Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №591/6598/16-а
адміністративні провадження №К/9901/17902/18, К/9901/17904/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14 червня 2017 року (суддя Бурда Д.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (колегія суддів: Тацій Л.В., Григоров А.М., Подобайло З.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення дій,
В грудні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області від 14.06.2016 року № 2 про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 06.05.2000 року по 20.03.2003 року;
визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 30.06.2016 року №704 з приводу відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи з 06.05.2000 року по 20.03.2003 року, з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року та з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року;
зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 25 травня 2016 року.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 14.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач Сумське ОУПФ та ГУПФУ в Сумській області подали касаційні скарги, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційні скарги обґрунтовані тим, що до пільгового стажу не включено періоди роботи з 06.05.2000 по 20.03.2003 у ТОВ «Агроспілка», та з 01.07.2011 по 31.07.2011, з 01.10.2011 по 31.10.2011 у СТОВ «Піщане», оскільки згідно з документами, наданими для перевірки, позивач вказаний на посаді водієм, а не трактористом.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити скарги без задоволення, а судові рішення - без змін.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2017 року та 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 55 років, 25.05.2016 року звернувся до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Також з матеріалів справи вбачається, позивач звертався до Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про підтвердження стажу роботи.
Рішенням Комісії від 14.06.2016 підтверджено позивачу стаж роботи що дає право на пенсію відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у радгоспі-заводі ім.. Горького, в подальшому реорганізованому в КСП ім Горького, що ліквідоване без визначення правонаступника. Відмовлено у підтвердженні стажу роботи трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим виробництвом сільгосппродукції за період з 06.05.2000 року по 20.03.2003 року в ТОВ «Агроспілка» через розбіжності у трудовій книжці та архівній довідці.
Рішенням відповідача №740 від 30.06.2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю у нього необхідних 20 років пільгового стажу.
З вказаного рішення судами встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як трактористу - машиністу відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах у зв'язку з не зарахуванням до пільгового стажу роботи позивача наступних періодів: з 06.05.2000 р. по 20.03.2003 р. у ТОВ «Агроспілка», оскільки Комісією з питань підтвердження пільгового стажу від 14.06.2016 року відмовлено у підтвердженні стажу у зв'язку з розбіжностями у назві професії заявника за даними трудової книжки та архівної довідки; з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р та з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р. у СТОВ «Піщане», оскільки згідно з документами наданими для перевірки позивач значиться водієм.
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії, так як надані ним документи підтверджували пільговий стаж роботи та право на призначення пенсії згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки записами трудової книжки та уточнюючими довідками підтверджується пільговий стаж позивача.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно копії трудової книжки позивача позивач працював у ТОВ «Агроспілка» з 06.05.2000 по 20.03.2003 майстром - налагоджувачем, а 01.07.2011 по 31.07.2011 та з 01.10.2011 по 31.10.2011 у СТОВ «Піщане» трактористом.
Проте, за даними архівної довідки, виданої на підставі розрахункових відомостей по заробітній платі у ТОВ «Агроспілка», позивач фактично працював трактористом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільгосппродукції.
Відповідно архівної довідки № 220 від 04.04.2016 року, документи про займану протягом 2000 року позивачем посаду не знайдені, у період з січня 2001 року по березень 2003 року позивач займав посаду тракториста, йому нараховані вихододні за спеціальністю тракторист за період: 2001 рік - 321 вихододнів, 2002 рік - 235 вихододнів; за січень - березень 2003 року - 33 вихододні. Заробітна плата позивачу у період з січня 2001 року по березень 2003 року нараховувалась за роботу по професії тракториста.
Колегія суддів зазначає, що єдине найменування професії механізаторів сільського господарства „тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року №016, введеного в дію з 01 січня 1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327, чинного на теперішній час, професії «механізатор», «підвозчик», «будівельна бригада», відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Отже, спірний період підлягає зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірним рішення відповідача, та зобов'язав призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно п «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з огляду на наявність достатнього пільгового стажу роботи, необхідного для призначення цього виду пенсії.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук