33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"20" листопада 2019 р. м. Рівне Справа № 918/681/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П.
у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства "МАНДАРИН ПЛАЗА"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"
про стягнення заборгованості в сумі 745 599,68 грн.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Нечепорук Л.Ю.
приватний виконавець: Сідоренко С.П.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.01.2019 р. у справі № 918/681/18 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Приватного акціонерного товариства "Мандарин Плаза" 745 599 грн. 68 коп. заборгованості та 11184 грн. 79 коп. судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 р. згадане рішення залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.01.2019 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 918/681/18 повернуто без розгляду.
На виконання рішення Господарським судом Рівненської області 25 липня 2019 року видано відповідний наказ.
У листопаді 2019 року через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П., відповідно до якої скаржник просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати результати визначення вартості майна, - висновок звіту про оцінку (реєстраційний №191015/1 від 17.10.2019 р.) про вартість майна: автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № НОМЕР_1 , 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , седан легковий - В, виданий суб'єктом оціночної діяльності "Експерт-Рівне-Консалт";
- визнати неправомірним та скасувати результати визначення вартості майна, - висновок звіту про оцінку (реєстраційний №191015/1 від 17.10.2019 р.) про вартість майна: автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № JTNBE40K603209174, 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , седан легковий - В, виданий суб'єктом оціночної діяльності "Експерт-Рівне-Консалт".
Скарга аргументована тим, що 11.10.2019 р. приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Приватне підприємство "Експерт-Рівне-Консалт".
21.10.2019 за №1178 на адресу ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" надійшов висновок Звіту про оцінку (реєстраційний №191015/1 від 17.10.2019 р.) про вартість майна: автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № НОМЕР_1 , 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , седан легковий - В, виданий скб'єктом оціночної діяльності "Експерт-Рівне-Консалт". Також, на адресу ПрАт "РІВНЕАЗОТ" 21.10.2019 за №1179 надійшов висновок Звіту про оцінку (реєстраційний №191015/1 від 17.10.2019 р.) про вартість майна: автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № НОМЕР_4 , 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , седан легковий - В, виданий скб'єктом оціночної діяльності "Експерт-Рівне-Консалт".
ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не згідне з результатами визначення вартості та та оцінки майна, вважає, що вказані висновки є неправомірними, недостовірними та необ'єктивними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Вказує, що суб'єкт оціночної діяльності за відсутності ключів від транспортних засобів та неможливості у зв'язку з цим оглянути салон, багажник та інші важливі складові елементи автомобілів, був позбавлений можливості дотриматися при проведенні оцінки вартості майна передбачених статтею 20 Закону вимог щодо достовірності та об'єктивності оцінки майна. На переконання скаржника вказано ринкову вартість арештованого майна значно занижену відносно справжньої ринкової вартості транспортних засобів аналогічної марки, року випуску та комплектації. Оцінка арештованого майна проводилась з порушенням процедури проведення виконавчих дій, та своїми діями приватний виконавець ОСОБА_1 позбавив ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" гарантованого ч.2 ст.53 Закону права на визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторін виконавчого провадження.
Ухвалою від 12.11.2019 р. скаргу було призначено до розгляду на 20.11.2019 р.
20.11.2019 р. від виконавця до канцелярії суду надійшли письмові пояснення на скаргу, у яких вимоги скарги не визнає. Зауважує, що скарга є безпідставною, не обгрунтованою, не підтвердженою належними доказами та такою що не підлягає задоволенню. Приватний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а суб'єкт оціночної діяльності виготовляє Звіт про оцінку майна. Результатом визначення вартості майна є Звіт, а висновок Звіту - є лише його складовою частиною. Учасники виконавчого провадження мають право на оскарження саме Звіту в цілому, а не окремо його висновку. Доводів та будь-яких доказів неправомірності самого звіту про оцінку скаржником не надано, як і не надано самого звіту. Доказів протиправності дій приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна боржником також не надано. Приватним виконавцем дотримано положення статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі Закону винесено постанову про залучення суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості майна боржника, а суб'єктом оціночної діяльності ПП "Експерт-Рівне-Консалт" складено Звіти про оцінку.
Нормативно-правові акти з питань оцінки майна (зокрема Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав") не містять імперативної вимоги щодо огляду об'єкта оцінки. Згідно п. 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, письмову заяву оцінювача про особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки). Звіти про оцінку автомобілів на сторінці 22 (висновок Звіту) містять відповідні пояснення, застереження та їх обгрунтування.
За наведеного у сукупності свої дії виконавець вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні скарги.
У судовому засіданні 20.11.2019 р. скаржник підтримав доводи скарги та просив її задоволити.
Натомість приватний виконавець надав усні пояснення про те, що на його думку діяв у межах наданих Законом повноважень, та просив відмовити у задоволенні скарги.
Представник стягувача ПАТ "Мандарин Плаза" у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Згідно положень статті 343 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга, заслухавши присутніх учасників справи, господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2019 року приватним виконавцем було прийнято на примусове виконання наказ № 918/681/18 від 25.07.2019 року, виданий Господарським судом Рівненської області про стягнення з Приватного акціонерного говарисгва "Рівнеазот" на користь Приватного акціонерного товариства "МАНДАРИН ПЛАЗА" 745 599 грн. 68 коп. заборгованості та 11 184 грн. 79 коп. судового збору.
23.09.2019 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№60132008.
У подальшому постановою від 08.10.2019 р. накладено арешт на майно, а саме на транспортні засоби: 1) ТОYОТА CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору VІN/номер шасі (кузова. рами): НОМЕР_5 , 2) ТОYОТА CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_3 , сірого кольору, VІN/номер шасі (кузова. рами): НОМЕР_6 .
Постановою від 11.10.2019 р. приватного виконавця в/о Рівненської області Сидоренко С.П. призначено суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання Приватне підприємство "Експерт-Рівне-Консалт" для визначення вартості арештованого майна.
11.10.2019 р. приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Приватне підприємство "Експерт-Рівне-Консалт".
21.10.2019 за №1178 на адресу ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" надійшов висновок Звіту про оцінку (реєстраційний №191015/1 від 17.10.2019 р.) про вартість майна: автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № НОМЕР_1 , 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , седан легковий - В, виданий суб'єктом оціночної діяльності "Експерт-Рівне-Консалт". Також, на адресу ПрАт "РІВНЕАЗОТ" 21.10.2019 за №1179 надійшов висновок Звіту про оцінку (реєстраційний №191015/1 від 17.10.2019 р.) про вартість майна: автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № НОМЕР_4 , 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , седан легковий - В, виданий суб'єктом оціночної діяльності "Експерт-Рівне-Консалт".
ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не згідне з результатами визначення вартості та та оцінки майна, вважає, що вказані висновки є неправомірними, недостовірними та необ'єктивними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження" (далі Закон), яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Відповідно до частин 2, 4 статті 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 57 ЗУ "про виконавче провадження" передбачає, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.
Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.
Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (далі - Стандарт) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Відповідно до п. 1 Стандарту поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема: база оцінки - комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки враховуються мета оцінки та умови використання її результатів; методичні підходи - загальні способи визначення вартості майна, які ґрунтуються на основних принципах оцінки; метод оцінки - спосіб визначення вартості об'єкта оцінки, послідовність оціночних процедур якого дає змогу реалізувати певний методичний підхід; оціночні процедури - дії (етапи), виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку; об'єкти оцінки - майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об'єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об'єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу; об'єкти оцінки у матеріальній формі - нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно; об'єкти оцінки у нематеріальній формі - об'єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об'єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права. Подібне майно - майно, що за своїми характеристиками та (або) властивостями подібне до об'єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість.
За умовами п. 6 Стандарту принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.
Згідно п. 14 Стандарту визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.
Відповідно до п. 15 Стандарту методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
П. 47 Стандарту вказує, що порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки. П. 48 Стандарту - для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.
Згідно п. 49 Стандарту основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.
Дослідивши подані до матеріалів справи висновки із Звіту про вартість майна - транспортних засобів, судом встановлено, що суб'єктом оціночної діяльності здійснено визначення ринкової вартості об'єктів оцінки, а саме: автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № JTNBE40K603209529, 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , седан легковий - В; автомобіля TOYOTA CAMRY, кузов № НОМЕР_4 , 2011 р.вип., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , седан легковий - В. Звіти (висновки) складені суб'єктом оціночної діяльності ПП "Експерт-Рівне-Консалт". Ринкова вартість майна - обох автомобілів - станом на 15 жовтня 2019 року становить 309 420 гривень кожного, без включення ПДВ.
При цьому, суд звертає увагу, що до матеріалів справи не подано Звітів уцілому, а лише надано їх оскаржувані частини - висновки про вартість автомобілів.
Вищевикладене свідчить, що скаржник не висловив незгоди із звітами в цілому, а лише вважає неправомірною та оскаржує вартість об'єктів оцінки - автомобілів, яку визначив оцінювач станом на 15.10.2019 р.
Так, ні письмово у скарзі, ні усно в ході судового засідання боржник не довів суду невідповідність висновків звіту про оцінку майна положенням Національного стандарту № 1 "Загальних засад оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.
Суд також констатує, що ні суд, ні боржник не наділені відповідними знаннями та повноваженнями на перевірку відомостей, викладених у звіті про оцінку майна, оскільки пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Поряд з цим, пунктом 67 Національного стандарту № 1 "Загальних засад оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, унормовано, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: ·звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; ·звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; ·звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; ·звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Таким чином суд зауважує, що боржник не звертався до уповноважених на те осіб (органів) із запитом про рецензування звітів про оцінку майна та не заявляв відповідного клопотання суду. (Аналогічні висновки щодо необхідності рецензування звіту про оцінку майна викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2018 у справі № 23/100-12).
Суд констатує, що незгода сторони виконавчого провадження із розміром вартості майна, яку визначив оцінювач у даному випадку, також наявність (на переконання скаржника) недоліків у звіті про оцінку майна, які не вплинули на результат її проведення, не може свідчити про неякісність чи непрофесійність проведення оцінки майна, та не є самостійною підставою для скасування результатів визначення вартості майна (висновків звітів).
Відповідно належним та допустимим доказом в підтвердження факту, що звіт складено із порушенням Національного стандарту № 1 "Загальних засад оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 є саме рецензія даного звіту із відповідними висновками, а роздруковані із мережі Інтернет витяги із сайту "Auto Ria" про вартість автомобілів такого ж року випуску, марки тощо, де відображена інша ринкова ціна аналогічних авто, є неналежним доказом для підтвердження даних обставин.
Отже, з аналізу наведених вище правових норм та матеріалів скарги вбачається, що скаржник не довів обставин, що є підставами для задоволення поданої скарги.
Таким чином, доводи, що викладені у скарзі не знайшли свого підтвердження при дослідженні наявних у справі доказів та встановленні її обставин.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За умовами статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Підсумовуючи викладене суд зауважує, що скаржником не доведено у даному випадку невідповідності вимогам законодавства дій по складенню висновків звітів про оцінку майна, відтак, у задоволенні скарги необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити повністю в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на результати визначення вартості майна.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення - 20.11.2019 р.
Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно до п.25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Положеннями ч.1 ст.256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя Бережнюк В.В.