Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №808/7588/14
адміністративне провадження №К/9901/9261/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року (головуючий суддя - Калашник Ю.В., судді - Дуляницька С.М., Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року (головуючий суддя - Юрко І.В., судді - Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
третя особа - Державна казначейська служба України
про скасування наказу, поновлення на роботі, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС), Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, у наступному Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач-2), в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 16.04.2014 №125-о «Про звільнення співробітників міліції» в частині звільнення з посади та з податкової міліції в запас Збройних сил України старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб'єктами ЗЕД оперативного управління ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим майора податкової міліції Залівчого Євгена Вікторовича; поновити позивача на службі в органах податкової міліції; стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що на час винесення оскаржуваного наказу знаходився у щорічній відпустці. Також звернув увагу суду, що спірний наказ підписаний в.о. начальника ОСОБА_2 після анексії. ОСОБА_2 не має жодного відношення до керівного складу ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Крим, у ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Крим не працював та керівні посади не займав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 16 квітня 2014 року №125-о «Про звільнення співробітників податкової міліції» в частині звільнення майора податкової міліції ОСОБА_1 , старшого уповноваженого відділу протидії несплаті податків суб'єктами ЗЕД оперативного управління ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів АР Крим. Поновлено майора податкової міліції ОСОБА_1 на посаді старшого уповноваженого відділу протидії несплаті податків суб'єктами ЗЕД з 19 червня 2014 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19.06.2014 по 08.09.2015 у розмірі 41848,14 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що особа, яка підписала наказ про звільнення позивача (ОСОБА_2 ), виконуючим обов'язки начальника не призначалася і ніколи не займала жодної посади у ГУ Міндоходів в АР Крим. Підставою для звільнення зазначено скорочення штатів, проте в судовому засіданні представник ДФС України зазначив, що у квітні 2014 році жодного рішення про скорочення штатів Міндоходів не приймалось. З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав, що наказ від 16 квітня 2014 року №125-о «Про звільнення працівників» не відповідає приписам законодавства України, а навпаки, прийнятий після анексії Криму, з метою приведення у відповідність структури податкових органів Криму до вимог законодавства Російської Федерації, прийнятий з метою звільнення державних службовців України та не може виконуватись та прийматись до уваги ДФС України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
ДФС (далі - скаржник) у квітні 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, на посаді в якій перебував позивач на момент звільнення, реорганізується шляхом приєднання до новоутвореної Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, яка не долучалась для участі у справі. Крім того, судами попередніх інстанцій не взято до уваги приписи ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 03.08.2004 був прийнятий на службу до органів податкової міліції ДПА у Донецькій області.
Наказом ДПА в АР Крим №227-о від 26.06.2012 ОСОБА_1 , який прибув за переведенням з ДПА у Донецькій області, призначений на посаду старшого оперуповноваженого відділення протидії злочинам у базових галузях економіки відділу організації викриття податкових злочинів головного відділу податкової міліції ДПІ у м.Сімферополі АР ДПС з 02.07.2012.
У березні - квітні 2014 року позивач перебував у відпустці.
Наказом «в.о. начальника Головного Управління Міндоходів в АР Крим ОСОБА_2» №125-о від 16 квітня 2014 року ОСОБА_1 звільнений з посади та з податкової міліції в запас Збройних сил України за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) з 18.06.2014. Як зазначено в тексті наказу, наказ прийнятий відповідно до ст.353 Податкового кодексу України, Постанови Державної Ради Республіки Крим від 11.04.2012 року №2025-6/14 «Про врегулювання трудових відношень в Республіці Крим на перехідний період», Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 06.03.2014 №1704-6/14 «Про зміни в системі і структурі органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим» та Тимчасового положення про Податкову службу Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 №1737-6/14, на підставі наказу ГУ Міндоходів в АР Крим від 16.04.2014 №175 «Про процедуру ліквідації підрозділів податкової міліції ГУ Міндоходів в АР Крим» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 року №114.
Відповідно до запису № 8 у трудовій книжці, позивач на підставі наказу №125-о від 16 квітня 2014 року звільнений з посади 18.06.2014.
20.06.2014 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України щодо подальшого проходження служби.
Листом за №4624/3/99-99-04-02-01-14 від 14.07.2014 заступник міністра повідомив позивача, що питання про поновлення на службі в податковій міліції може бути вирішено після відповідного рішення суду.
Державною фіскальною службою України надано копію наказу Міндоходів і зборів України від 14.04.2014 №893-о про відрядження начальника Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим ОСОБА_2 до ГУ Міндоходів в АР Крим та покладення на нього виконання обов'язків начальника Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим з 14.04.2014, а також копію наказу Міндоходів і зборів України від 16.04.2014 №936-о про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» установлено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114.
Згідно з п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114) встановлено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Частиною 6 ст. 5 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону встановлено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»(далі - Постанова №311) вирішено реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.
Згідно з додатком 2 до Постанови №311 Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим реорганізується шляхом приєднання до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» (далі - Постанова № 296) вирішено Перейменувати Головне управління ДФС у Херсонській області в Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а Херсонську митницю ДФС у Митницю ДФС у Херсонській області, Автономій Республіці Крим та м. Севастополі. А також реорганізувати Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Згідно з п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, передбачено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
У касаційній скарзі не наведено доводів щодо спростування висновків судів попередніх інстанцій про протиправність звільнення позивача з роботи. Також скаржником не наведено доводів, які б спростовували правильність розрахунку судом першої інстанції грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу.
Посилання скаржника на приписи ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є безпідставним, оскільки позивачем не було заявлено позовних вимог щодо відшкодування матеріальної або моральної шкоди.
Зі змісту Постанови №311 та Постанови № 296 випливає, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим реорганізована шляхом приєднання до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС. У наступному Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС реорганізована шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Отже, до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі перейшли права і обов'язки Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС, у тому числі за трудовими правовідносинами із ОСОБА_1 . Тому, на момент розгляду касаційної скарги, відсутні підстави для залучення до участі у справі Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС, яка є структурним підрозділом відповідача-2.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Шевцова