Справа № 362/1136/19 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2912/2019 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія ч.2 ст.121 КК України
07 листопада 2019 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6 ,
з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2019 року,яким :
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Васильків Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, потерпілого від Чорнобильської катастрофи, без адреси місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Васильків Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працевлаштованого, без адреси місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 02.10.2018 року вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень,
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Вироком також вирішено питання про речові докази по справі.
Колегія суддів, -
Згідно вироку суду, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.
02.12.2018 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи в кімнаті квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_12 маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень умисно наніс ОСОБА_13 , який спав на підлозі близько шести ударів руками зібраними в кулак в область голови, обличчя і тулуба.
Після чого, ОСОБА_9 наблизився до них і разом із ОСОБА_12 ногами, взутими у взуття, почав наносити удари ОСОБА_13 в область тулуба і голови, внаслідок чого заподіяли останньому наступні тілесні ушкодження:
- закрита внутрішньочерепна травма з синцем на шкірі лівої частини лобної ділянки голови;
- численні ділянки забою тканини мозку в ділянках основи лівої лобної долі та основи правої скроневої долі з переходом на її зовнішню поверхню, яка ускладнилася набряком головного мозку.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 007 від 17.01.2019 року причиною смерті ОСОБА_13 стала закрита внутрішньочерепна травма з синцем на шкірі лівої частини лобної ділянки голови, крововиливами в м'які тканини голови в лівій частині лобної ділянки, в правій лобно-тім'яно скроневій ділянці, лівій скроневій та правій частині потиличної ділянки, крововиливом під тверду оболонку головного мозку, що розповсюджується по всім поверхням правої півкулі мозку, крововиливом під м'які оболонки головного мозку, численними ділянками забою тканини мозку в ділянках основи лівої лобної долі та основи правої скроневої долі з переходом на її зовнішню поверхню, яка ускладнилася набряком головного мозку.
За ступенем тяжкості внутрішньочерепна травма має ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя, від яких в даному випадку і настала смерть.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ч.1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що ОСОБА_9 не мав прямого умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , вживав спроби надати потерпілому допомогу, не бажав та не припускав настання наслідків у вигляді смерті потерпілого. Посилаючись на висновок судово-гістологічної експертизи, де зазначено про настання смерті потерпілого через нетривалий проміжок часу, вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між завданням ОСОБА_15 тілесних ушкоджень та смертю потерпілого. Судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань про витребування доказів, які свідчать на користь її клієнта. При призначенні покарання просить врахувати дані про його особу, відсутність пом'якшуючих обставин та недоведеність обтяжуючої - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 просить дослідити в судовому засіданні висновки судово-медичних експертиз, допитати свідка ОСОБА_16 , вирок скасувати, провадження щодо ОСОБА_12 закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України, виключити з обвинувачення посилання на таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочину групою осіб. Мотивує свої вимоги тим, що судом невірно встановлено механізм отримання ОСОБА_17 тілесних ушкоджень. Виходячи з показань обвинувачених, свідка, висновку судово-медичної експертизи, найбільш вірогідним є те, що смерть потерпілого настала від ударів в голову сковорідкою та чашкою, які в руках ОСОБА_18 не перебували. Удари які останній наніс потерпілому не могли призвести до його смерті. Крім того, на думку захисника, при призначенні максимального покарання, судом не дотримано вимог ст. ст. 50, 65 КК України, так як не враховані дані про особу ОСОБА_18 та безпідставно не визнано обставиною що пом'якшує покарання - щирого каяття.
Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого ОСОБА_9 та захисників, які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Висновки суду про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_12 у вчинені інкримінованого їм злочину та кваліфікація їх дій за ч. 2 ст. 121 КК України ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки, на думку колегії суддів, відповідають дійсності і є правильними, а тому посилання в апеляційній скарзі захисника, що судом було допущено неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність не відповідають дійсності.
Так, допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_12 підтвердили факт виникнення у них 02.12.2018 року близько 22 години в квартирі АДРЕСА_3 конфлікту з потерпілим ОСОБА_13 , внаслідок якого вони наносили потерпілому ОСОБА_13 удари руками та ногами по різним частинам тіла, в тому числі і в голову.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що в той день він разом зі ОСОБА_18 вживав спиртні напої та близько 22 години вони удвох прийшли до квартири його дівчини. Там вони побачили потерпілого ОСОБА_19 , який почав висловлюватися в їх бік нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_18 наніс останньому три удари в область ребер та три удари по голові, а потім він ( ОСОБА_15 ) також наніс ОСОБА_17 два удари по голові та два по ребрах, взявши його за одяг витягнув в іншу кімнату. Потім він ще наніс удар сковорідкою, яку ОСОБА_18 вибив з рук потерпілого, по голові ОСОБА_17 . Обвинувачений ОСОБА_18 в судовому засіданні дав аналогічні показання.
В судовому засіданні суду першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_16 та ОСОБА_21 .. Вказані свідки загалом підтвердили конфлікт між обвинуваченими та потерпілим та нанесення обвинуваченими ударів потерпілому руками та ногами по різним частинам тіла. Зокрема, свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона знаходилась в гостях у своєї подруги 02.12.2018 року. Коли до квартири зайшли ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , то виник конфлікт між ними та ОСОБА_19 , під час якого почалася бійка. ОСОБА_18 та ОСОБА_15 наносили ОСОБА_17 удари в різні ділянки тіла руками та ногами. Після того, як бійка закінчилася, вона ОСОБА_15 та ОСОБА_18 пішли додому до ОСОБА_15 , але приблизно через 40 хвилин повернулися, так як вона забула свої речі. ОСОБА_17 ще був живий.
В судовому засіданні суду першої інстанції була допитана свідок ОСОБА_21 , яка суду показала, що того вечора (грудень 2018 року) близько 22-00 год., вона перебувала в гостях у своєї подруги ОСОБА_22 , за адресою: АДРЕСА_4 . Крім них в квартирі перебували ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 (прізвищ вона не знає), які розпивали спиртні напої, та мама Ані, потім до квартири прийшли ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , які були в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_18 почав «бушувати», розкидав речі, далі між ним та ОСОБА_17 виникла сварка, після чого ОСОБА_18 почав наносити ОСОБА_17 удари ногами по різних частинах тіла. ОСОБА_15 також наносив удари, точну їх кількість вона не пам'ятає. Коли, бійка припинилася, вони всі разом пішли до ОСОБА_15 в гості, а ОСОБА_17 залишився в квартирі, був при свідомості, до квартири вона більше не поверталася.
Свідок ОСОБА_20 в суді першої інстанції пояснила, що 2 грудня 2018 року, після вечері вона спала разом донькою ОСОБА_26 її подругою ОСОБА_27 , разом з ними в кімнаті був також Чепччак.Потім до квартири прийшли ОСОБА_9 , та ОСОБА_12 , та почали їх будити, після того як вона прокинулася ОСОБА_18 наніс їй удар по обличчю, вона злякалася та побігла на зупинку, коли повернулася до квартири, то там був лише Чепч ОСОБА_28 , та господарка квартири на ім'я ОСОБА_29 , вона одразу лягла спати, так як була в стані сильного алкогольного сп'янінні. Коли вона прокинулась о 02-30 год., то побачили, що ОСОБА_13 , лежав на підлозі та не подавав ознак життя.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 007 від 17.01.2019 року, смерть гр-на ОСОБА_13 , 1981 року народження, настала від закритої внутрішньочерепної травми з синцем на шкірі лівої частини лобної ділянки голови, крововиливами в м'які тканини голови в лівій частині лобної ділянки, в правій лобно-тім'яно скроневій ділянці, лівій скроневій та правій частині потиличної ділянки, крововиливом під тверду оболонку головного мозку що розповсюджується по всім поверхням правої півкулі мозку, крововиливом під м'які оболонки головного мозку, численними ділянками забою тканини мозку в ділянках основи лівої лобної долі та основи правої скроневої долі з переходом на її зовнішню поверхню, яка ускладнилася набряком головного мозку, що підтверджується даними судово - гістологічного дослідження. Вказана внутрішньочерепна травма кваліфікується як ТЯЖКЕ тілесне пошкодження, що привело до смерті потерпілого, та виникла внаслідок не менш ніж чотирьохкратної травмуючої дії в ділянку голови ОСОБА_30 тупого предмета (предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею (поверхнями) незадовго перед настанням смерті останнього (за даними судово - гістологічного дослідження в проміжку часу порядку 10-30 хвилин) .
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_30 також виявлені:
- численні синці та садна обличчя, крововилив внутрішньої поверхні верхньої губи, синці тильних поверхонь кистей та передніх поверхонь колінних суглобів - відносно живих осіб які кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні пошкодження, відношення до безпосередньої причини смерті не мають, та виникли внаслідок неодноразових травмуючих дій в вказані ділянки тіла ОСОБА_30 тупих предметів (предмету) з обмеженими травмуючими поверхнями (поверхнею) незадовго до настання смерті останнього;
- забита рана внутрішньої поверхні верхньої губи та закритий перелом кісток носу - відносно живих осіб які кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні пошкодження, що потягнули короткочасний розлад здоров'я, відношення до безпосередньої причини смерті не мають, та виникли внаслідок не менш ніж двох травмуючих дій в вказані ділянки обличчя ОСОБА_30 тупих предметів (предмету) незадовго до настання смерті останнього.
Виходячи з характеру та ступеню розвитку трупних явищ можливо висказатись що з моменту смерті ОСОБА_30 і до дослідження його трупу в морзі пройшло близько 12 - 24 годин.
При судово - токсикологічному дослідженні в крові від трупу ОСОБА_30 виявлено 2,43 промілле етилового спирту. Вказана концентрація етилового спирту в крові у живих осіб може відповідати алкогольному сп'янінню СЕРЕДНЬОГО ступеню.
Будь яких індивідуальних ознак, які дозволяють судити про форму та розміри травмуючого предмету (предметів) при проведенні експертизи не виявлено.
Після нанесення ОСОБА_31 тілесного, ушкодження, вказаного в пункті №1 даних «Висновків», можливість будь-яких самостійних дій останнього малоймовірна.
Можливість спричинення ОСОБА_31 тілесного ушкодження, вказаного в пункті №1 даних «Висновків», за механізмом, вказаним в наданій «Ухвалі», а саме внаслідок «ударів ногами, взутими у взуття» не виключається.
Можливість спричинення ОСОБА_31 тілесних ушкоджень, вказаних в пункті №2 даних «Висновків» за механізмом, вказаним в наданій «Ухвалі», а саме внаслідок «ударів руками, зібраними в кулак» та «ударів ногами, взутими у взуття» не виключається.
Можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_30 внаслідок його самовільного падіння (падінь) з висоти власного зросту зі співударом (співударами) о будь-яку поверхню малоймовірна.
Можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_30 внаслідок його падіння з висоти власного зросту, після придання його тілу первинного прискорення, зі співударом о будь-яку поверхню малоймовірна.
При проведенні експертизи будь-яких достовірних даних, які б свідчили про можливу самооборону потерпілого, не виявлено.
Судити про послідовність нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_31 не є можливим через незначний проміжок часу між їх нанесенням.
Судити про те, в якій позі знаходився потерпілий під час нанесення йому тілесних пошкоджень не є можливим.
Виходячи з локалізації тілесних пошкоджень на тілі потерпілого можливо висказатися про те, що в момент нанесення йому тілесних пошкоджень останній був обернутий до нападника (нападників) переважно передньою поверхнею тіла.
Зазначений висновок експертизи категорично стверджує, що тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілого ОСОБА_13 виникли внаслідок не менш ніж чотирьохкратної травмуючої дії в ділянку голови ОСОБА_30 тупого предмета (предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею (поверхнями) незадовго перед настанням смерті останнього. При цьому, зазначений висновок не виключає можливості отримання потерпілим ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, що призвели до його смерті внаслідок нанесення ударів взутими ногами або руками зібраними в кулак по голові потерпілого та виключає можливість виникнення цих ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції, судом безпосередньо було досліджено відеозаписи проведення за участю обвинувачених слідчих експериментів від 21 січня 2019 року, із змісту яких судом встановлено, що обидва обвинувачені без будь-якого стороннього примусу або впливу розказують і показують обставини за яких вони вдвох наносили тілесні ушкодження ОСОБА_13 , який потім помер.
Аналізуючи зазначені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого заподіяні спільними діями обвинувачених, за обставин, встановлених судом першої інстанції.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_10 про необхідність кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 119 КК України, колегія суддів знаходить за необхідне зазначити наступне. Відповідальність за ч. 1 ст. 119 КК України настає при вбивстві через необережність. З суб'єктивної сторони зазначений злочин характеризується необережною формою вини у формі злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Тобто, винний передбачає можливість настання смерті іншої особи від вчинених ним дій, але легковажно розраховує на її відвернення, а також в разі якщо винний не передбачає можливості настання смерті іншої особи від вчинених ним дій, але повинен був і міг її передбачати. В даному випадку дії обох обвинувачених носили умисний характер, виходячи з конкретних обставин справи, їх дій та тривалості часу нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для кваліфікування дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 119 КК України.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_11 про відсутності доказів нанесення Школьним ударів ОСОБА_13 , які спричинили смерть останнього, колегія суддів зазначає, що в даному випадку дії обох обвинувачених були узгоджені, спрямовані на заподіяння саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Про це свідчить спрямованість та кількість ударів нанесених ними спільно по життєво важливих органах потерпілого ( в голову та по тулубу ) як взутими ногами так і кулаками рук. Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що саме спільними діями обвинувачених потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження, від яких настала його смерть. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_11 стосовно необґрунтованого призначення максимального покарання обвинуваченим.
У відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції зазначених вимог закону не дотримано в повній мірі.
Так, призначаючи покаранняобвинуваченимОСОБА_9 та ОСОБА_12 суд не встановив обставин, що пом'якшують покарання та визнав обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_12 рецедив злочину. Однак судом у вироку не обгрунтовано призначення обвинуваченим максимального розміру покарання, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України.
Колегія суддів вважає, що з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особи обвинувачених, що характеризуються без негативних відомостей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, обвинувачений ОСОБА_9 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, відсутності обставин, що пом'якшують покарання та наявності обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_12 - рецедив злочину, обвинуваченим слід пом'якшити призначене судом покарання, зменьшивши його термін в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.
На думку колегії суддів саме таке покарання буде відповідати вимогам стст. 50, 65 КК України і буде необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі наведенного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2019 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_12 змінити в частині призначеного покарання.
Пом'якшити призначене покарання та вважати ОСОБА_9 та ОСОБА_12 засудженими за ч. 2 ст. 121 КК України до восьми років позбавлення волі кожного.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженими в той же строк з дня отримання копії ухвали.