Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №821/278/17
адміністративне провадження №К/9901/45364/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у складі судді Кузьменко Н.А. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Крусяна А.В., Градовського Ю.М., Романішина В.Л. у справі № 821/278/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства " ЗЛАТОБАНК " Славінського В.І. (надалі по тексту - відповідач, Уповноважена особа) щодо застосування наслідків нікчемності правочину;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200 000 грн., за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (Договір банківського вкладу) від 16.01.2015;
- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1 та включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200 000 грн., за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (Договір банківського вкладу) від 16.01.2015.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200 000,00 грн., за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (Договір банківського вкладу) від 16.01.2015.
Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200 000 грн., за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (Договір банківського вкладу) від 16.01.2015.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіної М.А. за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 320,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року змінено, викладено п'ятий абзац резолютивної частини судового рішення в наступній редакції:
«Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять)грн.».
В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року залишено без змін.
Не погодившись з рішенням судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами було залишено поза увагою те, що джерелом походження спірної суми коштів у розмірі 200000 грн. є перерахування останньої в безготівковій формі з поточного рахунку юридичної особи як зворотньо-фінансова допомога, а відтак вказаний правочин є нікчемним згідно пунктів 7 та 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 ЦК України. Наголошено на тому, що позивач не є вкладником у розумінні положень вказаного Закону, оскільки кошти не були залучені банком від позивача, а є такими, що надані як зворотньо-фінансова допомога від ПП "Восток-Агро". Перерахування коштів здійснювалось у безготівковій формі з іншого рахунку, тобто кошти надійшли внаслідок "дроблення" рахунку іншого клієнта.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 16 січня 2015 року між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (Договір банківського вкладу). Відповідно до пунктів 2.1.-2.5 Угоди №079032: банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 ; вид вкладу "Класичний" в національній валюті; початкова сума вкладу складає 179900,00 грн.; валюта вкладу - гривня; строк розміщення вкладу - до 16.02.2015. Згідно меморіального ордеру №412516 від 16.01.2015 позивачем за умовами договору №079032 на вкладний рахунок № НОМЕР_2 внесено грошові кошти у сумі 179900,00 грн.
Згідно квитанції №766675 від 26.01.2015 позивачем, згідно з умовами Угоди №079032, на вкладний рахунок № НОМЕР_2 , внесено грошові кошти у сумі 20000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства " ЗЛАТОБАНК " до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13 лютого 2015 року прийнято рішення № 30 про запровадження з 14.02.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві " ЗЛАТОБАНК ". Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13 травня 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України № 310 від 12 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ " ЗЛАТОБАНК ". Рішенням № 99 від 13 травня 2015 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру Ліквідації ПАТ " ЗЛАТОБАНК ". Наказом № 156 від 13 травня 2015 року призначено В.І. Славінського уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " ЗЛАТОБАНК " строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно. У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13 травня 2015 року № 99 "Про початок процедури ліквідації ПАТ " ЗЛАТОБАНК " та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", із змінами внесеними згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 травня 2015 року № 100, Фондом з 20 травня 2015 року розпочато виплати коштів вкладникам ПАТ " ЗЛАТОБАНК ".
В газеті "Голос України" № 86 (6090) від 19 травня 2015 року опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації ПАТ " ЗЛАТОБАНК " та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " ЗЛАТОБАНК ". Рішенням № 391 від 24.03.2016 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжила строки процедури ліквідації АТ " ЗЛАТОБАНК " на два роки по 13.05.2018 включно.
При зверненні до банків-агентів Фонду позивачеві була надана інформація про її відсутність в реєстрі вкладників АТ "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листом Уповноваженої особи від 29 травня 2015 року №756 на адресу ОСОБА_1 повідомлено про не включення її до реєстру вкладників з причини того, що уповноваженою особою Фонду проводиться перевірка за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів, в тому числі і по рахунку позивача, тому прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів на рахунках позивача з метою запобігання неправомірного отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів. У листі також повідомляється, що у разі встановлення законності операцій, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення позивача до відповідного реєстру на суму залишків на рахунку.
З інформації оприлюдненої на сайті Фонду позивач дізнався, що відшкодування коштів вкладникам АТ "ЗЛАТОБАНК", які не звернулися до банку-агента Фонду в період з 21.07.2015 до 31.08.2015, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень до Фонду.
30 вересня 2017 року позивач звернулась на ім'я директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку ПАТ "ЗЛАТОБАНК", на загальну суму 199900 грн, на підставі Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір банківського вкладу) №079032 від 16.01.2015.
У відповідь, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом №02-036-26/16 від 06 січня 2016 року повідомив позивача, що у переліку вкладників інформація стосовно зазначеного вкладу відсутня та повідомив про можливість звернутись за додатковою інформацією до уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК".
У відповідь на адвокатські запити адвоката позивача уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славінським В.І., листом від 21.10.2016 було повідомлено про те, що після перевірки 04.10.2016 уповноваженою особою було подано документи до Фонду гарантування вкладів для розгляду питання щодо можливості зняття обмежень за виплатами по рахунках осіб, в інтересах яких діє адвокат, та включення зазначених осіб до Переліку вкладників, що мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, але результати розгляду питання до банку станом на дату відповіді на адвокатський запит не доведені. Аналогічний зміст має і лист уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " ЗЛАТОБАНК " Славінського В.І. від 13.12.2016 №2475.
08.04.2015 відповідачем прийнято наказ № 164/1 "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів", а 09.04.2015 прийнято наказ №165/1 "Про внесення змін до наказу №164/1 від 08.04.2015 шляхом викладення його у новій редакції" та наказу №17/01.17-02 від 17.01.2017, яким визнано нікчемними транзакції та правочини (договори згідно переліку до цього наказу), серед яких і операції за рахунком ОСОБА_1
07 лютого 2017 року на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача від 30.01.2017 про нікчемність правочину, в якому вказано, що уповноваженою особою фонду в результаті перевірки виявлено, що 03.12.2014 з рахунку, відкритого юридичній особі ПП "Восток Агро", на рахунок позивача надійшла сума 199900,00 грн., такі дії мають ознаки нікчемності за п. 9 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
такими чином, Уповноваженою особою визнано нікчемним саме дії, щодо зарахування коштів в сумі 199900,00 грн, які надійшли 03.12.2014 з рахунку ПП "Восток-Агро".
Не погоджуючись із вищенаведеними діями відповідача позивач звернувся до суду.
Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи не було виявлено, а відповідачем не було доведено, що спірний договір має ознаки нікчемності, визначені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зазначено, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом є кошти, внесені безпосередньо вкладником. В той же час судом вказано, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оскільки в ході розгляду справи на підставі поданим доказів суд не встановив таких наслідків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегії суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
На дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" на поточному рахунку ОСОБА_1 відповідно до угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування (договору поточного рахунку) від 16 січня 2015 року було зараховано суму 199900 грн.
Суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 1.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція №492) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки.
Слід вказати, що кошти на поточний рахунок позивача були зараховані 03.12.2014 з рахунку, відкритого юридичній особі ПП "Восток Агро", тобто до прийняття постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії проблемних" та до прийняття Національним банком України рішення № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" та запровадження тимчасової адміністрації (до 13 лютого 2015 року). Ці кошти відповідно до виписки по особовому рахунку від 15 березня 2017 року (а.с. 58-60) надійшли на поточний рахунок позивача № НОМЕР_3 з рахунку № НОМЕР_4 , належного ПП "Восток-Агро", 03 грудня 2014 року із призначенням: зворотньо-фінансова допомога.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо посилань Уповноваженої особи на наявність підстав для віднесення правочину до нікчемних з огляду на підстави, визначені пунктами 7 та 9 статті 38 Закону №4452-VI, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не поширює свою дію на договір, укладений між позивачем та ПАТ "Златобанк". Зокрема, зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку, прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору. Однак, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується доводами касаційної скарги, при перерахуванні коштів як зворотньо-фінансової допомоги від ПП "Восток-Агро" позивачем не отримано жодних переваг від ПАТ "Златобанк", банк не здійснив жодного платежу на користь позивача, а лише отримав кошти в якості зворотньо-фінансової допомоги.
Посилання Уповноваженої особи на те, що метою укладення даного правочину було отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, колегія суддів касаційного суду сприймає критично, оскільки доказів такого умислу суду не надано.
З приводу посилань відповідачів на надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого "дроблення" (розподілу) депозитного рахунку іншого клієнта, на якому була розміщена значна сума коштів, що свідчить про нікчемність вчиненого позивачем та банком правочину, з огляду на те, колегія суддів зазначає, що спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії "договори дроблення", з'явилася 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16 липня 2015 року № 629-VIII.
Цим Законом частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було доповнено спеціальним пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як "здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства". Спрямованість цих законодавчих змін на віднесення до категорії нікчемних, так званих, "договорів дроблення" підтверджується Пояснювальною запискою до проекту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (реєстраційний № 2045а від 08 червня 2015 року), який був внесений Кабінетом Міністрів України. У цій Пояснювальній записці зазначено, що проект закону спрямований на, зокрема, розширення переліку підстав, за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, які мають ознаки "дроблення". Крім того, саме рішення Верховної Ради України про прийняття Закону № 629 було спрямоване на віднесення до категорії нікчемних, так званих, "договорів дроблення" і це підтверджується стенограмою засідання парламенту від 16 липня 2015 року.
Фактично під "дробленням" розуміється переказ депозитних коштів із одного рахунку, сума на якому перевищує гарантовану суму для відшкодування, на інші депозитні рахунки, як правило, новоутворені, в частинах, які підпадають під виплату Фондом гарантування вкладів.
Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення пункту 9 до частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. З огляду на що, посилання Уповноваженої особи на наявність факту "дроблення вкладу" з боку позивача є безпідставним.
Більш того, перерахування на рахунок позивача зворотньо-фінансової допомоги від ПП "Восток-Агро" здійснено навіть ще до віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії проблемних відповідно до Постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року №777/БТ.
Слід зазначити, що відповідно до виписки по рахунку від 15 березня 2017 року зарахування коштів на поточний рахунок позивача № НОМЕР_3 відбулось шляхом перерахування останніх з рахунку ПП "Восток-Агро" № НОМЕР_4 , і не суперечить приписам пункту Інструкції № 492. Доказів іншого відповідачами не надано.
При цьому, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.
Жодних доказів того, що при укладенні типового договору банківського рахунку позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.
Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Златобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук