Головуючий у суді першої інстанції Савицький О.А.
Єдиний унікальний номер справи № 761/46120/17
Апеляційне провадження №22ц/824/14892/2019
14 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Мережко М.В.,
суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,
секретар -Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - кооператив «Пейзажний» про знесення гаражного боксу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У грудні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про знесення гаражного боксу.
Представник позивача у вересні 2019 року подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи та поставити на вирішення експертизи питання чи перебуває (повністю або частково) споруджений ОСОБА_1 гараж НОМЕР_1 в кооперативі « Пейзажний» в м. Києві , вул. Володимирська, 10,або інші споруди (будівлі) за вказаною адресою , на колишньому місці розташування належного позивачу ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 14 березня 1996 року гаражного боксу НОМЕР_1 по вул. Володимирська, 10.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року призначено у справі судову земельно-технічну експертизу.
На вирішення експертизи поставлено питання: чи перебуває (повністю або частково) споруджений ОСОБА_1 гараж НОМЕР_1 в кооперативі «Пейзажний» в м. Києві, вул. Володимирська,10, або інші споруди (будівлі) за вказаною адресою, на колишньому місці розташування належного позивачу ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 14 березня 1996 року гаражного боксу НОМЕР_1 по вул . Володимирська , 10 .
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз, попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України. Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 . Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, просив ухвалу скасувати, відмовити позивачу у призначенні експертизи . У скарзі зазначав, що позивач пропустив строки для подання клопотання про призначення експертизи, зважаючи на той факт, що справа перебуває у провадженні більше двох років, і заяв про поновлення строків для подання клопотання про призначення експертизи не подавав, крім того, на думку апелянта, предмет експертизи виходить за межі предмету спору .
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 14 листопада 2019 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи . Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від позивача не надходило. Заяв , клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило, причини неявки відповідача та його представника до суду не є поважними .
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи..Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Як видно із матеріалів справи, провадження у справі відкрито 26 січня 2018 року і призначена до розгляду у підготовче засідання ( а.с. 43) .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року призначено у справі експертизу ( а.с. 133).
Доводи апеляційної скарги, що позивач в порушення вимог ст. 197 ЦПК України подав клопотання поза межами підготовчого засіданні , є безпідставними , оскільки відповідно до протоколу судового засідання , 11 вересня 2019 року відбулося підготовче засідання (а.с. 131) , ухвала про закриття підготовчого засідання в матеріалах справа відсутня . Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 44 ЦПК України визначено , що зловживання процесуальними правами є неприпустимим .
З огляду на вимоги процесуального законодавства , у позивача і відповідача права є рівними, а відтак положення щодо готовності брати участь у всіх етапах розгляду справи має і відповідач .
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Враховуючи ,що позивач своєчасно подав заяву про призначення експертизи, позов стосується захисту права власності, від вирішення питання, поставленого експерту залежить вирішення спору по суті, а відтак висновок суду про призначення експертизи є цілком обґрунтованим.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства , підстави для її скасування відсутні
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 21 листопада 2019 року.
Головуючий
Судді