Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №826/15699/17
адміністративне провадження №К/9901/643/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Стародуба О.П., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/15699/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Паламарчука Віталія Віталійовича до державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни, треті особи - ОСОБА_1 , Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича - адвоката Бєлкіна Марка Леонідовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого - судді Ісаєнко Ю.А., суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,
Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35669158 від 14.06.2017 реєстраційний номер 411802680000, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на предмет іпотеки (нежитлові приміщення загальною площею 81,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2018 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35669158 від 14.06.2017 щодо нерухомого майна реєстраційний номер 411802680000.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою провадження у справі закрито.
Суди встановили, що 14.04.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Енергобанк» укладено договір №ДФ-112344-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків.
У подальшому, для забезпечення виконання зобов'язань по вказаному вище договору, 21.07.2014 між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі №1407. В іпотеку було передано нерухоме майно банку, а саме нежитлові приміщення загальною площею 81,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 .
Рішенням державного реєстратора філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35669158 від 14.06.2017, зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на предмет іпотеки (нежитлові приміщення загальною площею 81,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 ).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням державного реєстратора, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що державним реєстратором філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Заіко І.В. порушено вимоги статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку», статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а, отже, як наслідок, рішення, прийняте відповідачем, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в адміністративній справі, виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, що випливають із договірних відносин.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його у касаційному порядку. Просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року.
У поданому відзиві на касаційну скаргу, представник ОСОБА_1 просить залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 цього Кодексу визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичною особою права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси, колегія суддів, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про неналежність цього спору до юрисдикції адміністративних судів є правильним.
Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа № 826/4976/16)
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 343, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича - адвоката Бєлкіна Марка Леонідовича залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
О.П. Стародуб
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду