між ТОВ «ТРАНС-ТІМ» та ФОП Головко С.О. №10/04/2019 від 10.04.2019 р.
Між фізичною особою-підприємцем Головко С.О. та фізичною особою-підприємцем Марущак В.П. укладено Договір-заявка №11/04/2019 від 11.04.2019.
ФОП Марущак В.П. виконав замовлення ФОП Головко С.О. за Договором-заявкою №11/04/2019 від 11.04.2019 на разове перевезення по території України вантажів, що підтверджується товарно-транспортною накладною №25 від 11.05.2019.
Договором-заявкою №11/04/2019 від 11.04.2019 р. та товарно-транспортною накладною №25 від 11.05.2019 р. передбачено наступні умови перевезення:
-маршрут перевезення: м. Васильків (Київська область) - с. Веселе (Дніпропетровська область);
-адреса завантаження: м. Васильків (Київська область), вул Соборності, 72;
-адреса розвантаження: с. Веселе (Дніпропетровська область), вул. Токова, 2а.
-вантажовідправник, згідно товарно-транспортної накладної №25 від 11.05.2019 р., ТОВ «МІНЕРАЛІС УКРАЇНА»;
-вантажоодержувач, згідно товарно-транспортної накладної №25 від 11.05.2019 р., ТОВ «Торговий дім «Степова»;
- перевезення здійснювалося автомобілем Вольво А1 6723НІ, причіп НОМЕР_3 , ОСОБА_1 .
Після здійснення доставки вантажу виявлено, що кількість доставлених добрив Мікро-Мінераліс (марганець) - 2220 літрів замість 2 600 літрів, Мікро-Мінераліс (кремній-калій) - 1450 літрів замість 2600 літрів, про що в товарно-транспортній накладній №25 від 11.05.2019 р. здійснено відмітку представника вантажоодержувача - ТОВ «Торговий дім «Степова», про невідповідність кількості доставленого вантажу кількості зазначеній в товарно-транспортній накладній №25 від 11.05.2019 р.
Складено Акт приймання товарних цінностей від 12.04.2019 р., відповідно до якого комісія у складі завідуючої складом Горевою В.В., комірника Гейко - Харченко Т.В., комірника Сєрікової Л.Г. в присутності водія автомобіля Вольво НОМЕР_3 ОСОБА_1 провели здачу - приймання вантажу. При прийманні вантажу встановлено недолік такої продукції: Мікро-Мінераліс - 380 л. (38 каністр 10 л), Мікро-Мінераліс (кремній- калій)-1150 л. (115 каністр 10 л).
В подальшому, замовник перевезення ТОВ «МІНЕРАЛІС УКРАЇНА» звернулось з претензією №15 від 22.04.2019 р. до ТОВ «ТРАНС-ТІМ» про відшкодування завданих ТОВ «МІНЕРАЛІС УКРАЇНА» збитків в розмірі вартості втраченого вантажу за товаросупровідними документами в сумі 85 307,16 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ТІМ» в свою чергу звернулось з претензією №1 від 17.05.2019 до ФОП Головко С.О.
ФОП Головко С.О. здійснив оплату претензії №1 від 17.05.2019 р., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1377338081.1 від 1.06.2019 р. на суму 85 307,16 грн.
ФОП Головко С.О. направила на адресу ФОП Марущак В.П. вимогу про відшкодування ФОП Головко С.О. збитків в розмірі втраченого вантажу за товаросупровідними документами (вимога направлена цінним листом з описом вкладення, ідентифікатор поштового відправлення №5000022444555).
Проте, 19.07.2019 поштове відправлення повернулось на адресу ФОП Головко С.О. з відміткою «за закінченням строків зберігання».
Враховуючи вказані обставини позивач, керуючись нормами статті 1191 ЦК України звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з ФОП Марущак В.П. в примусовому порядку 85 307,16 грн. збитків, оскільки до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини транспортного експедирування.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо.
Згідно ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 ЦК України).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
За змістом ч.1 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст.623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Так, статтею 614 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).
Аналіз положень статті 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.
В Договорі-заявці №11/04/2019 від 11.04.2019 зазначено, що перевізник несе повну матеріальну та юридичну відповідальність за вантаж, з моменту його завантаження в транспортний засіб до моменту його передачі вантажоотримувачеві.
Тобто, відповідач, прийнявши товар в пункті завантаження, без будь-яких зауважень в товаро-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов'язаних з порушенням умов завантаження продукції, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку відповідачем порушені договірні зобов'язання, оскільки останній не забезпечив збереження вантажу та його видачу вантажоодержувачу в повному обсязі.
Таким чином, відповідальною особою за заподіяні збитки, відповідно до умов Договору-заявки №11/04/2019 від 11.04.2019, є експедитор - ФОП Марущак В.П.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За таких обставин, у ФОП Головко С.О. наявне право на стягнення збитків у розмірі 85 307,16 грн. із ФОП Марущак В.П. у порядку регресу, згідно положень ч. 1 ст. 1191 ЦК України.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене та те, що доказів спростування позовних вимог відповідач не надав, суд вважає, що позовна вимога про стягнення про стягнення з відповідача 85 307,16 грн. вартості втраченого вантажу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 11500,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Втім, доказів понесення 11500,00 грн. судових витрат на правову допомогу позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначених сум.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Марущак Василя Петровича ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Головка Сергія Олександровича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 85 307 (вісімдесят п'ять тисяч триста сім) грн. 16 коп. збитків та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.11.2019
Суддя Т.Д. Лилак