21 листопада 2019 року
Київ
справа №1340/5812/18
адміністративне провадження №К/9901/31652/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №1340/5812/18 за позовом Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про скасування наказу,
У грудні 2018 року Державний реєстратор Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2018 року №3591/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
15 листопада 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №1340/5812/18.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Всупереч вищезазначеної законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), (частина друга статті 169 КАС України).
Разом з тим, скаржник просить суд звільнити від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що оскільки оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України від 15 листопада 2018 року №3591/5 йому тимчасово обмежено доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він позбавлений можливості отримувати дохід від професійної діяльності.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведене та беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлена ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За змістом підпункту 3 пукту 1 ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (2018 рік) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду у 2018 році та заявив одну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову складала 1762, 00 грн, а за подання цієї касаційної скарги, ставка судового збору складає 3524, 00 грн (200% від 1762, 00 грн).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102;найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207; призначення платежу: «*;101; _____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Крім цього, згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні, за участю позивача 18 вересня 2019 року (повний текст складено 24 вересня 2019 року), тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 24 жовтня 2019 року.
Касаційну скаргу до суду надіслано 13 листопада 2019 року, що підтверджується відміткою ПАТ «Укрпошта» на конверті зі штриховим кодовим ідентифікатором №8111003316136, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження та зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови у день його проголошення йому вручено не було, на його поштову адресу станом на 28 жовтня 2019 року постанова не надходила, у зв'язку з чим звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про надання вказаної постанови, яку отримав в цей же день (28 жовтня 2019 року).
Скаржник, також, долучає до касаційної скарги копію заяви від 28 жовтня 2019 року адресовану суду апеляційної інстанції про видачу копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року.
Перевіривши клопотання Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Так, позивачем не надано до суду доказів бездіяльності суду апеляційної інстанції щодо направлення йому належним чином завіреної копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року.
Наявність звернення скаржника до суду апеляційної інстанції із вимогою видати копію оскаржуваної постанови не є підтвердженням невиконання судом апеляційної інстанції свого обов'язку щодо направлення учасникам справи копії ухваленого судового рішення.
Отже вказані причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки скаржником не наведено причин, які б його позбавляли можливості звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою у встановлений законом строк, враховуючи його безпосередню участь у судовому засіданні 18 вересня 2019 року. Зазначене свідчить про відсутність реального наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
З урахуванням викладеного, скаржнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання до касаційного суду: клопотання із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження та надання доказів їх поважності; оригіналу документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3524,00 грн та копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями169, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №1340/5812/18.
Касаційну скаргу Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №1340/5812/18 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду