Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №420/2319/16-а
адміністративне провадження №К/9901/30280/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну каргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області визнання незаконними дій в частині відмови в призначенні пільгової пенсії та зобов'язання прийняти рішення про призначення пенсії на пільгових умовах, -
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (далі - відповідач), в якому просив: визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області в частині відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах; скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 29 листопада 2016 року про відмову в призначенні пенсії за віком згідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 на посаді тракториста в КСП «Сосновський» Новопсковського району Луганської області, з 03.04.2000 по 22.02.2002 на посаді тракториста в СФГ «Банто» Новопсковського району Луганської області, з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука» та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31 липня 2016 року.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що період роботи на посаді тракториста - машиніста в ТОВ «Технаука» не підлягає включенню до пільгового стажу, оскільки не підтверджений уточнюючою довідкою. Вказує, що підприємство знаходиться на непідконтрольній Україні території, а відтак перевірити достовірність даних щодо пільгового стажу позивача, кількості відпрацьованих днів немає можливості.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 1979 року по 10.04.2000 працював трактористом в КСП «Сосновський», 02.04.2000 звільнений з членів КСП «Сосновський» у зв'язку з реорганізацією, 03.04.2000 прийнятий на роботу в КФХ «Банто» трактористом 1 класу, 22.02.2002 звільнений з КФХ «Банто» за власним бажанням.
Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.03.2002 по 12.11.2007 працював механізатором в ТОВ «Технаука», з 01.04.2008 по 15.10.2008 та з 05.05.2009 по 01.12.2009 працював трактористом в ТОВ «Технаука».
30.07.2016 ОСОБА_1 виповнилось 55 років, тому він 20.10.2016 звернувся до управління ПФУ в Новопсковському районі з заявою про призначення йому пільгової пенсії відповідно до вимог п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Однак, у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу відмовлено у зв'язку з не підтвердженням його безпосередньої участі у виробництві сільськогосподарської продукції у період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві «Сосновський» на посаді тракториста з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000, на посаді тракториста СФГ «Банто» з 03.04.2000 по 22.02.2002, на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука» з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009, оскільки за відпрацьований період з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 не зазначено посаду, та перевірити факт роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста ТОВ «Технаука» неможливо, оскільки підприємство розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території (м. Луганськ).
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії, оскільки надані ним документи підтверджували пільговий стаж роботи та право на призначення пенсії згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки записами трудової книжки підтверджується пільговий стаж позивача.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встанровлено, згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 1979 року по 10.04.2000 працював трактористом в КСП «Сосновський», 02.04.2000 звільнений з членів КСП «Сосновський» у зв'язку з реорганізацією, 03.04.2000 прийнятий на роботу в КФХ «Банто» трактористом 1 класу, 22.02.2002 звільнений з КФХ «Банто» за власним бажанням.
Згідно довідки № 22-7/8-1486 від 17.06.2016 в протоколах засідань КСП та протоколах загальних зборів уповноважених членів КСП «Сосновський» с. Соснівка Новопсковського району Луганської області за 1992-1993, 1996-2000 роки, які знаходяться на зберіганні в архівному секторі райдержадміністрації, відомостей про переведення на іншу роботу, про роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати стосовно ОСОБА_1 не має.
Вказані відомості також підтверджуються архівними довідками № 01-42/629 від 04.07.2016, № 01-42/632 від 04.07.2016, № 01-42/625 від 04.07.2016, № 01-42/626 від 04.07.2016, № 01-42/627 від 04.07.2016, № 01-42/628 від 04.07.2016, № 01-42/631 від 04.07.2016, № 01-42/637 від 06.07.2016, виданими Новопсковською районною комунальною установою «Об'єднаний трудовий архів Новопсковського району» на підставі відомостей на одержання заробітної плати працівниками колективного сільськогосподарського підприємства «Свердлова», КСП «Соснівське», КСП «Україна» с. Соснівка Новопсковського району Луганської області.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на підставі п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи в КСП «Сосновський» та КФХ «Банто».
Спірним, на думку відповідача є стаж роботи в ТОВ «Технаука».
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 працював на посаді механізатора та тракториста в ТОВ «Технаука».
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 23 від 17.10.2016, ОСОБА_1 дійсно працював у ТОВ «Технаука» у періоди з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, і за весь період був зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві.
ТОВ «Технаука» знаходиться на непідконтрольній Україні території.
Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Луганській області № 29-27/6 від 10.01.2017 ТОВ «Технаука» згідно класифікатора видів економічної діяльності мав КВЕД 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур.
Що стосується доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі про те, що довідки, видані на тимчасово окупованій території не можуть бути взяті до уваги, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтованого виходили з того, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Отже, спірний період підлягає зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірним рішення відповідача, та зобов'язав призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно п «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з огляду на наявність достатнього пільгового стажу роботи, необхідного для призначення цього виду пенсії.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук