Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №808/2258/17
адміністративне провадження №К/9901/60767/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №808/2258/17 за позовом ОСОБА_1 до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Гуляйпільського відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Гуляйпільського відділення про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 18 червня 2015 року № 106-17 та від 30 червня 2016 року №11564-13.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2017 року позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2015 року № 106-17 та від 30 червня 2016 року №11564-13; присудив на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1280 грн за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Гуляйпільського відділення.
Натомість Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Верховний Суд постановою від 05 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково: скасував постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Гуляйпільського відділення від 18 червня 2015 року № 106-17 залишив у силі; в іншій частині - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Гуляйпільського відділення від 30 червня 2016 року №11564-13 - рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасував і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
30 серпня 2019 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №808/2258/17, а саме ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у вигляді судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 1280 грн та касаційної скарги в розмірі 2560 грн.
Вказана заява мотивована тим, що питання про судові витрати судом касаційної інстанції не вирішувалося.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заява про ухвалення додаткового судового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою позивач сплатив згідно з платіжними дорученнями від 16 липня 2018 року № 3584384 на суму 1280 грн та від 30 серпня 2018 року № 4876835 на суму 1280 грн (оригінали яких знаходяться в матеріалах справи) судовий збір у розмірі 2560,00 грн, що відповідає розміру судового збору, визначеного відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Оскільки постановою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року касаційну скаргу позивача задоволено частково та підтримано судове рішення суду першої інстанції у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Гуляйпільського відділення від 18 червня 2015 року № 106-17, то встановлені законодавством України та понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, тобто 1280 грн, мають бути присуджені на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
В іншій частині - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Гуляйпільського відділення від 30 червня 2016 року №11564-13 - рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасовано Верховним Судом і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, відтак підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у цій частині відсутні.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 1280 грн, то Суд зазначає, що це питання було вирішено Запорізьким окружним адміністративним судом у рішенні від 19 грудня 2017 року. Тому з огляду на те що вказане рішення суду першої інстанції Верховний Суд залишив у силі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2015 року № 106-17, то, відповідно, це рішення залишено в силі й у частині стягнення судового збору з відповідача, що становить 640 грн.
У даному випадку відсутні підстави для застосування частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки постановою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року не змінювалося судове рішення та не ухвалювалося нове, а залишено в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у вказаній вище частині.
За таких обставин, відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення в частині вирішення питання про судові витрати за подання ОСОБА_1 адміністративного позову.
Таким чином, Суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1280 грн.
Керуючись статтями 139, 252, 345, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 808/2258/17 задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (ідентифікаційний код 39490675, юридична адреса: 70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. І. Чеберка, буд. 9) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1280,00 грн (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова