Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №1340/5514/18
адміністративне провадження №К/9901/26399/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу,
ТОВ «Будпостач» (далі - Тоариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 14 листопада 2018 року №6598 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будпостач».
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що в оскаржуваному наказі визначення предмету перевірки не відповідає вимогам підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, оскільки таким визначено проведення перевірки з питань, що стали предметом оскарження висновків акта документальної планової перевірки від 5 жовтня 2018 року №2459/13-01-14-06/30568491, яке не дає можливості ототожнити такий предмет перевірки із жодним видом документальної перевірки.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області у період з 17 по 28 вересня 2018 року проведено документальну виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року.
У ході проведення перевірки головний державний ревізор-інспектор ГУ ДФС у Львівській області Трачук Г. звернувся до в.о. директора ТОВ «Будпостач» Іванціва Р.І. з вимогою про надання пояснень та копій документів від 20 вересня 2018 року №1 (отримано 20 вересня 2018 року), відповідно до якої в ході проведення перевірки встановлено проведення взаємовідносин із ТОВ «Вест Торг Груп», ТОВ «Промеко-буд», ТОВ «Концерн Екобіопаливо Львів», по яких була наявною інформація щодо проведення ризикових операцій. Просив надати у термін до 26 вересня 2018 року пояснення та копії документів, які підтверджують правомірність проведених операцій з відповідними контрагентами позивача у період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року.
21 вересня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області сформовано лист Слідчому управлінню фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області від 21 вересня 2018 року №193/13-01-14-06 «Про надання документів», відповідно до якого повідомлено, що в ході проведення перевірки ТОВ «Будпостач» встановлено, що ухвалою від 13 жовтня 2017 року слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, тобто можливість ознайомлення із ними та їх вилучення з приміщення ТОВ «Будпостач» у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2017 року за №12017140080000664.
Враховуючи наведене, управління аудиту просило надати копії документів, що були вилучені у Товариства або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Листом від 28 вересня 2018 року № 88/1 позивачем на виконання вимоги було надано завірені копії документів.
За результатами перевірки ТОВ «Будпостач» складено акт від 5 жовтня 2018 року №2459/13-01-14-06/30568491, згідно якого встановлено такі порушення:
- п. 44.1 ст. 44, підпункту 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 3069137,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2016 у сумі 63360,00 грн, за 4 квартал 2016 в сумі 27180,00 грн, за 2 квартал 2017 у сумі 719712,00 грн, за 3 квартал 2017 у сумі 2031761,00 грн та за 4 квартал 2017 у сумі 227124,00 грн;
- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 179028,00 грн, в тому числі за листопад 2017 в сумі 179028,00 грн;
- підпункту 164.1.2 п. 164.1, підпункту 164.2.17 п. 164.2, п. 164 ст. 164, підпункту 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 в сумі 3173,22 грн;
- підпункту 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ, підпункту 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171, п. 176.1 ст. 176 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір за 2016 рік в сумі 264,44 грн;
- п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 «б» ст. 176 ПК України, не відобразило - подало не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкову звітність про суми з доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за ІІ квартал 2016.
Товариство не погодилося з висновками акта перевірки від 5 жовтня 2018 року та подало на нього заперечення від 25 жовтня 2018 року №98.
ГУ ДФС у Львівській області 7 листопада 2017 року сформовано висновок засідання постійно діючої комісії по розгляду спірних питань згідно поданого заперечення по матеріалах планової виїзної перевірки ТОВ «Будпостач» від 5 жовтня 2018 року №2459/13-01-14-06/30568491, згідно з яким прийнято рішення провести позапланову виїзну документальну перевірку Товариства відповідно до підпункту 75.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, з питань, що стали предметом оскарження.
ГУ ДФС у Львівській області видано наказ від 14 листопада 2018 року №6598 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будпостач», за яким на підставі підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з 14 листопада 2018 року тривалістю 5 робочих днів з питань, що стали предметом оскарження висновків акта документальної планової перевірки від 05 жовтня 2018 року №2459/13-01-14-06/30568491.
На виконання наказу від 14 листопада 2018 року №6598 посадовим особам відповідача видано направлення від 14 листопада 2018 року №10865.
Позивач листом від 15 листопада 2018 року за вих. №107 повідомив відповідача про відмову у допуску до проведення перевірки.
Вважаючи цей наказ протиправним, Товариство звернулося до суду з відповідним позовом.
Згідно із підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.
Так, відповідно до підпункту 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. З огляду на зміст вищенаведених правових норм колегія суддів зауважує, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку щодо дотримання податкового законодавства позивачем за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 5 жовтня 2018 року №2459/13-01-14-06/30568491.
ТОВ «Будпостач» подало заперечення на зазначений акт перевірки, в якому вказало, що твердження в акті перевірки щодо неподання первинних документів щодо придбання товарів, зокрема договорів та накладних, не відповідають дійсності. Контролюючим органом зазначено найменування контрагента позивача ТОВ «Вест Торг Буд», проте контрагентом позивача, у якого він придбавав товар, є саме ТОВ «Вест Торг Груп». І на підтвердження цього позивач надав первинні документи - копії видаткових накладних від 17 листопада 2017 року та договір купівлі-продажу від 1 червня 2017 року №ДГ0000040. Також ТОВ «Будпостач» вважало невірними висновки податкового органу про те, що реалізація товарів не мала місце з огляду на відсутність товаро-транспортних накладних та наявність певної податкової інформації. Підприємство зазначило, що товари передавались покупцям на складі продавця, а тому відсутні товаро-транспортні накладні.
Отже, у запереченнях позивач ставить під сумнів висновки контролюючого органу щодо не підтвердження господарських операцій первинними документами і зазначає, що такі наявні, а відсутність товаро-транспортних накладних пояснює умовами поставки (самостійний вивіз зі складу покупця).
При цьому підприємство подало копії первинних документів і просило їх взяти до уваги при формуванні висновків.
Отже, позивачем подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акту перевірки та додаткові документи, при цьому позивач вимагав перегляду результатів відповідної перевірки і послався на обставини, що не були досліджені під час перевірки.
При цьому в самому акті зазначено, що підприємство не надало документів, які підтверджують придбання товарів від ТОВ «Вест Торг Груп». Помилкове вказання назви в акті назви підприємства «Вест Торг Буд», фактично не змінює його змісту, оскільки при викладі цих обставин вказано код підприємства 41135466, що відповідає коду ТОВ «Вест Торг Груп».
Отже, оскільки Товариство повідомило про обставини здійснення господарських операцій та на підтвердження реального здійснення подало первинні документи, а саме видаткові накладні від 17 листопада 2017 року та договір купівлі-продажу від 1 червня 2017 року, які не досліджувалися, адже в акті перевірки від 5 жовтня 2018 року такі не згадувалися, а вказано, що їх подано не було, об'єктивний розгляд таких заперечень фактично є неможливим без проведення перевірки з дослідженням та наданням відповідної оцінки вказаним первинним документам.
Доводи скаржника про те, що в запереченнях на акт перевірки він не посилався на обставини, що не були досліджені під час перевірки, спростовуються тим, що в акті перевірки від 5 жовтня 2018 року №2459/13-01-14-06/30568491 не дано оцінки реальності торгових операцій з ТОВ «Вест Торг Груп», які оформлені 17 листопада 2017 року, згідно договору купівлі-продажу від 1 червня 2017 року видатковими накладними №РН-0001395, №РН-0001393, №РН-0001392, №РН-0001391, №РН-0001394, поданими при надісланні заперечення на акт.
Як наслідок, відповідач, керуючись п.п. 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 ПК України, прийняв рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань, що стали предметом оскарження.
При цьому, предметом призначеної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що відповідає вимогам п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України
Щодо доводів скаржника про дефектність оскаржуваного наказу з огляду на не зазначення мети та періоду діяльності, що підлягає перевірці, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що перевірку слід провести з питань, що стали предметом оскарження висновків акту документальної планової перевірки від 5 жовтня 2018 року №2459/13-01-14-06/30568491.
Щодо періоду діяльності, який підлягав перевірці, то у наказі дійсно такий не зазначено, однак вказаний недолік не може бути підставою для скасування оскаржуваного наказу з огляду на те, що він є актом індивідуальної дії і на час вирішення справи його було в повній мірі реалізовано.
Так, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.
У цій справі необхідно враховувати те, що перевірка позивача на підставі спірного наказу від 14 листопада 2018 року №6598 проведена, а за її результатами сформовано податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2018 року №0021401406 та №0021411406, які Товариством оскаржені до суду.
Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, оскаржуваний наказ не є таким, що порушує інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 14 листопада 2018 року №6598 не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимими для позивача з огляду на те, що після проведення на його підставі перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх