ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2019Справа № 910/10442/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне Будівництво"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітобуд"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Представники учасників справи:
Від позивача: Горецька М.В.;
Від відповідача: Шевченко М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальне Будівництво" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітобуд" (далі - відповідач) про звернення стягнення на іпотеки за Договором Іпотеки від 10.04.2019 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 1523, а саме: нежилий будинок - корпус №113 (літ. 113), розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9 (дев'ять), загальною площею 4993,4 кв. м., що є власністю Іпотекодавця і належать йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 18 січня 2017 р Колесниченком М.О . , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.01.2017 р. за реєстром №118, номер запису про право власності: 18616376, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1149260880000, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 4 560 000,00 (чотири мільйони п'ятсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок), шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.04.19. між позивачем та відповідачем укладено Договір позики № 01/04-19 - ФД, за умовами якого позивачем надано відповідачу позику в сумі 5 000 000, 00 грн., та в забезпечення виконання якого між сторонами укладено Договір іпотеки від 10.04.2019 № 1524. Оскільки відповідачем суму позики позивачу не повернуто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальне Будівництво" звернулось з позовом про звернення стягнення на майно, яке передано в іпотеку, для забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітобуд " за Договором позики № 01/04-19-ФД від 01.04.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.
14.08.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/10442/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.09.2019.
30.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про визнання позову.
30.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.
30.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про повернення судового збору.
Судом у підготовчому засіданні 30.09.2019 відкладено розгляд заяви про визнання позову, заяви про повернення судового збору до встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/10442/19 на 16.10.2019
10.10.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 16.10.2019 судом розглянуто заяву відповідача про визнання позову та вирішено відмовити в її задоволенні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10442/19 до розгляду по суті на 30.10.2019 року.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В судовому засіданні 30.10.2019 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -
01.04.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальне будівництво" (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авітобуд" (далі - Позичальник) укладено Договір позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) № 01/04-19-ФД (далі - Договір позики), з подальшими змінами і доповненнями, внесеними Додатковими угодами №1 від 01.04.19 та № 2 від 01.04.2019
Відповідно до п.1.1. Договору позики (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.19.)
Позикодавець надає Позичальнику позику (безвідсоткову поворотну фінансову допомогу) в сумі 4 560 000,00 (чотири мільйони п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.).
Проценти за користування коштами не нараховуються (п. 1.3. Договору позики).
Відповідно до п.2.4. Договору позики (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.04.19.), Позичальник зобов'язаний повернути суму отриманої позики Позикодавцю не пізніше 31 грудня 2021 року з дотриманням графіку погашення заборгованості відповідно до Додатку №1 до Договору позики.
Пунктом 2.2. Договору позики (в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.04.19) сторони домовились, що Позикодавець має право вимагати дострокове повернення суми позики в повному обсязі у випадку існуючої заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості.
Додатком №1 до Договору позики сторони погодили Графік погашення заборгованості.
Платіжними дорученнями № 284 від 02.04.2019 на суму 1 020 000, 00 грн., № 285 від 02.04.2019 на суму 2 060 000, 00 грн., № 286 від 03.04.2019 на суму 1 480 000, 00 грн. позивач перерахував на рахунок відповідача суму позики у розмірі 4 560 000, 00 грн.
В якості забезпечення виконання умов за Договором позики між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальне будівництво" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авітобуд" укладено Договір іпотеки від 10 квітня 2019 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 1523, № 1524, предметом іпотеки за яким є об'єкт нерухомого майна, а саме нежилий будинок - корпус № 113 (літ. 113), розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 4 993, 4 кв.м., що є власністю Іпотекодавця і належить йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 18 січня 2017 р. Колесниченком М.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 18.01.2017 р. за реєстровим №118, право власності зареєстровано Колесниченком М.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.01.2017, номер запису про право власності: 18616376, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1149260880000.
Вартість предмета іпотеки сторони оцінюють в загальну суму 4 525 983, 86 грн. (чотири мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 86 коп.) без ПДВ (Пункт 2.1. Договору іпотеки).
Зазначений Договір іпотеки забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Іпотекодавцем (боржником) за договором позики № 01/04-19-ФД від 01 квітня 2019 та усіма додатковими договорами про внесення змін та доповнень до зазначеної угоди, що існують або виникнуть у майбутньому (п. п.1.1. Договору іпотеки).
Згідно з пунктом 5.2. Договору іпотеки у разі порушення Основного зобов'язання або умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку, вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.
За умовами пункту 5.3. Договору іпотеки, за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя:
- На підставі рішення суду;
- На підставі виконавчого напису нотаріуса;
- Шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому Договорі (і наявність якого не вимагає укладення окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя) шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки або шляхом продажу Предмета іпотеки будь-якій особі.
Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.
Згідно з пп. 5.3.2.2 Договору іпотеки, продаж Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" за ціною, яка буде потрібна для повного погашення боргу за Основним зобов'язанням.
Договір іпотеки підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного та належного виконання зобов'язань за Основним договором (тобто до повного та належного виконання Основного зобов'язання). Цей Договір припиняє діє при повному та належному виконанню Боржником Основного зобов'язання, на підставах, визначених ст. 17 Закону України "Про іпотеку", та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. п. 6.1., 6.2. Договору);
Як вказує позивач та визнає відповідач, останній не здійснив повернення позики належним чином у погоджені Графіком погашення заборгованості розмірі та строки, у зв'язку з чим відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 050 000, 00 грн., станом на дату звернення до суду з даним позовом.
01.07.19. позивач звернувся до відповідача з Вимогою вих. № 195, у якій повідомив про порушення Основного зобов'язання (Договору позики), та вимагав достроково виконати Основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку з дати отримання даної вимоги, сума якого становить 4 560 000, 00 грн.
Вказаною Вимогою позивач повідомив відповідача, що у випадку невиконання вимог зазначених в п.1 цієї вимоги, ТОВ "Універсальне будівництво" буде вимушене в судовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки за Договорами іпотеки від 10.04.2019 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим №1523, № 1524, предметом іпотеки за яким є об'єкт нерухомого майна, а саме нежилий будинок - корпус № 113 (літ. 113), розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 4 993, 4 кв.м.
Відповідач заявлені позивачем вимоги визнав у повному обсязі, що підтверджується заявою про визнання позову від 10.09.2019 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами статті 1049 Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем, останній допустив прострочення сплати коштів за Договором позики у зв'язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість за цим Договором у розмірі 4 560 000, 00 грн.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно зі ст. 18 Закону, іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання. У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.
Статтею 33 Закону встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.
За правилами ч. 1 ст. 39 Закону, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.
Статтею 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);
спосіб реалізації предмета іпотеки;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:
іпотеку включено до іпотечного пулу;
відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;
проти іпотекодавця чи іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем зобов'язань за Договором позики від 01.04.19, та наявність підстав для звернення стягнення на предмети іпотеки за Договором іпотеки від 10.04.2019.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 68 400, 00 грн. покладаються на відповідача.
При цьому не підлягає задоволенню клопотання позивача подане 30.09.2019 про повернення йому з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.19. відмовлено у прийнятті заяви про визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Авітобуд" позову, оскільки дійшов висновку, що без встановлення та дослідження всіх фактичних обставин справи не вбачається обґрунтованим постановити судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, відсутні правові підстави для повернення позивачу судового збору з Держаного бюджету України у розмірі 34 200, 00 грн.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне Будівництво" задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором Іпотеки від 10.04.2019 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 1523, а саме: нежилий будинок - корпус №113 (літ. 113), розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9 (дев'ять), загальною площею 4993,4 кв. м., що є власністю Іпотекодавця і належать йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 18 січня 2017 р Колесниченком М.О . , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.01.2017 р. за реєстром №118, номер запису про право власності: 18616376, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1149260880000, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 4 560 000,00 (чотири мільйони п'ятсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок), шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітобуд" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9; код ЄДРПОУ 41033844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне Будівництво" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 41; код ЄДРПОУ 32669881) судовий збір у розмірі 68 400 (шістдесят вісім тисяч чотириста) грн.00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
5. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 21.11.2019 року.
Суддя М.Є.Літвінова