Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №560/724/19
адміністративне провадження №К/9901/27996/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 560/724/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування наказу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року прийняту у складі судді Голуб О.Р.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Капустинського М.М., Охрімчук І.Г., Моніча Б.С.
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУНП в Хмельницькій області ГУНП в Хмельницькій області), в якому просив:
1.1 скасувати наказ ГУНП в Хмельницькій області ГУНП в Хмельницькій області від 06 березня 2019 року №321 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до наказу від 06 березня 2019 року №321 він був притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилися у не забезпеченні повного, всебічного, об'єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотримання розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад), порушення основних обов'язків державного службовця, передбачених пунктами 7, 8 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну службу", тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу". Позивач вважає вказаний наказ від 06 березня 2019 року №321 незаконним, протиправним, необґрунтованим і безпідставним через відсутність доказів неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, та таким який виданий з порушенням вимог чинного законодавства з грубими порушеннями матеріального і процесуального права.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечував повністю, у задоволенні позовних вимог просив відмовити та зазначив, що оскаржуваний наказ винесений за результатами проведених службових розслідувань відносно позивача, за результатами яких встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме за неналежне виконання посадових обов'язків. Представник відповідача вважає оскаржувані дії та наказ відповідача законними, а тому, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 04 лютого 2018 року на адресу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців ГУНП в Хмельницькій області (далі - дисциплінарна комісія) надійшов лист начальника ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. від 01 лютого 2019 року № 1175/121/24/01-2019 "Про спрямування матеріалів щодо визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку державного службовця ОСОБА_1 , слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області (далі - ВРЗСТ СУ ГУНП в Хмельницькій області), а саме порушення вимог Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06 липня 2017 року № 570, та вимог КПК України".
5. На засіданні дисциплінарної комісії від 05 лютого 2019 року прийняте рішення про початок проведення за даним фактом службового розслідування та залучення у якості фахівця для надання кваліфікованої допомоги в об'єктивному проведенні службового розслідування щодо можливого вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , на підставі частини 4 статті 71 Закону України "Про державну службу" начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців ГУНП в Хмельницькій області № 1 від 05 лютого 2019 року, поданням про залучення до участі у проведенні службового розслідування фахівця від 06 лютого 2019 року.
6. Дисциплінарна комісія 13 лютого 2019 року на адресу заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області Івасюка О.П. надіслала запит на інформацію.
7. Відповідно до листа СУ ГУНП в Хмельницькій області від 21 лютого 2019 року №14/121/24-2019 стан досудового розслідування кримінальних проваджень розглядався на оперативних нарадах при заступнику ГУНП у Хмельницькій області - начальнику слідчого управління ОСОБА_5, а саме щодо вжиття заходів по кримінальним провадженням ОСОБА_1 , що підтверджується протоколами оперативних нарад: від 24 березня 2018 року №24/48, від 14 листопада 2018 року №24/282, від 22 листопада 2018 року № 24/297, від 03 січня 2019 року №24/1, від 21 січня 2019 року №24/21.
7.1. Незважаючи на вказівки, які підтверджуються протоколами оперативних нарад провести досудове розслідування у визначенні законодавством терміни допустив тяганину, порушення вимог статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, щодо дотримання розумних строків при проведенні процесуальних дій та вимог статей 2, 9, 40 Кримінального процесуального кодексу України в частині повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Окрім того, в кожному із п'яти кримінальних проваджень були суттєві недопрацювання ОСОБА_1 .
8. Дисциплінарна комісія на адресу заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області Івасюка О.П. надіслала запит на інформацію, на виконання якого, на адресу дисциплінарної комісії була надіслана інформаційна довідка з якої вбачається, що слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування декількох кримінальних проваджень, по кожному з яких, слідчий ОСОБА_1 прийняв рішення про їх закриття на підставі пункту 2 частини І статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).
9. В подальшому прокурорами були скасовані усі постанови про закриття кримінальних проваджень винесених слідчим ОСОБА_1 , а саме:
9.1 по кримінальному провадженню №1201624000000058, 08 серпня 2018 року заступник прокурора Хмельницької області Мартинюк О.Г. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2016 року, через необґрунтованість, немотивованість, винесення з порушенням вимог статей 2, 9, 25 Кримінального процесуального кодексу України без повного, неупередженого з'ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення;
9.2 по кримінальному провадженню №1201524010140000236, 05 вересня 2018 року перший заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури Вятровський Ю.А. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 20 березня 2016 року через не доведеність достатніх підстав та переконливих аргументів обставин справи. В порушення частини 2 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України слідчим не проведено повне, всебічне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, як і ті що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини що обтяжують чи пом'якшують покарання, не надано їх належної правової оцінки.
9.3 по кримінальному провадженню №12017240260000301, 15 травня 2018 року перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури старший радник юстиції Олійник Р.В. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 14 квітня 2018 року, у зв'язку з тим, що в ході досудового розслідування слідчим не вжито достатніх заходів до встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні.
9.4 по кримінальному провадженню №12018240260000003, 10 травня 2018 року перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури старший радник юстиції Олійник Р.В. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 14 квітня 2018 року в зв'язку з тим, що в ході досудового розслідування слідчим не вжито достатніх заходів до встановлення обставин, які мають значення у кримінальному провадженні.
9.5 по кримінальному провадженню №12017240160000090, 15 серпня 2017 року заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури радник юстиції Гончар О.В. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 31 липня 2017 року, рішення про закриття кримінального провадження слідчим прийняте з порушенням вимог закону, тобто без вирішення питання про долю речового доказу, транспортного засобу.
10. В ході проведення службового розслідування, з'ясувавши усі обставини справи дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що у діях державного службовця - слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 . наявні ознаки дисциплінарного проступку та є підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Факти вчинення дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження.
11. 27 лютого 2019 року дисциплінарною комісією прийнятий Висновок №1 згідно якого службове розслідування завершене, відомості, що стали причиною проведення службового розслідування є такі, що підтвердилися, за неналежне виконання посадових обов'язків (не забезпечене повне, всебічне, об'єктивне і неупереджене розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни) та доручень керівника рекомендовано ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
12. Разом з тим, дисциплінарною комісією суб'єкту призначення спрямовано подання, за наслідками розгляду якого, наказом ГУНП в Хмельницькій області від 06 березня 2019 року №321 за неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилось у не забезпеченні повного, всебічного, об'єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотримання розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад), порушення основних обов'язків державного службовця передбачених пунктами 7, 8 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну службу", тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
14. Відмовляючи в задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що проведення дисциплінарного провадження було здійснено у відповідності до вимог Закону України "Про державну службу", вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості проступку, тому правомірним є наказ начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 06 березня 2019 року №321 Віконського В.В. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
ІV. Касаційне оскарження
15. Не погодившись з рішенням суду першої та постановою апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 09 жовтня 2019 року.
16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та які суд першої та апеляційної інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанції встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, на тому факті, що суди вийшли за межі позовних вимог зазначивши кримінальне провадження № 12015240000236 яке не було предметом розгляду дисциплінарною комісією, та за яке позивача не було притягнуто до дисциплінарного відповідальності.
16.1. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального права (частини першу та другу статті 76 Закону України «Про державну службу»), а саме: позивачу не було надано можливість ознайомитися із матеріалами дисциплінарного провадження перед прийняттям керівником рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також судами не було враховано пояснення позивача, що він з 26 червня по 21 липня 2018 року, з 10 по 30 грудня 2018 року перебував у відпусках, що в свою чергу позбавляло останнього права здійснювати процесуальній дії, проте, цей обов'язок був покладений на інших працівників слідчої групи.
16.2. Також, позивач зазначає, що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із порушенням ним посадової інструкції, затвердженої начальником ГУНП в Хмельницькій області від 18 січня 2019 року, а кримінальні провадження, які розглядалися дисциплінарною комісією мали місце у 2016-2018 роках.
16.3. Позивач наголошує на тому факті, що відповідачем було порушено строки притягнення його до дисциплінарної відповідальності (частини п'ятої статті 74 Закону України «Про державну службу»), а судами не було перевірено та вказано яким чином обчислювалися строки притягнення його до відповідальності.
16.4. Заявник касаційної скарги також вважає, що судами не було досліджено питання порушення відповідачем частини шостої статті 77 Закону України «Про державну службу», а саме: не було видано під розписку належним чином завірену копію наказу про накладання дисциплінарного стягнення.
16.5. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, або направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Здійснювати розгляд справи без участі позивача.
17. 16 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 560/724/19 з Хмельницького окружного адміністративного суду.
18. 21 жовтня 2019 року справа № 560/724/19 надійшла до Верховного Суду.
19. 04 листопада 2019 року відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якій він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
23. Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу".
25.1. Відповідно до частини першої статті 8 державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.
25.2. Частиною першою статті 64 передбачена дисциплінарна відповідальність державного службовця за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни у порядку, встановленому цим Законом.
25.3. Відповідно до положень частини першої статті 65 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
25.4. В розумінні частини другої статті 65 дисциплінарним проступком є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
25.5. Статтею 66 названого Закону визначено види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до державних службовців, серед яких: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.
25.6. Приписами частини першої статті 67 визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
25.7. Нормами статті 69 передбачено, що з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно державного службовця дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ здійснюється дисциплінарне провадження.
25.8. Відповідно до положень статті 73 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
25.9. Нормами частини першої та п'ятої статті 74 регламентовані гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.
25.9.1. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
25.9.2. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
25.10. Частиною шостою статті 77 встановлено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
VІ. Позиція Верховного Суду
26. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
27. Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
28. Положеннями частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
29. Верховний Суд зауважує, що суди при розгляді справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, незалежно від підстав та мотивів позову, повинні перевірити рішення суб'єктів владних повноважень на відповідність вимог частини другої статті 2 КАС України.
30. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не досліджено питання відповідності оскаржуваного наказу вимогам глави 2 Закону № 889-VIII, а саме: не перевірено чи було застосовано дисциплінарне стягнення до позивача у строк встановлений частиною п'ятою статті 74 Закону № 889-VIII, чи було дотримано відповідачем строк видачі позивачу під розписку наказу про застосування дисциплінарного стягнення (визначений частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII). Також судами не досліджено питання чи підлягає застосуванню посадова інструкції слідчого відділу злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області Пілявського Є.А., затверджена начальником ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. 18 січня 2019 року до посадових обов'язків позивача за період 2016-2018 років.
31. Крім того, позивачем неодноразово було наголошено в судах попередніх інстанцій, що відповідачем було порушено строк застосування до нього дисциплінарного стягнення, встановлений частиною п'ятою статті 74 Закону № 889-VIII та строк видачі позивачу під розписку наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визначений частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII. Між тим, зазначені доводи не перевірені та їм не надано оцінки судами першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд вважає, що дослідження зазначених доводів позивача та надання судом їм оцінки має значення для правильного вирішення справи по суті, оскільки приписами Закону № 889-VIII визначено строки видачі наказу про застосування дисциплінарного стягнення та застосування до працівника дисциплінарного стягнення, а оскаржуване рішення відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани ґрунтується на порушенні позивачем посадової інструкції слідчого відділу злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області Пілявського Є.А., затвердженої начальником ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. 18 січня 2019 року.
32. Ураховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що прийняття оскаржуваного наказу відбулося в межах та у спосіб визначений законом є передчасним, оскільки зроблений без належного дослідження дотримання відповідачем глави 2 Закону № 889.
33. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
34. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані в справі докази.
35. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані в справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
36. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити питання відповідності оскаржуваного наказу вимогам глави 2 Закону № 889-VIII, а саме: перевірити чи було застосовано дисциплінарне стягнення до позивача у строк встановлений частиною п'ятою статті 74 Закону № 889-VIII, чи було дотримано відповідачем строк видачі позивачу під розписку наказу про застосування дисциплінарного стягнення (визначений частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII). Також суду першої інстанції необхідно дослідити питання чи підлягає застосуванню посадова інструкції слідчого відділу злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області Пілявського Є.А., затверджена начальником ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. 18 січня 2019 року, до посадових обов'язків позивача за період 2016-2018 років.
37. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
VIІ. Судові витрати
38. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 560/724/19 скасувати.
3. Адміністративну справу № 560/724/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування наказу, направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич