Справа № 755/3994/19 Головуючий 1 інстанція - Савлук Т.В.
Провадження № 22-ц/824/12156/2019 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
іменем України
11 листопада 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулікової С.В.
за участю секретаря: Климчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року про забезпечення позову по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про поділ майна подружжя,-
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що для захисту її прав необхідно подати позов про визнання права власності на Ѕ автомобіля, придбаногопід час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , який є боржником в процедурі виконавчого провадження, в рамках проведених приватним виконавцем дій накладено арешт на транспортний засіб та передано його на реалізацію Державному підприємству «Сетам».
Водночас, враховуючи тривалість передбачених процесуальних процедур, до моменту ухвалення судового рішення, автомобіль може уже буде продано на електронних торгах і відновлення порушених прав позивача виявиться не можливим.
Тому просила шляхом накладання арешту зупинити реалізації арештованого майна, а саме: автомобіля ToyotaLand CruiserPrado ДНЗ: НОМЕР_1 , 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , сірого кольору та заборонити Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів щодо автомобіля ToyotaLand CruiserPrado ДНЗ: НОМЕР_1 , 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , сірого кольору.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про поділ майна подружжя - задоволено.
Зупинено реалізацію арештованого майна в межах виконавчого провадження №58311752, яке перебуває у проваджені приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, щодо примусового виконання виконавчого листа №755/9609/14, виданого 22 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором, а саме: транспортного засобу - автомобіля марки «Toyota», модель «LandCruiserPrado», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , сірого кольору.
Заборонено Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів в межах процедури виконавчого провадження №58311752, яке перебуває у проваджені приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, щодо примусового виконання виконавчого листа №755/9609/14, виданого 22 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором, шляхом реалізації арештованого майна - автомобіля марки «Toyota», модель «LandCruiserPrado», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , сірого кольору.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, апелянт Акціонерне товариство «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у її задоволені.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Акціонерне товариство «Універсал Банк» посилається на те, що висновок суду першої інстанції зроблений без дослідження всіх обставин справи, а саме фактично позбавило його реалізувати своє право на виконання рішення суду щодо боржника ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про поділ майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави припускати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, а отже застосування вказаного у заяві заходу відповідатиме його призначенню та меті застосування.
Натомість, з такою процесуальною позицією суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, бо вона зроблена без урахування дійсних обставин справи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, що 11 березня 2019 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: автомобіля «Toyota LandCruiser Prado» ДНЗ: НОМЕР_5, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , сірого кольору та заборонити Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь- які дії, спрямовані на проведення електронних торгів щодо автомобіля Toyota Land CruiserPrado ДНЗ: НОМЕР_5, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , сірого кольору.
Встановлено, що підстави звернення до суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 , посилалась на те, що для захисту її прав необхідно подати позов про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, придбаного під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , який є боржником AT «Універсал Банк» в процедурі виконавчого провадження.
Однак, як вбачається з довідки Єдиного реєстру судових рішень від 11 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя не було подано до Дніпровського районного суду міста Києва.
Згідно ст.ст. 43, 44 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, та обов'язками, зокрема добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.
Натомість в рамках проведених приватним виконавцем дій накладено арешт на спірний транспортний засіб та передано його на реалізацію Державному підприємству «СЕТАМ».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, враховуючи тривалість передбачених процесуальних процедур, до моменту ухвалення судового рішення про поділ майна подружжя, розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 - задоволено. Електронні торги з реалізації арештованого майна зупинено.
Так з матеріалів справи встановлено, що 23 вересня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва було винесено заочне рішення у справі № 755/9609/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яким позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № № 013-2008-1332 від 24.04.2008 року в сумі 64 856,07 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 10.02.2014 року становить 553 105 грн. 54 коп. (з яких: заборгованість по кредиту - 59 691,84 доларів США, еквівалент 509 063,95 грн., відсотки - 5 158,01 доларів США, еквівалент 43 988,54 грн., підвищені відсотки - 6,22 доларів США, еквівалент 53,05 грн.) та судовий збір - 3 654,00 грн. Рішення набрало законної сили.
Рішення суду боржником добровільно не виконувалось. А тому, виконавчий лист № 755/9609/14, виданий 22.10.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва був пред'явлений на виконання до приватного виконавця Мілоцького O.Л.
Так встановлено, що 07 лютого 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
В рамках виконавчого провадження приватним виконавцем було здійснено запити в державні органи та виявлено, що 18.07.2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб - автомобіль марки «Toyota», Land Cruiser Prado» ДНЗ: НОМЕР_5, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , сірого кольору, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . На який приватним виконавцем накладено арешт, проведено опис транспортного засобу та оголошено про його реалізацію на електронних торгах.
З огляду на вказане, судова колегія вважає, щозаява про забезпечення позову подана заявником ОСОБА_1 , подавалась виключно задля уникнення виконання рішення суду щодо заборгованості ОСОБА_2 .
Колегія суддів бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника та реалізації рухомого майна (автомобіля) банком.
Такий висновок суду міститься в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Крім того, колегія суду апеляційної інстанції звертає свою увагу, що суд першої інстанції своєю ухвалою фактично зупинив виконання рішення суду, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_2 , яке набрало законної сили.
Задовольняючи ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, суд першої інстанції зазначеного не врахував, та своєю ухвалою фактично зупинив виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.09.2014 року, яким стягнуто заборгованість у розмірі кредитним договором № № 013-2008-1332 від 24.04.2008 року в сумі 64 856,07 доларів США, що еквівалентноза офіційним курсом НБУ станом на 10.02.2014 року становить 553 105 грн. 54 коп., яке набрало законної сили, видано виконавчий лист і на підставі якого відкрито виконавче провадження.
Колегія суддів вважає, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції не було досліджено обставин, які повинні бути враховані на етапі дослідження заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; не враховано співмірність вимог клопотання про забезпечення позову позовним вимогам та обставинам справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення процесуального права при постановленні ухвали, на переконання колегії суддів, знайшли своє підтвердженняв суді апеляційної інстанції.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з відмовою у її задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 376, 379, 389,391 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року скасувати та постановити нову.
У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про поділ майна подружжя відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню до суду касаційної інстанції не підлягає.
Головуючий: Є.М. Суханова
Судді: Н.В. Ігнатченко
С.В. Кулікова