13 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/7222/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Микуляк П.П., м. Ужгород) у справі № 260/1220/19 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування припису, постанови,-
16 листопада 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Закарпатській області від 01.10.2018 року № 184, припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 року № ЗК513/216/АВ/П, постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 року №ЗК513/216/АВ-ТД-ФС-218 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 111690,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування припису, постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Держпраці у Закарпатській області від 01.10.2018 року № 184, припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 року № ЗК513/216/АВ/П, постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 року №ЗК513/216/АВ-ТД-ФС-218 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 111 690,00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, 88018, ЄДРПОУ 39795035) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 4 640,90 грн. (чотири тисячі шістсот сорок грн. 90 коп.) сплачених згідно з квитанціями № 415 від 16 листопада 2018 року, № 420 від 29 листопада 2018 року, № 421 від 29 листопада 2018 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем Управлінням Держпраці у Закарпатській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що на підставі Наказу про проведення інспекційних відвідувань від 01.10.2018р. № 184 (а.с. 81-82), виданого на підставі службової записки головного державного інспектора Сумари А.Ф. та заступника начальника відділу Штерна В.З. від 27.09.2018 року, листа Управління Держпраці № 07-04/3199 від 30.08.2018 року, листа ГУ ДФС у Закарпатській області № 8222/10/07-16-40-02- 09 від12.09.2018 року було зобов'язано провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 (АВС та “Лондон паб бар”) щодо порушень при оформленні трудових відносин, пункти 3.7, 3.9, 3.10 та керуючись Конвенціями про інспекцію праці пункти 6.3, 6.32, 6.34, 6.41-6.43, 7.12-7.24.
04 жовтня 2018 року посадовими особами Держпраці проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 04.10.2018 №ЗК513/216/АВ щодо виявлених порушень у ФОП ОСОБА_1 та припис про усунення виявлених порушень від 04.10.2018р. №ЗК/513/216/АВ/П.
23 жовтня 2018 року відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК5ІЗ/216/АВ-ТД-ФС-218 від 23.10.2018р. на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 111690 грн.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).
Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).
Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).
Ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017р. № 295 (далі - Порядок № 295).
П. 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Ст. 2 Закону № 877-V встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у ч.4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст.22 цього Закону.
Відповідно до п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону № 877-V: органам державного нагляду (контролю) та суб'єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;
- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
Оскаржена постанова відповідача була прийнята на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, а саме, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.
В Акті інспекційного відвідування зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , в АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , знаходилась і була допущена до виконання робіт без належним чином укладеного трудового договору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була на момент перевірки неповнолітньою особою.
В ході проведення перевірки, інспектором були відібрані письмові пояснення у представника ФОП ОСОБА_1 , яка зазначила, що ОСОБА_2 є ученицею училища, яка проходить практику у вільний від навчання час.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 навчається на 3 курсі Державного навчального закладу “Ужгородський центр професійно-технічної освіти” за спеціальністю “обліковець з реєстрації бухгалтерських даних”, і згідно Договору про навчально-виробничу практику була направлена на проходження навчально-виробничої практики до ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та в.о. директором навчального закладу Лавренюк Г.Г. від 10.09.2018 року та наказом про проходження навчально-виробничої практики від 24.09.2018 року №7 (а.с. 28-29).
Відповідно до п.п.2, 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 07.06.1999 р. (далі - Постанова №992), підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.
А отже навчально-виробнича практика учнів є складовою навчального процесу і не вимагає укладення трудових договорів.
Відповідно до роз'яснень Державної служби України з питань праці, викладених в листі від 19.05.2017 р. №5783/4.1/4.1-ДП-17 “Щодо оформлення практикантів - учнів ПТНЗ”, за місцем проходження практики трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення Державної фіскальної служби не вимагається.
Згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики України, викладених в листі Міністерства соціальної політики України “Щодо проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів” від 20.08.2012 р. № 107/021/150-12 учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання й виробничої практики до складу (список) і штатного розкладу працівників підприємства не включаються. Виконують роботи (вони) відповідно до навчальних планів і програм, тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників.
Суд першої інстанції на підставі викладеного дійшов вірного висновку, що неповнолітня ОСОБА_2 не може бути працівником позивача, адже є учнем ДНЗ “Ужгородський центр професійно-технічної освіти”, яка проходила згідно належним чином укладеного договору виробничо-технологічну практику у позивача з 24.09.2018р. по 11.10.2018р.
Також слід звернути увагу на те, що підставою для притягнення до відповідальності позивача у вигляді штрафу слугували власні пояснення ОСОБА_2 , однак на момент інспектування позивача, ОСОБА_2 була неповнолітньою особою, а тому відібрання у неї будь-яких пояснень повинно було відбуватися лише у присутності її батьків чи законних представників.
Щодо правомірності винесення припису про усунення виявлених порушень №ЗК513/216/АВ/П, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.23 Порядку, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Пункт 24 Порядку визначає, що припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Пункт 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вказує, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до норм Порядку, за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Управління Держпраці у Закарпатській області за наявності на те підстав мало б винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об'єкта відвідування. З цього слідує, що державним органом при прийнятті Припису про усунення виявлених порушень фактично було обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень та порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищезгаданим приписом, інспекція зобов'язала усунути виявлені порушення та укласти трудовий договір з найманим працівником, а саме з ОСОБА_2 , яка є неповнолітньою, що суперечить законодавству України.
Таким чином, має місце порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі № 260/1220/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді О. О. Большакова
З. М. Матковська
Повний текст постанови складено 21 листопада 2019 року.