Ухвала від 20.11.2019 по справі 524/6327/17

УХВАЛА

20 листопада 2019 року

Київ

справа №524/6327/17

адміністративне провадження №К/9901/28057/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 4 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області Години Ірини Іванівни, третя особа - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та неповажністю вказаних ним підстав для його поновлення.

Судом встановлено, що скаржником у визначений строк подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Так, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції, вона ухвалена 25 липня 2018 року у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача Чалапи С.І. (проголошено повний текст постанови). Таким чином строк касаційного оскарження закінчився 27 серпня 2018 року.

Касаційну скаргу подано 8 жовтня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження більше ніж на рік.

Отже, з моменту ухвалення постанови суду апеляційної інстанції (25 липня 2018 року) до моменту подання касаційної скарги (8 жовтня 2019 року) сплинуло 440 днів (1 рік 2 місяці 13 днів).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що отримавши у червні 2019 року інформацію про сталу позитивну практику Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з питань наявної можливості касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності, усвідомлюючи, що дана справа має виняткове значення, позивачем були здійснені заходи щодо отримання рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, як зазначає позивач, судом апеляційної інстанції не було роз'яснено порядок оскарження прийнятого ним рішення та не вручено його після проголошення.

Суд касаційної інстанції вважає такі доводи скаржника необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Як вбачається з судових рішень, що оскаржується, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області Години І.І., третя особа - Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 17 липня 2015 року Серії АА №196399 про накладення адміністративного стягнення залишено без розгляду.

У резолютивній частині постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, суд апеляційної інстанції роз'яснив учасникам справи, що: «Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 328 КАС України.».

За правилами частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції в повній мірі виконав свій обов'язок щодо роз'яснення порядку оскарження рішень з урахування того, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають касаційному оскарженню в порядку частини другої статті 328 КАС України.

Щодо доводів скаржника про невиконання судом апеляційної інстанції обов'язку щодо вручення постанови суду, то будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього ним до суду касаційної інстанції не надано.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно перевірити наведені скаржником обставини, оскільки матеріали справи №524/6327/17 перебувають у Автозаводському районному суді міста Кременчука.

Відповідно до частини першої статті 73 та частини другої статті 74 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 248, 332, 333, підпунктом 14 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 4 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області Години Ірини Іванівни, третя особа - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді М.М.Гімон

І.Л.Желтобрюх

Попередній документ
85804229
Наступний документ
85804231
Інформація про рішення:
№ рішення: 85804230
№ справи: 524/6327/17
Дата рішення: 20.11.2019
Дата публікації: 22.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо