Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №815/933/18
адміністративне провадження №К/9901/27968/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Гусака М.Б., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (головуючий суддя Запорожан Д.В., судді: Осіпов Ю.В. Танасогло Т.М.) у справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ГУ ДФС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у сумі 181650 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року позов задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_1 суму єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 181650 грн.
6 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що про існування цієї справи йому було невідомо, а копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року ним не отримано. У зв'язку з чим, вважає, що скаржником з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року визнано причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року неповажними. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року підстави вказані ОСОБА_1 для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року визнано неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Частинами першою та другою статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Положеннями частини четвертої статті 124 КАС України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до частини десятої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 7 березня 2018 року направлена на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 29-32) та довідці Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с. 37), листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернуто на адресу суду з причини «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача», а тому в силу положень наведеної вище норми, судове повідомлення вважається врученим відповідачу належним чином.
Аналогічним чином відповідачу направлялись повістки про виклик у судові засідання, які повертались на адресу суду з причини «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
При цьому, пунктом п'ятим частини шостої статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення суду першої інстанції направлена судом на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідці Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте лист повернутий з зазначенням причини «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 86), тобто повернуто з незалежних від суду причин, а тому судове рішення вважається врученим відповідачу.
Отже суд касаційної інстанції звертає увагу, направлення судом першої інстанції на адресу відповідача поштової кореспонденції в повній мірі відповідало положенням КАС України, а рішення суду від 1 червня 2018 року вважається врученим відповідачу 20 червня 2018 року (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 23 квітня 2019 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції, в якій зазначив ту ж адресу, на яку суд першої інстанції направляв судову кореспонденцію та рішення суду (АДРЕСА_1). Таку ж адресу, відповідач вказав і в апеляційній скарзі, поданій 6 червня 2019 року.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.
За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді М.Б.Гусак
І.Л.Желтобрюх