Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа № 804/9754/15
адміністративне провадження № К/9901/7703/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України
на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 (колегія у складі суддів: Панченко О.М., Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.)
у справі № 804/9754/15
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс»
доДніпропетровської митниці Державної фіскальної служби
провизнання протиправним та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л» (далі - Товариства) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниці), у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці №110100000/2015/200024/1 від 06.02.2015 про коригування митної вартості товару; визнати протиправним та скасувати видану Дніпропетровською митницею картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2015/00040 від 06.02.2015; стягнути з Державного бюджету України зайво сплачені суми податку на додану вартість в розмірі 30651,45 грн. та мита в розмірі 13932,48 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих ним товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 (суддя - Голобутовський Р .З . ) у задоволені позову було відмовлено, з підстав законності винесених відповідачем актів, так як подані до митного оформлення документи не підтверджують митну вартість завезеного Товариством товару, що вказана в митній декларації.
Натомість, суд апеляційної інстанції постановою від 13.01.2016 рішення суду першої інстанцій скасував, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС №110100000/2015/200024/1 від 06.02.2015 про коригування митної вартості товару. Визнано протиправним та скасовано видану Митницею картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2015/00040 від 06.02.2015. В решті позову було відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості і не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишивши рішення суду першої інстанції в силі, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується про поверховість розгляду справи судом апеляційної інстанції в частині дослідження факту не надання позивачем документального підтвердження дійсної вартості придбаного ним товару, поставленого з-за кордону.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» (покупець) та фірмою Westfleisch eG, Німеччина (продавець) було укладено контракт №12/09/13 на поставку товару - «заморожена свиняча печінка».
Згідно з договором доручення №5 від 01 грудня 2014 р., укладеним між Товариством та ТОВ «Гіперіон Д», останнім 06.02.2015 з метою митного оформлення товару відповідно до вищезазначеного контракту шляхом електронного декларування подано митну декларацію від 06.02.2015 №110100000/2015/202423.
Митна вартість товару декларантом визначена за основним методом визначення митної вартості (за ціною угоди).
Для митного оформлення декларантом подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №12/09/13 від 12 вересня 2013 року;
- специфікація №5 від 19 січня 2015 року;
- комерційна пропозиція від 19 січня 2015 року;
- прайс-лист від 15 січня 2015 року;
- довідка про транспортні витрати №3 від 02 лютого 2015 року;
- заява на страхування окремого перевезення товару №51 від 27 січня 2015 року;
- книжка МДП (Carnet TIR) XW.75401977 від 28 січня 2015 року;
- рахунок-фактура (інвойс) DR-118981 від 27 січня 2015 року;
- рахунок-проформа 12751 від 20 січня 2015 року;
- міжнародна автомобільна накладна (CMR) UA27012015 від 27 січня 2015 року;
- договір про надання послуг митного брокера №5 від 01 грудня 2014 року;
- договір (контракт) про перевезення №192-01-2015 від 21 січня 2015 року;
- договір (контракт) про перевезення №27/11/13 від 27 листопада 2013 року;
- договір (контракт) про перевезення №30 від 05 травня 2014 року;
- ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) ЄРД-00 №089536 від 06 лютого 2015 року;
- сертифікат про походження товару загальної форми А 080528 від 26 січня 2015 року;
- лист виробника від 04 грудня 2014 року;
- лист про відбір зразків від 02 лютого 2015 року;
- сертифікат якості від 27 січня 2015 року;
- копія митної декларації країни відправлення 15DE805211451009E0 від 27 січня 2015 року.
В ході здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару Товариство було повідомлено митним органом про необхідність надання наступних додаткових документів (за наявності):
- сертифікат якості від 27.01.2015;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
- виписку з бухгалтерської документації.
Необхідність надання вищезазначених документів митним органом обґрунтовано виявленими розбіжностями в документах, передбачених частиною другою статті 53 МК України, зокрема: у зовнішньоекономічному контракті від 02.09.13р. №02/09/13 п.3.1.. розділом 3, прайс-листі від 14 січня 2015 року №б/н та специфікації №5 від 15 січня 2015 року передбачена 100% передплата. У якості підтвердження передплати за товар надане платіжне доручення від 21 січня 2015 року №81, в якому посилання на контракт від 02.09.13р. №02/09/13, але ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит плюс" було укладено зовнішньоекономічні контракти від 02.09.13р. за №02/09/13 між Westfleisch eG, Німеччина та VION Sales West BV, Нідерланди, що унеможливлює підтвердження оплати за вказану у МД та ТСД партію товару; страхування вантажу є складовою частиною на умовах поставки FCA Oer-Erkenschwick, але відсутній договір про страхування вантажу; по транспортному договору від 21 січня 2015 року №192-01-2015 між експедитором ПП "Транс-логістік" та виконавцем ПП "СМВ-Транс" передбачено подання заявки та рахунку на оплату транспортних послуг. По договору від 27.11.2013 року №27/11/13 між ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит плюс" та експедитором "Транс логістік" про надання транспортно-експедиторських послуг передбачено подання заявки та рахунку про сплату цих послуг. Ці документи підтверджують вартість та сплату за транспортно-експедиційні послуги. Вказані документи не надані декларантом; у наданому до митного оформлення проформі-інвойсі від 20 січня 2015 року №12751 вказано умови поставки EXW з вартістю товару 0,25 Євро/кг, а у наданому до митного оформлення інвойсі від 27.01.2015 року №DR-118981 зазначено умови поставки FCA з вартістю товару 0,25 Євро/кг.
Декларант засобами електронного зв'язку повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів у десятиденний термін.
06.02.2015 у зв'язку з неподанням додаткових документів відповідачем прийнято рішення №110100000/2015/200024/1 від 06.02.2015 про коригування митної вартості товару та складено картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2015/00040 від 06.02.2015 у зв'язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості. Митну вартість товару «заморожена свиняча печінка» скориговано до 0,6989 EUR /кг (0,25 Євро/кг вказано позивачем) на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням другорядного методу 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до статті 60 МК України.
Вищевказаний товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митною декларацією від 06.02.2015 №110100000/2015/202463.
Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження картки відмови у прийнятті першої МД та рішення про коригування заявленої в ній митної вартості Митниці, Товариство звернулось до суду, який відновив його права, з чим погоджується Верховний Суд.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.
Так суд апеляційної інстанції в належний спосіб дослідив всі надані позивачем з МД документи, які підтвердили заявлену ним митну вартість товару. Різниця в ціні завезеного Товариством товару, який поданий до розмитнення та договірної ціни такого товару, вказаної в міжнародному контракті обумовлене кількістю товару, а саме сплачено за 20500 кг. (5124,00 Євро), а завезено (поміщено під митний контроль) 19294,00 кг. (4823,50 Євро). При цьому, як і у першому випадку, так і в другому ціна товару за 1 кг. відповідає заявлений в МД вартості - 0,25 Євро. Тому доводи відповідача про невідповідність митної вартості товару, заявленої в МД та ціни міжнародного договору не приймаються до уваги Верховним Судом.
З урахуванням чого, рішення судів попередніх інстанцій є законними та відповідають сталій практиці щодо вирішення подібних спорів, сформованій в тому числі Верховним Судом України, правова позиція якого висловлена в постановах від 31.03.2015 (справа № 21-127а15) і від 30.06.2015 (справа № 21-591а15).
Щодо висловленого занепокоєння Митниці в картці відмови у прийнятті митних декларацій від Товариства, такого як, не надання договору на перевезення товару, то Суд вважає за необхідне зазначити, що МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів. Доводи відповідача про суперечливі показника двох різних документів про ціну транспортування товару, зокрема ціна транспортування в довідці №3 від 02.02.2015, поданої до МД ціна вказана на рівні 39000,00 грн., тоді як в листі №14 від 10.04.2015 - 51000,00 грн. не приймаються до уваги, оскільки згідно із вказаної довідки ціна транспортування товару по маршруту Німеччина (м.Oer) - Україна (п/п Яготин) складала 35000,00 грн. При цьому додатково експедиторські послуга склали 4000,00 грн., що в сумі складає 39000,00 грн. (34000,00+4000,00). Власне ціна транспортування товару в сумі 51000,00 грн. була визначена, виходячи із всього маршруту Німеччина (м.Oer) - Україна (с. Дніпропетровськ).
Висновки Митниці про ненадання Товариством до митного оформлення товару договору про страхування товару та наявності суперечливих відомостей в частині умов поставки товару згідно Інкотермс-2010 спростовані судом апеляційної інстанції. Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що відомості про страхування в формі заяви надавались позивачем відповідачу разом з МД, а сам договір був наданий пізніше, при цьому відомості про умови поставки товару згідно Ікотермс-2010 були уточненні, як самими транспортними документами (CMR). При цьому, Верховний Суд, наголошує, що вказані уточнення підтверджуються поясненнями відправника-нерезидента, які подавались Митниці та знаходяться в матеріалах справи. З урахуванням того, доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що вказані факти могли вплинути на зміну вартості товару, що завозився позивачем не є належними.
Крім того, є вірними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність в рішенні відповідача інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митниця не врахувала, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, вона повинна також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Вказаних дій відповідачем вчинено не було, що є порушенням частини другої статті 19 Конституцій України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду інстанції і не спростованими доводами касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду