Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа №808/6032/15
касаційне провадження №К/9901/24846/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2016 (суддя Сацький Р.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Прокопчук Т.С.) у справі № 808/6032/15 за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке» до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій, бездіяльності та скасування податкових повідомлень-рішень,
Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке» звернулось до адміністративного суду з позовом до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними (незаконними) дії, рішення і бездіяльність відповідача при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 25.02.2015 № 0000112200, від 25.02.2015 № 0000102200, від 25.02.2015 № 0000092200, а також визнати протиправними та скасувати названі акти індивідуальної дії.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 14.01.2016 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 25.02.2015 № 0000112200, від 25.02.2015 № 0000102200, від 25.02.2015 № 0000092200. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.07.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2016 залишив без змін.
Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 69, 70, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує, що постанова, яка стала підставою для призначення розглядуваного контрольного заходу, прийнята в кримінальному провадженні, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно колишнього директора Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке» за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем). Тобто, спірна перевірка проведена в межах кримінального провадження, порушеного не відносно посадової особи платника податків, що перевіряється, та предметом якого не є податки і збори.
Також, орган доходів і зборів звертає увагу, що серед вилучених у платника документів відсутні будь-які документи первинного бухгалтерського обліку.
Крім того, Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДФС у Запорізькій області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та на виконання постанови старшого слідчого слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 24.07.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014, результати якої оформлено актом від 06.02.2015 № 7/22-07/36418685.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на ненадання жодних документів бухгалтерського і податкового обліку контролюючим органом 25.02.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000112200, згідно з яким визначено штраф у розмірі 510,00 грн.; № 0000102200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 46999,00 грн. за основним платежем та 11749,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000092200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 114669,00 грн. за основним платежем та 28667,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Взнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, судові інстанції виходили з того, що результати податкової перевірки, проведеної в межах кримінального провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення, не могли бути використані податковим органом для їх прийняття. Крім того, суди встановили, що первинні документи не надані підприємством під час проведення перевірки, оскільки були вилучені правоохоронними органами.
Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
За правилами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
Отже, наведене в указаній нормі обмеження щодо прийняття акта індивідуальної дії після отримання судового рішення в кримінальному провадженні стосується лише випадків порушення кримінального провадження відносно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), щодо якого призначено перевірку, й предметом якого є податки та/або збори.
Вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
В порушення наведених процесуальних приписів попередні судові інстанції достеменно не з'ясували стосовно якої особи (яких осіб) розслідується (розслідувалось) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 Кримінального кодексу України, а також, чи є (були) його предметом податки та/або збори, і, як наслідок, об'єктивно не встановили наявність/відсутність у відповідача права приймати податкові повідомлення-рішення за відсутності відповідного судового рішення, що набрало законної сили.
Не надано судами й належної правої оцінки доводам органу доходів і зборів про відсутність у вилучених правоохоронними органами документах Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке» первинної документації бухгалтерського та податкового обліку за охоплений перевіркою період, на підтвердження чого подано листи Кам'янсько-Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 24.07.2014 № 39/9290 та від 25.11.2015 № 39/188, а також акт від 21.01.2015 про ознайомлення працівниками відповідача з матеріалами кримінального провадження.
Суд касаційної інстанції, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позову, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість зазначеної частини позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Замінити відповідача у справі - Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі № 808/6032/15 скасувати в частині задоволення позову.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі № 808/6032/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк